Дмитро Баюл: МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Про новий підхід

Ключові і водночас найскладніші зміни, які вводяться МСФЗ 9, стосуються нового підходу до оцінки знецінення фінансових інструментів.

Попередній стандарт МСБО 39 мав низку істотних недоліків, які зробили свій внесок в останню фінансову кризу. Зокрема, він використовував концепцію зазнаних збитків для фінансових активів, згідно з якою збиток у фінансовій звітності визнається тільки тоді, коли відбувається подія збитку. А це призводило до того, що втрати за фінансовими інструментами відображалися у звітності із запізненням та із заниженими сумами.

Новий стандарт передбачає перехід до концепції очікуваних кредитних збитків, які повинні відображати об’єктивну і зважену на імовірності різних сценаріїв оцінку можливих втрат.

Це означає, що користувачі фінансової звітності за МСФЗ 9 повинні бачити не тільки оцінку знецінення фінансових активів, засновану на подіях, які вже відбулися в минулому або відбуваються в сьогоденні, але таку оцінку, яка повинна враховувати прогноз майбутніх умов і подій, в тому числі макроекономічного характеру.

Як це вплине на роботу банківського сектору України?

Перехід на МСФЗ 9 є, безумовно, позитивним чинником для зміцнення банківської системи України в довгостроковій перспективі. Більш правильне відображення знецінення банківських активів у фінансовій звітності вимагає від банків звернути більшу увагу на якість своїх активів, а для банків з низькою якістю активів – може знадобитися збільшення капіталу, що в кінцевому підсумку зробить банки надійнішими і привабливішими для вкладників.

Крім того, нові стандарти зроблять банківську звітність більш прозорою для потенційного інвестора, що сприятиме залученню додаткових інвестицій в банківський сектор України в майбутньому.

Разом з тим не можна не відзначити, що перехід на новий стандарт в банках України призведе до збільшення обсягу банківських резервів під знецінення в результаті визнання очікуваних збитків замість зазнаних збитків, а також збільшення обсягу резервів, спричинених визнанням резервів у розмірі очікуваних збитків на весь термін життя фінансового активу.

Однак, враховуючи непрості процеси очищення банківської системи, які проходили в недавньому минулому, решта банків мають достатній запас міцності, щоб гарантувати, що перехід на МСФЗ 9 не викличе якоїсь суттєвої додаткової дестабілізації банківської системи.

Який вплив на капітал більшості фінустанов матиме перехід банків на цей стандарт?

13 липня 2017 European Banking Authority опублікувала результати останнього опитування 54 європейських фінансових організацій, згідно з яким у результаті переходу на МСФЗ 9 очікується збільшення резервів в середньому на 13% за опитаними банками.

Згідно з цим дослідженням, тільки чверть опитаних банків очікують доформування резервів більш ніж на 18%.

Якщо говорити про Україну, то для більшості банків України перехід на МСФЗ 9, незважаючи на очікуване зростання резервів, не матиме істотного впливу на достатність капіталу.

Причина в тому, що вимоги до капіталу НБУ також регулює через визначення розміру кредитного ризику, показника, аналогічного знеціненню фінансового активу за МСФЗ, але який підпорядковується більш жорстким регуляторним нормам, наведеним у Постанові № 351, яка набула чинності з початку 2017 року.

За оцінками самого НБУ, більшість банків адекватно оцінили розмір кредитного ризику згідно з нормами цієї постанови, і тому перехід на МСФЗ 9, незважаючи на зростання резервів за новим стандартом, не призведе до необхідності значного збільшення капіталу для цілей відповідності вимогам регулятора до його адекватності.

Проте в зоні ризику можуть бути банки, які мають високу частку довгострокових позик у своїй структурі активів, зокрема іпотечних кредитів, оскільки для таких активів перехід на МСФЗ 9 в ряді випадків вимагатиме значного зростання резервів в результаті переходу від визнання очікуваних збитків на 12 місяців до визнання очікуваних збитків на весь термін життя фінансового активу.

Дмитро Баюл, Менеджер, група з управління фінансовими ризиками КPMG в Україні