1058
Харчова безпека. Що зміниться в захисті прав споживачів?
— Особисті фінанси
За даними Держпродспоживслужби, в столиці з порушеннями працює кожне 5-е кафе, кожен 10-й магазин і кожен 20-й виробничий цех. В інших містах справи йдуть не краще, зазначають у відомстві.
Але протягом наступних двох років ситуація кардинально зміниться. Влада збирається привести захист споживчих прав до європейського рівня. Для цього планують удосконалити законодавство, створити систему швидкого реагування на скарги та удосконалити систему перевірок виробників. Повна програма заходів прописана в «Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року», яка набрала чинності 11 січня.
Попередити і запобігти
З 2014 року в Україні діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу. За твердженням голови Комітету Верховної Ради з питань промислової політики Віктора Галасюка, це дозволило істотно знизити тиск контролюючих органів на підприємців і підвищити ділову активність у країні.
Однак у Держпродспоживслужбі (ДППС) констатують, що заборона призвела і до негативних наслідків, які перш за все відбилися на споживчому ринку: знизився контроль якості продуктів на прилавках магазинів і в закладах громадського харчування, внаслідок чого почастішали епізоди масових отруєнь.
Сьогодні чиновники прагнуть знайти розумний баланс між кількістю перевірок та захищеністю споживачів.
Вже в квітні набуває чинності закон «Про державний контроль за додержанням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».
Він дозволить призупиняти роботу підприємств, які виробляють або продають небезпечну продукцію, на строк до 10 днів без рішення суду. Експерти прогнозують, що це допоможе ефективніше запобігати спалахам гострих кишкових інфекцій і поліпшить санітарно-епідеміологічну ситуацію в країні. А щоб нові правила не вдарили по бізнесу, впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок і відеофіксація порушень.
«Для бізнесу такий підхід означає, що кожен оператор ринку буде оцінюватися окремо. Ті оператори ринку, які виконують всі вимоги законодавства чітко і без порушень, будуть перевірятися компетентним органом з меншою частотою», – відзначає заступник керівника проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.
Перевірки, крім випадків аудиту, будуть проводитися без попередження, однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати інспекторів на сайті Офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок 22 державних органів.
Додаткові механізми
Водночас в рамках затвердженої Концепції влада має намір широко інформувати громадян про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих в разі її поширення. Держспоживслужба вже публікує результати лабораторних тестів і випробувань споживчих товарів, а тепер і громадські організації отримали право надавати службі аналогічну інформацію для розміщення на їхньому сайті, якщо випробування були проведені в акредитованих лабораторіях. З квітня у відкритому доступі з’являться звіти за підсумками перевірок, які буде проводити ДППС на підприємствах.
На думку чиновників, такі заходи будуть стимулювати виробників і реалізаторів дотримуватися нормативів і працювати прозоро. Крім цього, Держспоживслужба буде сприяти розвитку системи незалежних досліджень якості та безпеки товарів і послуг.
«Держава повинна допомогти сумлінному бізнесу у роботі та мінімізувати кількість нечесних торгових практик щодо споживачів. Тому ухвалена Концепція допоможе підвищити прозорість роботи підприємців відповідно до найбільш успішних європейських практик», – упевнений перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.
Кабмін доручив місцевим органам виконавчої влади створити «гарячу лінію» з питань захисту прав споживачів, куди зможуть звертатися місцеві жителі. Також розглядається можливість створення консультаційних центрів, які будуть працювати при держадміністраціях.
Однак деякі експерти сумніваються, що запропонованих методів буде достатньо для ефективної боротьби з недобросовісними виробниками. Оскільки в Україні не розвинена практика багатомільйонних позовів громадян до компаній, що є одним з найбільш дієвих дисциплінуючих чинників в ЄС. На думку аналітиків, штрафи, які існують в Україні, таку роль виконати не можуть.
«Якщо в Європі людина купила неякісний товар і звернулася до суду, то це майже 100-відсоткова гарантія, що вона цю суперечку виграє, – розповідає директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – Там вважають так: якщо споживач витратив час на судові розгляди, то він мав на це підстави. Просто так людина не буде судитися».
Ближче до стандартів ЄС
Ухвалена концепція охоплює заходи не тільки в сфері громадського харчування і торгівлі. Вона передбачає ухвалення низки законів, які повинні удосконалити законодавство відразу в кількох напрямках, зокрема у сфері кредитування, лізингу, страхування.
Приміром, зараз у Верховній Раді очікує другого читання законопроект №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». Він зобов’яже банки інформувати громадян про всі приховані відсотки і платежі, заборонить збільшувати фіксовану процентну ставку без письмової згоди клієнта і усуне рекламу фінансових установ без ліцензії. ДППС пропонує також посилити захист громадян у сфері електронної торгівлі.
«Зараз найбільше порушень прав відбувається в інтернет-торгівлі. Тут відстояти інтереси споживачів дуже непросто. Тому на рівні законодавчих пропозицій це питання опрацьовується», – підсумував голова Держспоживслужби Володимир Лапа.
Серед головних завдань Концепції – наблизити українське законодавство до європейських канонів. З цією метою до кінця 2018 року Кабінет міністрів планує направити закон «Про захист прав споживачів» в Європейську комісію, щоб перевірити, чи відповідає він стандартам ЄС, і за необхідності внести відповідні зміни. Це один з етапів на шляху до євроінтеграції України.
«У цьому році ми повинні досягти успіху в реалізації пропозицій, про які ми домовилися з ЄС у контексті наступних кроків нашого поступового зближення – чи то торгівля, енергетика, мобільність чи цифровий ринок. Ми будемо безперервно працювати над цим порядком денним», – підкреслив Президент України Петро Порошенко.
На думку більшості аналітиків, якщо всі заплановані заходи вдасться втілити, то це піде на користь не тільки споживачам, але і підприємцям. Адже перші отримають можливість купувати якісні товари і користуватися якісними послугами, а другі – чесну конкуренцію і стимул для розвитку.
За матеріалами: Центр громадського моніторингу та контролю
Поділитися новиною
