1091
З квітня в Україні можуть знову зрости ціни на електроенергію
— Енергетика
Запровадження так званого стимулюючого тарифоутворення для окремих обленерго, за різними оцінками, може збільшити вартість електроенергії на 10-40% для кінцевих споживачів. На чиї плечі ляже це зростання — населення, бізнесу або бюджетних організацій — поки що не відомо. Втім, підвищення тарифів для бізнесу все одно в підсумку виллється в подорожчання їхньої продукції чи послуг, в тому числі для бюджетників і населення.
Передбачається, що застосування нової формули розрахунку тарифу почнеться з 1 квітня 2018 року, хоча сама постанова Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) діє з 11 січня 2018 року.
Уряд Володимира Гройсмана поспішив відхреститися від цієї ініціативи, посилаючись на повну автономність регулятора у прийнятті рішень. А також закликало чиновників НКРЕКП прийняти “більш зважене рішення”, не заперечуючи саму ідею запровадження стимулюючого регулювання для залучення інвестицій у розвиток і модернізацію електромереж.
Що змінилося
Зараз тариф для обленерго затверджує регулятор в особі НКРЕКП. Розмір плати формується за принципом «витрати плюс», тобто до своїх витрат компанія додає прибуток і затверджує цей тариф у регулятора. Очевидно, що така система не стимулює обленерго скорочувати свої витрати, адже вони все одно будуть компенсовані за рахунок тарифу.
Тому в Європі застосовується RAB-тариф (Regulatory Asset Base — регульована база задіяного капіталу), який також називають стимулюючим. На відміну від витратного методу, він затверджується не на один рік, а на тривалий термін (8 років).
Як пояснив UBR.ua директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський, це не сам тариф, а формула його утворення. Тобто, регулятор встановлює розмір необхідного доходу (ставки прибутковості) компанії на старі і нові активи: підстанції, лінії передач та інше.
В даному випадку на обидва види активів прибутковість для обленерго встановлена на рівні 12,5% річних.
«Якщо розділити 100% витрат на 8 років, ми отримаємо ставку у 12,5% — норму віддачі інвестицій за цей термін. У загальній структурі тарифу це не така значна частина», — розповів UBR.ua президент громадської спілки Київська регіональна енергетична асоціація Олександр Трохимець.
За його словами, діючі інвестпрограми компаній не рятують, бо грошей мало. Водночас нова система регулювання буде мотивувати обленерго модернізувати мережі і скорочувати втрати в мережах. По-перше, тому, що чим більша база вкладеного капіталу, тим більше енергокомпанія може отримати грошей з ринку в підсумку. По-друге, при незмінному тарифі компанія зацікавлена в скороченні витрат, щоб отримати додатковий прибуток.
«Наші енергомережі знаходяться в жалюгідному стані. На їх модернізацію і заміну знадобляться сотні мільярдів і близько 20 років. При цьому поки що тарифи для населення і промисловості найнижчі серед країн Європи. Інша річ, що зарплати у нас дуже низькі і треба боротися за їх підвищення», — пояснює UBR.ua необхідність цього кроку директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова Володимир Омельченко.
Інша справа, що для обґрунтування конкретних ставок потрібно бачити відповідні розрахунки, а їх не показує ні регулятор, ні ті, хто критикує це рішення.
Суперечливі питання
Основний шквал критики рішення НКРЕКП стосується того, що ставка прибутковості в 12,5% буде застосовуватися до всіх активів обленерго: старих і нових. Це означає, що обленерго, для яких буде введено RAB-регулювання, зможуть додатково отримати дохід як зі старих активів, які у них є, так і зі створених після введення нового регулювання.
Фактично, з кожного 1 млрд вартості компанія зможе закласти в тариф на розподіл електроенергії 125 млн гривень.
Експерт в галузі енергетики, колишній член НКРЕКП Андрій Герус, вважає, що відсоток прибутковості для цих двох типів активів повинен бути різним. Оскільки існуючі активи вже оплачені споживачами через тариф, а їхня підтримка коштує менше, ніж створення нових.
Раніше він заявляв, що ставка прибутковості на старі активи повинна бути значно меншою за 1-3%. Зате на нові активи вона може бути на рівні ставки кредитування в 19%. Інакше введення RAB-тарифу з єдиною ставкою 12,5% на всі активи може вилитися приблизно в 30 млрд грн додаткових витрат на рік на користь олігархів — власників обленерго. А гроші так і будуть виводити з компаній, бо їх вигідніше розмістити в банку під вигідний відсоток, ніж інвестувати під 12,5%.
Наприклад, за його розрахунками, ПАТ «Київенерго» було приватизовано за 3 млрд грн (у розрахунку за 100% акцій), а після переоцінки для RAB-тарифу вартість активів компанії складає вже 9,5 млрд грн. Відповідно, ДТЕК Донецькобленерго обійшовся в 575 млн грн, а коштує 8 млрд грн.
«Такі RAB-тарифи збільшать доходи обленерго в 3 рази (+30 млрд грн). Оплачувати буде вся країна підвищеними тарифами», — написав він на своїй сторінці в Facebook.
Нагадаємо, найбільші власники енергопостачальних компаній — група VS Energy росіян Олександра Бабакова, Євгенія Гінера і Михайла Воєводіна, холдинг ДТЕК Ріната Ахметова, а також Костянтин Григоришин.
Кого переводити на стимулюючі тарифи, будуть вирішувати у Нацкомісії, після подання відповідних заявок обленерго. Нагадаємо, у 2016 р. розглядалися 11 обленерго, які зможуть працювати за RAB-тарифами.
Водночас Олександр Трохимець вважає закиди в однаковій прибутковості для різних активів несправедливими.
«Треба враховувати вартість мереж, а не те, за скільки вони були придбані, коли і ким. Це спекуляція. Адже треба приводити в порядок і старі мережі. Якщо у обленерго єдине джерело — тариф, то його треба відповідно коригувати, інакше одного разу все вийде з ладу. Треба враховувати, скільки компанії коштують зараз і скільки треба на модернізацію», — сказав він.
За його словами, зростання тарифів буде більш значним після того, як для генерації скасують регулювання вартості е/е з 1 липня 2019 року, особливо, якщо врахувати фактичну відсутність конкуренції на цьому ринку.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
