Ціна образи: українська влада хоче повернути собі все сплачене у ЄСПЛ


Ціна образи: українська влада хоче повернути собі все сплачене у ЄСПЛ

Українська влада намагається компенсувати собі витрати на іноземні суди. Міністерство юстиції вирішило засудити компанії, за які йому довелося віддуватися в Європейському суді з прав людини і платити компенсації компаніям і людям. Почало з енергетиків: попросило суд стягнути з «Київенерго» 54,2 млн грн як регрес за програний в ЄСПЛ позов компанії «Золотий Мандарин Ойл».

Як повідомив заступник міністра юстиції Сергій Шкляр, ця компанія відсудила у «Київенерго» повернення свого мазуту, який знаходився на зберіганні. Однак це рішення українського суду так і не було виконано. Що стало причиною звернення до ЄСПЛ і виплати цієї суми позивачу з держбюджету. Тепер держава хоче повернути свої втрати.

З тієї ж причини (програш суду в ЄСПЛ) держава хоче стягнути з ПАТ «Лінік» (Лисичанський НПЗ, Луганська обл.) 705 млн грн як регрес за програним позовом компанії «Агрокомплекс». Як повідомлялося, «Лініком» володіє російська «Роснєфть».

Крім того, Мін’юст має намір залучити радника для стягнення штрафу Антимонопольного комітету в 172 млрд грн з «Газпрому» за рахунок зарубіжних активів російського газового монополіста.

Як вже писав UBR.ua, Україна віднедавна знаходиться під посиленим моніторингом ЄСПЛ. З одного боку, через недостатньо мотивовані рішення українських судів, а з іншого боку — через невиконання нашою країною рішень українських судів за 12 тис. справ.

На даний момент Україна є одним з лідерів за кількістю скарг до Європейського суду з прав людини, бо європейці змушені приділяти дуже багато уваги зверненням з нашої країни.

За словами юриста юридичної компанії «Волхв» Віктора Дубовика, однією з найбільш гострих для України тем залишаються масові звільнення людей на підставі закону «Про очищення влади» або, простіше кажучи, «справи щодо люстрації».

«Кількість скарг на підставі порушень України в цій сфері вже наближається до сотні. Достатньо буде одного пілотного рішення, яким зобов’яжуть Україну до виплати не тільки моральної шкоди, але ще й заробітної плати за весь час, що минув з моменту незаконного звільнення, як такі заяви будуть швидко розглянуті», — вважає Дубовик.

Оскільки даний закон не встановив персоніфіковану відповідальність осіб, без судового вироку, що суперечить практиці ЄСПЛ.

«Слід також нагадати про рішення Європейського суду щодо виплати 5 тисяч євро компенсації моральної шкоди 15 суддям, звільненим на підставі рішень Верховної Ради», — підкреслив Дубовик.

Середня сума компенсацій, яку стягує ЄСПЛ, коливається від кількох тисяч євро до десятків тисяч євро моральної компенсації, додатково до тих фактичних витрат, яких зазнала особа, чиї права були порушені.

«Якщо мова йде про соцвиплати, то суми можуть варіюватися від 10 тис. грн до 1 млн грн або навіть більше. Все залежить від того, за який період відсуджуются ці виплати. Що стосується підприємств, то тут рахунок йде вже на десятки мільйонів доларів», — розповів UBR.ua старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Кого покарають

Як зазначив Кравець, Мін’юст вже звинувачували в тому, що воно допустило виплати з держбюджету за рішенням ЄСПЛ на користь компаній, так чи інакше пов’язаних з оточенням колишнього президента Віктора Януковича.

Тому нинішня активність міністерства пов’язана, зокрема, із звинуваченнями у виплатах за суперечкою «Золотий Мандарин Ойл» і «Київенерго».

«Хоча я особисто не бачу в діях Мін’юсту нічого протизаконного», — зазначив Кравець.

Варто відзначити, що за багатьма з цих справ строки позовної давності пропущено, і, швидше за все, українські суди відмовлять Мін’юсту в прийнятті регресних позовів. А тому далі гучних заяв справа не піде. Наприклад, справа щодо «Лініка», де Україна виплатила 27 млн євро, стосується рішення ЄСПЛ 2011-2013 років, а сама суперечка між суб’єктами господарювання виникла ще раніше.

«Крім того, в Україні існує окреме законодавство, що регулює питання відшкодування збитків за рішеннями іноземних судів», — сказав Кравець.

Наприклад, строки позовної давності обчислюються з моменту, коли Україна виплатила гроші за рішенням Європейського суду. Тому якщо терміни позовної давності за такими справами минули, а суд все одно прийме позов Мін’юсту до розгляду, то це може стати приводом для нового звернення підприємств до ЄСПЛ.

Але в будь-якому випадку, юрист вітає бажання держави притягнути до відповідальності тих, хто завдав збитків держбюджету, нехай і опосередковано. Їх може бути чимало.

«Наприклад, зараз розглядається справа про відшкодування інвестору валютного депозиту на $40 млн в Дельта-Банку. Коли ні сам банк, ні регулятор, ні Антимонопольний комітет нічого не робили для того, щоб пригальмувати передачу справ Кредитпромбанку в Дельта-банку. В результаті чого цей депозит було просто втрачено інвестором», — зазначив Кравець.

Подібних випадків дуже багато. У тому числі тих, що стосуються соціальних виплат.

Мін’юст може пред’являти позовні вимоги до конкретних чиновників, які допустили порушення прав громадян або підприємств. У тому числі суддів, які допустили незаконні рішення. Причому закон дозволяє стягнути всю суму втрат держави, в тому числі застосувавши колективну відповідальність чиновників.

«Однак, залучити суддів до відповідальності за неправомірне рішення суду на даний момент вкрай складно. Тим більше, якщо неправомірність цього рішення суду встановлена тільки Європейською судовою інстанцією. Така ж проблема стосується і апарату чиновників, бо часто ЄСПЛ встановлює вину держави України в особі якогось державного органу, однак персоналія чиновника в таких рішеннях відсутня. У зв’язку з цим довести провину конкретної особи буде вкрай важко», — каже Віктор Дубовик.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua