Капітальна чистка: Нацбанк презентував реформу розрахунку банківського капіталу

Нацбанк презентував новий етап чищення банківської системи. Цього разу регулятор взявся за очищення банківського капіталу. Відомство розмістило на офіційному сайті «Концепцію вдосконалення вимог до капіталу» і попросило банкірів гідно її оцінити.

І хоча фінансисти не бачать серйозних загроз в реформі, пошкребти по засіках акціонерам швидше за все доведеться — нова методика розрахунку неминуче призведе до необхідності докапіталізувати більшість банків.

Що зміниться

У презентованій концепції Нацбанк вказує, що реформа є частиною програми реалізації Угоди про асоціацію з ЄС та імплементації основних принципів ефективного банківського нагляду. А самі новації покликані запровадити європейські вимоги до капіталу за третім Базелем.

Зокрема, концепція передбачає поділ регулятивного капіталу на 3 складові замість 2-х існуючих: основний і додатковий капітал 1-го рівня, а також капітал 2-го рівня. Зараз регулятивний капітал банки ділять на 2 рівні.

Згідно з презентацією НБУ, в основний капітал 1-го рівня (ОК1) увійдуть прості акції, емісійний дохід від них, незареєстровані сплачені внески акціонерів, а також фіндопомога від них. Квартальний або річний нерозподілений прибуток (включать менше зі значень), фонди/резерви, створені за рахунок прибутку.

А вирахують із нього:

збитки,

уцінку активів, які оцінюються за справедливою вартістю,

викуплені банком власні прості акції,

нематеріальні активи за балансовою вартістю,

кредиторську заборгованість,

прямі і непрямі інвестиції в прості акції,

непокритий кредитний ризик,

додатковий капітал 1-го рівня (ДК1), якщо той має від’ємне значення.

До самого ДК1 врахують безстрокові і субординований борг за вирахуванням інвестицій у безстроковий субборг і негативного капіталу 2-го рівня (К2).

«Облік в капіталі першого рівня безстрокового субборгу, швидше за все, буде супроводжуватися жорсткими правилами його заведення і вмісту у складі капіталу. Хоча чітких правил поки що немає, впевнена, що інвестори 10 раз задумаються, заводити чи ні. Точно буде прописано, що в разі якихось проблем у банку ці кошти примусово будуть конвертуватися в акції за спрощеною процедурою заведення в капітал», — розповіла UBR.ua виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Врахують не все

Власне, у розрахунку капіталу другого рівня і полягає основна частина реформи. Його розрахують з привілейованих акцій, емісійного доходу за ними, строкового (понад 5 років) субординованого боргу. І вирахують з нього викуплені власні привілейовані акції, а також інвестиції у строковий субборг.

Але головне – при розрахунку кредитного ризику за нормативами Н7-Н9 врахують не весь К2, а лише ту його частину, яка не перевищує 1/3 від капіталу 1-го рівня.

«Не пам’ятаю, щоб такі вимоги встановлювалися Базелем III. Схоже, це ноу-хау Нацбанку — формально він має право посилити європейські вимоги, але не спрощувати їх», – говорить Невмержицький.

Такий підхід для багатьох банків може обернутися потребою в докапіталізації. Адже нерідко акціонери використовували субборг як спосіб технічного «накачування» капіталу: зібрані кошти потім виводилися через кредитування пов’язаних компаній.

Тепер така схема втратить економічну доцільність і буде стимулювати акціонерів вкладати кошти безпосередньо в капітал. У цьому, вважають банкіри, і криється сенс реформи: Нацбанк акцентує увагу на необхідності формувати капітал за рахунок неповернутих коштів від акціонерів, прибутку і т. д.

«Для багатьох це стане тривожним дзвіночком і змусить їх вже зараз зайнятися питанням конвертації субборгу в капітал. Процедура така є. Альтернатива — залишити все, як є, і рахувати нормативи тільки від частини субординованого боргу — навряд чи комусь сподобається», — резюмував Невмержицький.

2018 рік НБУ планує витратити на підготовку відповідної нормативної бази. А запровадити нове положення має намір вже в 2019 році. Учасники ринку не виключають, що нинішня презентація написана регулятором не стільки для того, щоб дізнатися їхню думку щодо майбутньої реформи, скільки для того, щоб стимулювати їх почати роботу з переведення строкового субборгу в капітал вже зараз.

Юрій Павлов