Неактивні активи


Неактивні активи

Україна традиційно входить до числа країн – рекордсменів за рівнем нелегального відтоку капіталу. У нашій країні, як і в більшості країн пострадянського простору, серед представників великого бізнесу сформувалося переконання, що зароблені гроші надійніше зберігати за межами своєї батьківщини. Замість інвестування у вітчизняну економіку, виведені з України мільярди осідають у банках інших країн і в офшорних зонах.

Однак останні події показують, що власники незаконно виведених з України капіталів за кордоном можуть зіткнутися з ризиками, значно більшими, ніж у себе в країні.

Втрачені мільярди

За останні 26 років з України виведено понад 150 млрд доларів, так оцінюють фінансові втрати нашої країни в Інституті економіки та прогнозування НАН України.

При цьому не всі виведені кошти пов’язані з корупцією. У зв’язку з великим втручанням держави в економіку і високим фіскальним навантаженням, бізнес активно використовує офшорні юрисдикції для зниження податків, зменшення ризиків і спрощення судового захисту своїх інтересів.

За останні 26 років з України виведено понад 150 млрд доларів

Схожим чином йдуть справи і в інших країнах, що розвиваються. За оцінками дослідження Global Financial Integrity, лідерами за рівнем незаконно виведеного капіталу продовжують залишатися Китай і Росія. За останнє десятиліття з Китаю щорічно вивозилося понад 145 млрд дол., з Росії – понад 100 млрд дол.

За останні десять років з країн, що розвиваються, виведено понад 8 трлн доларів, обсяг вивезених коштів щорічно зростає на 7%, це вдвічі більше, ніж зростання ВВП в цих країнах, підрахували в Global Financial Integrity.

Блокують частіше

Останнім часом стає очевидним, що виведені з нашої країни активи за кордоном все частіше піддаються ризикам блокування, що призводить до втрати оперативного контролю і обмеження прав управління власністю.

З останніх подій: в грудні 2017 року за рішенням Лондонського суду заарештованоі активи Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова на суму 2,5 млрд доларів. Рішення суду прийнято на підставі позову Приватбанку до своїх колишніх власників. Держава в особі фінустанови звернулася до суду з метою повернути незаконно виведені кошти і погасити невиконані зобов’язання ПриватБанку з рефінансування.

А в січні цього року з’явилася інформація, що окружний суд Нікосії ухвалив рішення заморозити активи Рината Ахметова і дев’яти компаній на суму 820,5 млн дол. За позовом про продаж Укртелекому.

Рішення суду було прийнято 27 грудня за позовом компанії Raga, на підставі того, що структури Ахметова не повністю розрахувалися за акції Укртелекому, перерахувавши продавцю лише 100 млн з передбачених 860 млн дол.

На підставі рішення кіпрського суду, суд Амстердама (Нідерланди) прийняв рішення заморозити всі активи Рината Ахметова, що знаходяться на території країни, включаючи і акції ДТЕК і Метінвест, що належать українському бізнесмену.

Крім того, раніше в рамках судового спору на Кіпрі, за позовом Raga рішенням суду Нікосії були заблоковані 44% акцій SCM Holdings Ltd.

Ризик втрати активів загрожує і власнику Group DF Дмитру Фірташу. Американські слідчі звинувачують його в тому, що він за допомогою хабарів на загальну суму в 18,5 мільйона доларів хотів отримати дозвіл на видобуток титану в Індії.

У схемі брала участь одна з американських компаній, що і привернуло увагу американської феміди. На підставі запиту з США, рішенням суду у Відні (Австрія) було прийнято рішення про арешт Фірташа, і дозвіл на його екстрадицію в США. Поки екстрадиція припинена до закінчення розгляду судом апеляції. Якщо Дмитро Фірташ все ж опиниться в США, бізнесмену загрожує 50 років в’язниці і повна конфіскація майна.

Але перший дзвіночок українському бізнесу, який наочно демонструє, що може статися за кордоном з грошима, що мають сумнівне походження, стала конфіскація за рішенням суду США 250 млн доларів, що знаходяться на рахунках Павла Лазаренка.

Ще 30 млн доларів Лазаренка заморожені на рахунку литовського відділення шведського банку SEB. Шанси отримати їх мінімальні, оскільки литовські суди вже протягом 17 років продовжують їх блокування.

СНД приготуватися

У 2018 році практика блокування і конфіскації активів, що належать бізнесу і чиновникам з країн СНД, має всі шанси помітно посилитися. Ці проблеми можуть зачепити Росію, особливо після оприлюднення доповіді про оточення російського президента, в рамках прийнятого в США спеціального закону.
   
У Росії є побоювання, що в рамках розширення американських санкцій, може бути накладено арешт не тільки на банківські рахунки і майно окремих осіб, але і обмежений доступ до резервів РФ, вкладених в облігації США. Якщо це станеться, Росія ризикує втратити контроль над сумою, що доівнює 110 млрд доларів.

Затримання у Франції російського сенатора і мільярдера Сулеймана Керімова за підозрою в сумнівних угодах з французькою нерухомістю і відмиванні грошей на території Франції, наводить на думку про те, що першу, цілком успішну розвідку боєм щодо власників незаконно виведених російських капіталів, вже зроблено.


 
Які можуть виникати проблеми з закордонними рахунками, можна побачити на прикладі Казахстану. Так, в жовтні минулого року банк Bank of New York Mellon заблокував 22,6 млрд доларів, що знаходяться на зберіганні, з коштів, які належать Національному банку Казахстану. Кошти заблоковані з метою забезпечення позову молдавського бізнесмена до уряду Казахстану. Скільки часу і зусиль доведеться витратити Казахстану, щоб отримати доступ до своїх заморожених грошей в американському банку, зараз не може сказати ніхто.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в доступному для огляду майбутньому зберігати кошти в західних банках і офшорних юрисдикціях може виявитися досить ризикованим заняттям не тільки для окремих громадян, але і для цілих держав. Особливо, якщо ці гроші, або інші активи, не мають підтвердження свого легального походження.

Повернути додому

Беручи до уваги зростаючі зусилля багатьох країн у боротьбі з відмиванням «брудних» грошей і ухилення від податків, можна припустити, що українські активи, які знаходяться за кордоном, і в подальшому можуть опинятися під увагою іноземних слідчих органів, і блокуватися «до з’ясування всіх обставин».

А високий рівень тіньової економіки в Україні буде тільки сприяти такому розвитку подій.

Чим більше буде програних міжнародних судів з нашого боку, тим більше буде з’являтися нових претензій і арештів. І так по наростаючій.

Великому українському бізнесу і високопоставленим чиновникам вже пора зрозуміти, що до них немає і не буде поблажливості в іноземних юрисдикціях. Доти, доки український бізнес в очах іноземців перестане асоціюватися з корупцією, тіньовими схемами та історіями з незрозумілим походженням коштів.

В результаті резиденти України, що зберігають свої заощадження, капітали і майно за кордоном, можуть зіткнутися з ситуацією, коли їхні кошти і майно можуть виявитися заблокованими за рішенням іноземного суду. Природно, процес розблокування активів забиратиме багато часу, грошей і зусиль. І при цьому далеко не завжди буде вдалим.

Отже, щоб не допустити блокування або конфіскації українських капіталів в інших країнах, потрібна державна програма зі створення умов для їх повернення в Україну. А також створення привабливих умов для інвестування і реінвестування коштів, перш за все, всередині країни.

Олександр Єжель

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування