Андрій Жарій: гнучке курсоутворення по-українськи — ворог бізнесу

Спробую пояснити, чому різка волатильність на українському валютному ринку не дозволяє побудувати довгострокову стратегію розвитку бізнесу, а також доводить багато компаній до збитковості і складнощів з відшкодуванням кредитів.

Про те, що в Україні буде гнучке курсоутворення, вітчизняний бізнес дізнався ще в 2015 році. Після стрімкої девальвації і через нездатність Національного банку утримати гривню його голова Валерія Гонтарева заявила, що в Україні відбувається перехід до вільного ринку, тобто, гнучкого курсоутворення, на яке не впливає регулятор (Нацбанк).

Вільний валютний ринок існує в більшості розвинених країн, більше того, гнучкий курс – це ознака зрозумілої економічної моделі та рівності всіх суб’єктів економіки.

Однак якщо ми вже говоримо про досвід інших країн, то варто згадати, що валютні коливання, наприклад, євровалюти, рідко коли перевищують 0,9-1,2% на місяць.

Наприклад, в останні місяці чітко видна тенденція зміцнення євро – за місяць з 15 січня по 14 лютого євровалюта зміцнилася на 0,94 п. п. до 1,2380 дол. за євро.

Монетарна політика Європейського центробанку (ЄЦБ) спрямована на підвищення інфляції в Єврозоні.

На думку голови ЄЦБ Маріо Драгі, така політика ЄЦБ дозволить підштовхнути зростання цін, а значить, допоможе європейським компаніям збільшити виробництво і виручку. Базова процентна ставка ЄЦБ, до речі, з березня 2016 року становить 0%. Це – ставка рефінансування для комерційних банків. Іншими словами, ЄЦБ безкоштовно кредитує банки, які кредитують економіку Євросоюзу.

Повторюся, політика ЄЦБ спрямована на зростання інфляції та розвиток економіки, а курсові рухи євровалюти не рясніють різкими стрибками.

Інша річ — Україна

Облікова ставка НБУ – 16% річних. Коливання гривні протягом лише трьох тижнів січня становили 3,5% (на стільки гривня девальвувала). У другій половині січня пішов тренд на зміцнення – в результаті протягом 15 січня-14 лютого гривня зміцнилася на 6,5%.

При цьому в НБУ заявляють про політику стримування інфляції.

Нагадаю, в 2015 році споживчі ціни зросли на 43,3%, в 2016 році – на 12,4%, а за підсумками 2017 інфляція становила 13,7%.

Причина такого зростання цін – кілька факторів. Наприклад, зростання комунальних тарифів і ціни газу, але найголовніший чинник – це девальвація.
Різкі стрибки курсу на валютному ринку змушують імпортерів закладати у вартість товарів курсовий ризик навіть тоді, коли гривня перебуває у більш-менш «спокійному» стані. Чим шкідливі «гнучкі стрибки гривні» для бізнесу?

Перш за все, неможливістю скласти більш-менш реалістичний стратегічний план на 3-5 років. Це просто неможливо. Адже, наприклад, закладаючи в бізнес-план курс 28,05 грн/дол., немає жодних шансів, що курс таким і буде.

Швидше за все, потрібно закладати лаг в межах 5-15%. Але і це не вирішує питання з подальшою реалізацією плану бізнесу.

Вся справа в тому, що економіка країни міцно прив’язана до валютної складової. Компанії імпортують паливо, матеріали, обладнання, товари для подальшої реалізації. Це все вони закуповують за валюту.

Так, у експортерів є валютна виручка, але і їм доводиться ризикувати. Адже обов’язковий продаж виручки (50%) може відбутися на піку зміцнення національної валюти, що означає певні втрати для них.

Імпортерам ще складніше – валютної виручки у них немає, зате є регулярна потреба купувати валюту на міжбанківському валютному ринку.

За яким курсом імпортер купить валюту завтра, через тиждень, у квітні або червні? Компанія не має дару передбачення, а тому регулярно ризикує втратити, купуючи валюту на піку девальвації.

Від цього страждає рівень прибутковості бізнесу. І, звичайно, ще є такий важливий фактор, як кредитна заборгованість.

Як би не ризикувала компанія, скільки б не втрачала від курсових стрибків, борги банкам потрібно повертати. Куплений за програмою валютного лізингу транспорт, придбане обладнання для олійно-екстракційного заводу за програмою валютного кредиту ще більше ускладнюють ситуацію в компанії, якщо відбувається підвищена курсова волатильність. Адже виплачувати позики стає все важче.

Гнучке курсоутворення, на мій погляд, повинно існувати, проте дещо в іншому вигляді, ніж нам намагаються його піднести.

Бізнесу потрібна прозорість і розуміння правил гри. Бізнесу для розвитку потрібен валютний ринок, який дозволяє задовольнити попит на валюту, але при цьому не загрожує стрибками курсу в розмірі 1-3% протягом тижня або 3-8% протягом місяця.

При цьому немає жодної гарантії, що зазначені стрибки справді пов’язані з роботою ринку, а не є черговими спекуляціями.

Прогнозованість поведінки гривні багато в чому визначає успішність компанії, а отже, у підсумку визначає і можливості зростання всієї економіки України, зростання ВВП.

Різка ж волатильність змушує компанії регулярно переглядати свої бізнес-плани, згортати окремі інвестиційні проекти, йти на скорочення масштабу своєї діяльності. Це все зовсім не сприяє розвитку економіки, до якого країна (нібито) прагне.

Андрій Жарій, генеральний директор Aurum Group