3608
Саудівська Аравія: чи є життя без нафти?
— Енергетика
Падіння нафтових цін і доходів від продажу нафти підштовхує країни Перської затоки до диверсифікації економіки і зниження залежності економіки від рівня нафтових надходжень. Лідер серед країн Перської затоки – Саудівська Аравія – також активно прагне позбутися сировинної залежності. Для цього заплановано провести реформи, спрямовані на поліпшення ситуації в економіці країни.
Нафта і залежність
Незважаючи на спроби позбутися ресурсної залежності, нафтова галузь продовжує залишатися домінуючою в економіці Саудівської Аравії. На нафтогазовий сектор зараз припадає близько 40% ВВП країни, в 70-і роки минулого століття цей показник доходив і до 80% ВВП.
За даними ОПЕК, на нафту і нафтопродукти припадає 85% прибутку від експорту Саудівської Аравії.
При цьому економіка королівства залишається вразливою, як і економіка будь-якої іншої країни, орієнтованої на сировинний сектор. Оскільки основним експортним товаром продовжує залишатися нафта, доходи Саудівської Аравії сильно залежать від зовнішньої кон’юнктури ринків.
При цьому економіка королівства залишається вразливою, як і економіка будь-якої іншої країни, орієнтованої на сировинний сектор. Оскільки основним експортним товаром продовжує залишатися нафта, доходи Саудівської Аравії сильно залежать від зовнішньої кон’юнктури ринків.
Благополуччя країни залежить від цін на нафту, падіння вартості якої призводить до помітного зниження валютних надходжень, дефіциту державного бюджету, виснаження валютних резервів і зростання зовнішніх запозичень.
Залежність країни від сировинної кон’юнктури на зовнішніх ринках призвела до різкого погіршення стану економіки Саудівської Аравії в 2015-2016 роках, в період пікового падіння цін на вуглеводні. Так, в 2016 році в порівнянні з показниками 2012 року:
- надходження від експорту Саудівської Аравії знизилися в 2,1 рази;
- доходи від продажу нафти впали в 2,5 рази;
- зростання ВВП країни знизилося в 3,2 рази;
- сальдо зовнішньої торгівлі погіршилося в 4,2 рази;
- 12%-й профіцит бюджету змінився 17%-им бюджетним дефіцитом;
- валютні резерви країни знизилися на 119 млрд доларів.
На такому прикладі добре видно, що означає термін «сировинна залежність». Найбагатша країна, по суті, є заручником біржової ціни на нафту, яку ніяк не може контролювати.
Зниження нафтових цін з 121 до 44 дол. за барель призвело до появи бюджетного дефіциту, змусило активно витрачати валютні резерви і запозичувати мільярди доларів для покриття бюджетних витрат.
На прикладі обвалу цін в 2015-2016 роках саудівці зрозуміли, що великі поклади нафти – це не тільки дар, бути тільки експортером сировини в постіндустріальному світі – це шлях в нікуди.
Звідси виникла необхідність реформування економіки, зробивши акцент на розвитку нових технологій та обробної промисловості, зниження рівня безробіття, стимулювання підприємництва і туризму.
Шляхом реформ
Для королівства усвідомлення потреби реформ прийшло навіть раніше падіння нафтових цін, після подій «арабської весни», яка бушувала в Північній Африці і на Близькому Сході в 2011 році. У Саудівській Аравії тоді також пройшли акції протесту в декількох містах, але масових заворушень по всій країні не було.
Саудівську Аравію, як досить зарегульовану теократичну державу, встати на шлях реформ змусили політичні та економічні обставини, і розуміння, що період надвисоких цін на нафту закінчився і може вже ніколи не повторитися.
Економічна модель королівства архаїчна і ґрунтується на експорті нафтогазових ресурсів як головне джерело доходів. У країні діють неефективні закони, невисокий рівень менеджменту, велике безробіття серед молоді, низька соціальна мобільність і високий рівень корупції.
Зараз всім стало зрозуміло, що перспективи нафтових економік сумнівні. Довгостроковий період дешевої нафти неминуче призведе до деградації і відставання в розвитку тих країн, які орієнтуються на нафтові доходи.
А зниження зростання економіки королівства до нульової позначки торік, зростання рівня безробіття і дефіцит бюджету, що потребує пошуку додаткових грошей, лише підштовхує саудівців до пошуку шляхів оптимізації економіки.
Ухвалений план реформ передбачає відхід країни від нафтової залежності, підвищення частки нових технологій і несировинних галузей в економіці. Програма отримала назву «Бачення-2030».
План реформ базується на трьох складових:
- трансформація економіки;
- створення креативного середнього класу;
- готовність змінити країну, зробити її кращою.
Загальна вартість витрат на реалізацію програми «Бачення-2030» оцінюється 75 млрд доларів. Для фінансування програми реформ Саудівська Аравія прийняла рішення продати пакет акцій державної нафтовидобувної компанії Saudi Aramco. Розміщення 5% акцій Saudi Aramco заплановане на 2018 рік.
За попередніми оцінками, загальна вартість нафтової компанії може скласти до 2 трлн дол. Продавши акції, Саудівська Аравія розраховує отримати близько 100 млрд доларів, більша частина з них буде витрачена на проведення реформ в країні.
Очікується, що в результаті реалізації програми «Бачення-2030»:
- королівство стане центром тяжіння для глобальних інвестицій;
- перетворення країни на міжнародний транзитний хаб, що з’єднує три континенти: Азію, Африку та Європу;
- Саудівська Аравія стане центром арабського та ісламського світу.
У сфері енергетики планується дати доступ приватному капіталу до інвестицій в будівництво відновлюваних джерел енергії. Додаткова генерація сонячних і вітрових станцій на початковому етапі складе 10 ГВт, і перекриє всю потребу країни в енергії. До того ж потреба в енергії в країні зростає. Також плануються масштабні інвестиції з боку держави в наукові дослідження і впровадження передових технологій в сфері відновлюваної енергетики.
Особлива увага буде приділятися розвитку військової промисловості. Саудівська Аравія входить до першої п’ятірки країн світу за видатками на оборону. Планується вийти на рівень 50% забезпечення зброєю за рахунок місцевого виробництва. Зараз цей показник не перевищує 2%. Це дозволить помітно знизити витрати на закупівлю іноземної зброї і дасть потужний поштовх розвитку внутрішніх виробництв із застосуванням передових технологій.
Для поліпшення транспортної логістики планується будівництво моста через Червоне море, який з’єднає Саудівську Аравію з Синайським півостровом у Єгипті.
Таким чином, з’явиться більш короткий шлях доставки товарів з країн Перської затоки до Суецького каналу, і далі в країни ЄС.
Також в планах країни сприяти розвитку туризму. Щорічно країну відвідує понад 20 млн туристів, більшість із них паломники. Туризм щорічно приносить країні близько 23 млрд дол. До 2030 року планується збільшити потік туристів удвічі, а доходи від туризму – втричі.
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
