Артем Ковбель: Литва завойовує блокчейн. Чого може навчитися Україна?


Артем Ковбель: Литва завойовує блокчейн. Чого може навчитися Україна?

Литва і Україна – дві дуже різні країни. Але водночас у них багато спільного. Обидві більшу частину своєї історії провели під владою інших держав.

У ХХ столітті обидві опинилися під п’ятою Радянського Союзу. У 90-х рр. вони здобули незалежність, а разом з нею – економічну кризу, політичну і соціальну нестабільність.

І все ж за останні роки Литва наблизилася до звання IТ-центру Європи і має намір стати лідером в галузі блокчейн-технологій, в той час як Україна все ще далека від подібних звершень.

Нічого особистого, тільки бізнес

Литовський уряд зумів правильно розставити пріоритети. Вільнюс ще в 90-х роках зробив ставку на бізнес і підвищення конкурентоспроможності країни на світовій арені.

Для цього було проведено масштабні реформи. Зокрема – спрощено процес реєстрації компанії, організовано вільні економічні зони, в яких діє полегшена система оподаткування. У них, наприклад, не стягується корпоративний податок перші 6 років після відкриття компанії.

Крім того, відсутні податки на дивіденди і нерухомість. Для підприємств з річним оборотом понад 10 млн євро розроблено спецпрограми з підтримки започаткування бізнесу. Окремо діють програми для підприємств зі штаб-квартирами в країнах Євросоюзу.

Така лояльність привела до того, що в країну вже з початку ХХI століття потоком ринули інвестори. Зараз там зосереджені виробничі потужності багатьох компаній світу – від шведської IKEA до російської «Лукойл». Тут також діють офіси найбільших фінансових компаній, таких як Western Union і Barсlays.

Але Литва на цьому не зупиняється. З 2010 року вона взялася за розвиток IТ-сектора, заявивши про намір стати інноваційним лідером Європи, а в перспективі – і усього світу. З 2013 року, за даними місцевої Invest Lithuania, в країні відзначається приплив інвестицій в ІТ-сегмент, відкрилися офіси найбільших технологічних компаній: Google, Uber, NASDAQ і т.д. Причому деякі фірми, наприклад, NASDAQ, зробили литовські філії своїми головними представництвами в Північній Європі.

Щоб зміцнити свій статус інноваційної країни, Вільнюс особливу увагу приділяє розвитку гучних технологічних рішень. Зокрема, Литва стала однією з перших країн, що впровадили 4G. З 2016-му вона навіть посіла третє місце в світовому рейтингу країн за територіальним покриттям високошвидкісного Інтернету.

Того ж року Вільнюс ініціював найбільшу в Балтиці конференцію з питань блокчейну. Тоді ж віце-прем’єр Міністерства економіки Литви Марюс Скарупскас заявив про намір уряду інвестувати в блокчейн і вивести країну у світові лідери в даному напрямку.

І слова з ділом тут не розходяться. Місцевий Центробанк уже оголосив про запуск в 2019 році пісочниці для тестування різних блокчейн-продуктів. Це рішення – відмінний шанс залучити іноземні інвестиції і при цьому ініціювати в країні запуск цілого спектра IТ-рішень.

27 січня цього року в Вільнюсі почав роботу Blockchain Centre (Блокчейн центр) – перша в Європі держструктура, покликана підтримувати розвиток блокчейн-технологій і шукати способи їх впровадження в різні сфери життя. Центр, в тому числі, буде виконувати функції бізнес-інкубатора, концентруючи навколо себе різні блокчейн-стартапи.

Нарешті, в листопаді минулого року Литва, Латвія і Естонія підписали меморандум про підтримку блокчейн-технологій. Сторони мають намір усунути будь-які інвестиційні перешкоди в даній сфері і сприяти просуванню технології на своїх ринках.

Таким чином, Литва – одна з перших у світі, якщо не перша, надала масштабну підтримку блокчейн-технологіям. Інші країни Європи все ще зберігають настороженість до них. У світі реалізуються окремі проекти з блокчейном (наприклад, Шотландія розробляє на його основі фондову біржу), але не всі вони проходять за підтримки держави. Найчастіше це ініціативи великих IТ-компаній і банків.

Литва ж випередила всіх, вирішивши відразу грати по-крупному. І в цьому є сенс. Як то кажуть, хто раніше встав – того і тапки. Ринок блокчейну ще тільки розвивається, на ньому мало гравців, і саме зараз є відмінна можливість завоювати свою нішу.

Тим часом в Україні

У нас склалася досить-таки суперечлива ситуація. З одного боку, Україна зуміла реалізувати кілька блокчейн-проектів, аналогів яких у світі дуже мало.

Так, в минулому році Міністерство аграрної політики у співпраці з компанією Trancperency International запустило земельний кадастр на базі технології блокчейн. Тоді ж Україна у співпраці з Bitfury Group почала і переведення урядових реєстрів на платформу блокчейн.

Таким чином, наш уряд наслідує приклад Литви і намагається посадити країну на «стілець» інновацій раніше, ніж місце займуть інші. Це похвально і правильно. Але, на жаль, обрані українськими політиками методи не дуже ефективні.

Зрозуміло, земельний кадастр на основі блокчейну, що гарантує повну прозорість системи, – це великий плюс, але виключно для аграрного ринку країни. На інноваційного лідера подібне рішення Україну не перетворить.

Для цього в країні потрібно концентрувати ідеї, IТ-рішення та людей, здатних їх реалізувати.

Іншими словами, потрібна інфраструктура. Потрібні умови, що стимулюють IТ-фахівців залишатися працювати в Україні, а бізнес – інвестувати в неї. Поки цього у нас немає.

Навпаки, в Україні бізнес обкладений величезною кількістю податків (ПДВ, ЄСВ, податок на прибуток, на дивіденди і т.д.). Рейдерство, на жаль, теж ніхто не відміняв, як і недосконалість судової системи.

Нарешті, в нашій країні немає і ефективних програм державної підтримки бізнесу, в першу чергу в IТ-сфері. Все це заважає і буде заважати Україні вливатися в світове ІТ-співтовариство і відлякувати від неї інвесторів.

Простіше кажучи, наша країна потребує глобальних реформ. Таких, які проводилися і проводяться в Литві. В цьому нам є багато чого повчитися у нашого північного сусіда.

Артем Ковбель, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фінтех і Картки
Архiви:2018 2017 2016 2015
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua