МВФ не поспішає на допомогу


МВФ не поспішає на допомогу

Президент Петро Порошенко ініціював успішні переговори з головою МВФ Крістін Лагард на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. На тлі тривалої відсутності прогресу у відносинах з кредитором такі заяви влади залишаються непереконливими. Експерти обережні в прогнозах і радять готуватися до того, що небажання України працювати з МВФ боляче вдарить по її слабкій економіці.

Зміна гніву на милість

Тиждень тому МВФ розкритикував запропонований президентом законопроект про створення антикорупційного суду і пенсійну реформу. На тлі відсутності фінансування Фонду з квітня минулого року ця заява звучала як «останнє попередження». У 2017-му замість чотирьох запланованих траншів Україна з власної вини отримала тільки один, а відставання вибірки кредитної лінії МВФ вже досягло $4 млрд.

Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб визнав, що «з огляду на політичний цикл, відсутність рішення з траншу МВФ до кінця другого кварталу 2018 року свідчитиме про те, що поточна програма EFF з високою ймовірністю вже не відновиться». Це унеможливить отримання нових траншів Фонду напередодні пікових виплат України за держборгом в 2018-2019 роках.

Президенту Петру Порошенку необхідно було терміново виправляти критичну ситуацію. Він вніс до парламенту кандидатуру нового голови НБУ Якова Смолія, після чого відправився до Давосу, де відрапортував про успішні переговори з головою МВФ Крістін Лагард на Всесвітньому економічному форумі. «Україна підтверджує свою готовність до продовження плідної співпраці з Міжнародним валютним фондом як важливим фактором зміцнення макроекономічної стабільності та індикатором довіри до проведення внутрішніх реформ», – заявив він.

МВФ публічно підбадьорив українську владу. «Я дуже задоволена продуктивними переговорами з президентом Порошенком і членами його команди», – заявила Крістін Лагард. Розмова з президентом дозволила їй оцінити заходи, яких вже було вжито: «Сподіваюся, що інші заходи, імплементацію та планування яких ми обговорювали і над якими ми продовжимо працювати разом, приведуть нас до завершення перегляду (програми. – Ред.)». Важливою очікуваною подією Крістін Лагард назвала майбутнє призначення незалежного і постійного керівника НБУ, «оскільки це дуже необхідно». Слово «незалежний» використовується не випадково. МВФ вважає, що парламент під час голосування за Якова Смолія не повинен висувати йому будь-яких політичних умов і кадрових вимог щодо нового складу правління.

У спостерігачів заява Петра Порошенка може викликати відчуття дежавю. У січні 2016 року він у тому ж Давосі перед телекамерами, стоячи поруч з Крістін Лагард, заявив про «досягнуті домовленості». Перед цією заявою Україна востаннє отримувала транш влітку 2015 року, після чого її стосунки з Фондом охололи. Але між січневою «переможною» заявою президента і наступним траншем минуло ще майже дев’ять місяців – гроші надійшли в Україну тільки у вересні 2016-го.

Стриманий оптимізм

Фінансовий експерт Тантелі Ратувухері звертає увагу на зсув акцентів міжнародних кредиторів, адже «вимоги Фонду та офіційних донорів стали все більше ставитися не тільки до фінансово-економічної сфери, а й до всієї системи влади в країні». «Формально, якщо Фонд і донори не відступлять від своїх побажань щодо антикорупційної політики в Україні, то шанс на задоволення умов отримання траншу МВФ у першому кварталі мінімальний. Найвірогідніше, це тільки найбільший камінь розбрату на поточний момент. Але є й інші. Наприклад, Фонд не влаштовує відсутність голови Нацбанку протягом більше ніж півріччя, експансіоністська монетарна політика уряду, а також стан реформування нафтогазового ринку», – перераховує Тантелі Ратувухері. Україна не дотримала своєї обіцянки щодо вже виконаного пункту – не сталося автоматичного перегляду ціни газу.

Тантелі Ратувухері вважає, що головна проблема не у відсутності реформ або їхній недосконалості, а у відсутності довіри Фонду обіцянкам українських чиновників. «Фонд і учасники його програми дуже ретельно, до найдрібніших деталей почали перевіряти відповідність рішень і кроків влади не тільки формально, але й за духом, маячкам програми. Більш того, стали суворіше вимагати участі та прозорості у формуванні системи контролю та управління реалізацією програми, використання донорських та кредитних коштів», – пояснює експерт.

Запасний аеродром

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій робить обережний прогноз, що до кінця першого півріччя українські чиновники усе ж домовляться з МВФ.

В цей же період уряд знову хоче протестувати публічний борговий ринок. Міністр фінансів Олександр Данилюк проанонсував випуск єврооблігацій в першому півріччі 2018-го приблизно на $2 млрд.

«Як і минулоріч, буксування у співпраці з МВФ, найвірогідніше, мало вплине на ставлення інвесторів до вкладення коштів в Україну. Інвесторів цілком можуть влаштовувати формальні інституційні та регулятивні рішення і сигнали, які українська влада демонструє. Більш того, приватні інвестори по всьому світу звикли взаємодіяти не з цілою країною або її політичною системою, а з тим діловим кластером, який відкритий для міжнародної діяльності. Це їх відрізняє від глобальних офіційних багатосторонніх донорів», – пояснює Тантелі Ратувухері. У вересні 2017 року Україна залучила від розміщення євробондів $3 млрд під 7,375% річних.

Експерт нагадує, що перед попереднім розміщенням також були побоювання того, що воно не буде успішним без попереднього завершення переговорів з МВФ. «Але реальність виявилася протилежною. Відтоді ситуація на ринку капіталу істотно не змінилася. Склалося загальне розуміння того, що залучення коштів українськими емітентами з міжнародного ринку капіталу є можливим, поки не почалася гаряча фаза передвиборної кампанії в країні. За термінами це період до початку літа 2018 року», – говорить Тантелі Ратувухері.

Водночас Олександр Паращій вважає, що поспішати з новим розміщенням не варто, оскільки «це буде поганим сигналом щодо наших перспектив домовитися з МВФ». Фактично Україна визнає, що виконати вимоги МВФ і отримати черговий транш вона не в змозі. «За відсутності програми з МВФ вартість позик буде дорогою. Причому настільки, що простіше буде в дефолт піти», – зазначає він.

Гра на випередження

Наприкінці минулого року в Нацбанку заявили, що в 2018-му потрібно ініціювати переговори про нову програму співпраці з МВФ. Вона повинна йти за нинішньою, яка закінчиться на початку 2019-го. Але експерти радять не поспішати. «Потрібно намагатися допрацювати за старою. Нова можлива, або коли стара дійде до логічного кінця, або коли ситуація в країні суттєво погіршиться», – вважає Олександр Паращій.

«Найімовірніше, починати нові переговори з МВФ зараз не вийде. З одного боку, Фонд очікує чітких сигналів з приводу реалізації маячків нинішньої програми і відповідності ситуації в Україні її параметрам. З іншого боку, навіть якщо вдасться переконати Фонд у тому, що країна все ще перебуває в рамках програми, МВФ і міжнародні партнери, вірогідно, будуть очікувати прояснення з приводу середньострокової політичної перспективи країни. Таким чином, рішучих дій з боку Фонду та його компаньйонів можна буде очікувати лише після завершення виборчої кампанії 2019 року, формування нової партії влади та презентації зрозумілої програми нової влади», – вважає Тантелі Ратувухері. Це визнав і міністр фінансів. «Нова програма не обговорюється. І що могло б в ній бути? Невиконані пункти нинішнього меморандуму? А сенс? Нам необхідно в рамках чинного співробітництва реалізувати максимум для країни», – заявив Олександр Данилюк.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:МВФ
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua