Активи «приватівців» оголошено в розшук


Активи «приватівців» оголошено в розшук

Високий суд Англії заарештував активи Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова по всьому світу на $2,5 млрд. Таке рішення суд ухвалив як запобіжний захід позову державного ПриватБанку, який підозрює екс-власників у виведенні грошей. Втім, не факт, що суд знайде у відповідачів активи на всю суму позову. Але навіть якщо знайде, арешт не завадить екс-банкірам використовувати активи.

Подарунок від Святого Миколая

На першу річницю націоналізації ПриватБанку український уряд отримав подарунок з Лондона. Високий суд Англії 19 грудня видав наказ про всесвітній арешт активів на суму понад $2,5 млрд, що належать екс-власникам Приватбанку Ігорю Коломойському, Геннадію Боголюбову і ще шести компаніям, які, ймовірно, їм належать або знаходяться під їхнім контролем.

До націоналізації ПриватБанку Ігор Коломойський контролював 49,9816% акцій банку, Геннадій Боголюбов – 41,5769%. Решта акцій були переважно у менеджменту банку, зокрема, голова правління Олександр Дубілет володів 2,7249%, а його син Дмитро – 0,1107%.

«Наказ про арешт активів видано в рамках судової справи за позовом ПриватБанку на підставі наданих суду детальних доказів, з яких випливає, що пани Коломойський та Боголюбов вивели з банку майже $2 млрд шляхом проведення низки незаконних операцій, в результаті яких гроші переводилися компаніям, які їм таємно належали або перебували під їхнім контролем. За допомогою цього судового розгляду ПриватБанк збирається повернути цю суму з відсотками – сумарно понад $2,5 млрд», – повідомили в Мінфіні, якому зараз належить 100-процентна частка ПриватБанку.

Ідентичну заяву зробив ПриватБанк, зазначивши, що сподівається на «чесний та об’єктивний розгляд його позову в англійському суді». Втім, пояснити FinClub, про яку саме схему виведення грошей йдеться, учора в ПриватБанку відмовилися.

Ймовірно, йдеться про виведення з банку $1,82 млрд навесні-влітку 2014 року шляхом видачі кредитів 42 фірмам з «приватівським» корінням. Схема була геніальною. Компанії брали в ПриватБанку кредити для фінансування імпорту, купували валюту на міжбанку і перераховували її на рахунки постачальників у PrivatBank Cyprus branch в якості передоплати за імпортні товари. Після цього права на майбутні поставки товарів передавалися ПриватБанку в заставу за цими кредитами. Однак постачальники несподівано відмовлялися від угод, розривали договори, товари не поставляли, але й гроші назад не повертали. І банк несподівано опинявся з де-факто бланковими кредитами.

Арешт не страшний

Українська влада – від Мінфіну до Нацбанку – одразу заявила про те, що рішення лондонського суду є «хорошою новиною для платників податків», які вже заплатили 140 млрд грн ($5 млрд за поточним курсом) за націоналізацію ПриватБанку. Але арешт активів екс-власників банку – це не конфіскація, а лише попереднє «замороження» власності відповідачів до рішення суду по суті. «Арешт є забезпечувальним заходом за позовом, і про будь-яке позитивне рішення для ПриватБанку говорити ще зарано. Про стягнення мова поки не йде!» – підкреслює партнер юрфірми Spenser & Kauffmann Микола Лихачов.

Про це сказав також Ігор Коломойський. «Це тимчасовий арешт на час розгляду справи в суді», – прокоментував він «ТСН» цю ситуацію.

Арешт традиційно використовується як забезпечувальний захід за позовом у разі, якщо його розмір досить великий, позов перспективний, а також якщо позивач надав істотні докази того, що відповідач без арешту зможе вжити заходів щодо відчуження або приховування свого майна до винесення фінального рішення суду. «В першу чергу арешт активу особи в ході судового процесу накладається з метою неможливості упущення самого предмета позову шляхом встановлення перешкод для раптових маневрів відповідачів з власним майном і грошима, переведення цих активів на третіх осіб», – говорить керуючий партнер юркомпанії «Касьяненко та Партнери» Дмитро Касьяненко.

Він зазначає, що арешт в жодному разі не означає моментального та беззастережного вилучення активу відповідача відразу після накладення його судом, в усякому разі, до ухвалення остаточного рішення Високим судом Лондона. Більш того, арешт не забороняє панам Коломойському і Боголюбову й далі користуватися активами. «Процес триває, суд з’ясовує обставини у справі, оскільки він зобов’язаний за законодавством будь-якої країни всебічно вивчити докази у справі, оцінити документи, надані сторонами», – перераховує Дмитро Касьяненко.

У Коломойського з Боголюбовим «є можливість оскаржити рішення суду про арешт активів, а також просити зняти арешт, довівши, що відсутні ризики їх виведення», зазначає керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз. За словами Миколи Лихачова, зняти арешт можна, якщо відповідачі, наприклад, нададуть суду істотні докази того, що мають достатню кількість активів і не вживають і не будуть вживати заходів для їх приховування або відчуження. Або ж якщо вони доведуть, що у суду немає підстав для такого арешту, бо суд діє поза рамками своєї юрисдикції.

«Коломойський заявив, що арешт є тимчасовим і накладається, поки триває розгляд справи. Виходячи з такої заяви, складно визначити, чи буде Ігор Валерійович вчиняти якісь дії з опротестування арешту або ж ні», – каже Микола Лихачов.

Україна, ЄС та світ

Тепер суд повинен розшукати активи для арешту. «На практиці зустрічаються випадки, коли відповідач є досить забезпеченим, проте де-юре не володіє ніякими активами, наприклад, приховує своє майно шляхом хитрого структурування своєї власності», – каже Микола Лихачов. В такому випадку позивач може надати суду докази того, що відповідач де-факто володіє певним пулом активів. «Для збору такої інформації проводиться процедура пошуку активів (asset tracing). За такою послугою найчастіше звертаються до компаній, які мають відповідний досвід в даній сфері та мають можливість здійснювати розшук в різних юрисдикціях, використовуючи всі допустимі механізми пошуку. В Україні таких компаній поки не дуже багато», – визнає Микола Лихачов.

У той же час на Заході послуга пошуку активів є популярною. «У розвинених країнах ця послуга надається дуже давно, і тільки в Лондоні понад 200 неурядових організацій, які надають такі послуги», – говорить адвокат юрфірми «Юрзовнішсервіс» Анна Цират.

Саме за кордоном доведеться шукати активи для арешту, оскільки в Україні неможливо виконати визначення британського суду. «Українське процесуальне законодавство передбачає визнання і виконання рішень іноземних судів по суті. Відповідно, активи Коломойського в Україні в цілковитій безпеці», – пояснює Анна Цират. Хоча в Україні групі «Приват» належить багато активів: нерухомість, нафтогазові компанії (частка в «Укрнафті», «Укртатнафті»), авіакомпанія «МАУ», телекомпанії групи «1+1 media» тощо.

Захищеними можуть себе почувати також активи екс-акціонерів ПриватБанку в ЄС. Анна Цират каже, що, згідно з регламентом ЄС № 1215/2012, рішення судів по суті суперечки вільно обертаються в країнах ЄС і не потребують додаткових екзекватур, навіть якщо вони винесені проти негромадян ЄС. «Але цей регламент не поширюється на проміжні судові рішення, отримані ex parte, тобто без участі відповідача, оскільки невідомо, яким чином були отримані накази про арешт, можливо, вони навіть мають обмежену територію дії», – пояснює Анна Цират.

Але екс-акціонерам банку вигідно все ж бути максимально чесними перед судом. «Після арешту англійським судом активів відповідача останній зобов’язаний розкрити суду інформацію про свої активи, в тому числі ті, що належать пов’язаним особам (водіям, секретарям, родичам тощо), докладно описавши такі активи, їх формальних власників, місцезнаходження та інші характеристики. При цьому якщо інформацію про будь-які активи відповідач від суду приховає, суд може конфіскувати такі активи», – каже Віктор Мороз.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:ПриватБанк
В Контексті Finance.ua
Опитування