713
Шлях енергобезпеки
— Енергетика
Незважаючи на обіцянки реформ і ухвалення численних програм, спрямованих на підвищення ефективності енергоринку, уряду за два десятиліття так і не вдалося його оптимізувати, зробити більш конкурентним, гнучким, знизити вразливість від зовнішніх і внутрішніх факторів і позбавитися російської залежності.
Залежність від імпорту
Україна досі продовжує залишатися енергодефіцитною країною, критично залежною від імпорту енергоресурсів.
Імпортується все: природний газ, нафта і нафтопродукти, ядерне паливо та вугілля. Обладнання для традиційної та альтернативної енергетики також купується за кордоном.
Воєнний конфлікт та економічний тиск з боку Росії, яка продовжує залишатися одним з ключових постачальників енергетичної сировини в Україну, наочно показали, наскільки висока уразливість нашої країни від зовнішніх факторів і яку небезпеку це несе державі.
За 11 місяців 2017 року з Росії імпортовано 67% ядерного палива на суму 270 млн доларів, 56% вугілля на 1,4 млрд дол. і 29% нафтопродуктів на 1,1 млрд дол.
Певним успіхом можна вважати відмову України від купівлі російського газу. Ще кілька років тому більша частина споживаного в країні газу також імпортувалася з Росії.
За оцінками експертів, за останні сім років імпорт енергоресурсів обійшовся Україні в 120 млрд дол. Купівля енергоресурсів обходиться країні у 15-20 млрд доларів щорічно. Імпорт тільки природного газу в 2012 році обійшовся Україні в 14 млрд доларів.
Саме тому зараз як ніколи гостро стоїть питання реалізації стратегії, яка підвищить рівень енергозабезпечення країни за рахунок внутрішніх джерел та забезпечить зростання енергоефективності.
Газ в обхід
На думку голови правління НАК «Нафтогаз Україна» Андрія Коболєва, підготовка до початку будівництва морського газопроводу Північний потік-2 перебуває в активній стадії.
Говорити про те, що цей проект призупинено, не зовсім правильно. Він продовжує розвиватися. Вже досить скоро можуть розпочатися будівельні роботи.
Крім того, будівництво Турецького газопроводу, який буде огинати Україну з півдня, також знаходиться в процесі реалізації, коментує Андрій Коболєв.
На його думку, ситуація для нашої країни виглядає несприятливо. Перша нитка Турецького потоку буде введена в дію в 2019 році,чи буде побудована друга нитка – поки що питання.
Якщо проекти Північний потік-2 і дві нитки Турецького потоку будуть введені в експлуатацію, транзит російського газу через територію України знизиться до мінімуму. При цьому велика частина української ГТС може стати незатребуваною, підсумував Андрій Коболєв.
Будівництво газопроводу Північний потік-2 чинить негативний вплив і загрожує безпеці не тільки України, але і країн Центральної Європи. Крім того, цей проект може стати загрозою для енергобезпеки ЄС, таку точку зору висловив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Координатор енергобезпеки
На даний момент в Україні відсутній центр, що координує політику в питанні забезпечення енергетичної безпеки. Цими питаннями органи влади займаються тільки в рамках своїх функціональних обов’язків і, як правило, лише за необхідності, або при виникненні надзвичайної ситуації, тобто не на постійній основі.
Для забезпечення координації заходів і проведення єдиної політики щодо енергобезпеки, проектом закону «Про державну політику у сфері енергетичної безпеки» планується створення окремого державного органу (Бюро з енергетичної безпеки), на який будуть покладені функції координації дій органів влади у сфері енергобезпеки.
Мета законопроекту – визначити можливі загрози енергобезпеки для України і сформулювати способи їх попередження.
На законодавчому рівні планується затвердити:
- Національні інтереси у сфері енергетичної безпеки.
- Зовнішні і внутрішні загрози, оцінку загроз та стан енергобезпеки.
- Пріоритети національної політики в сфері енергобезпеки.
Також законопроектом встановлюються: повноваження органів влади у сфері енергетичної безпеки і механізм реалізації політики енергетичної дипломатії.
Енергетична дипломатія
Згідно з міжнародною практикою, стабільне і вчасне забезпечення енергоресурсами є частиною державних інтересів і розглядається як частина зовнішньої політики. Функції і обов’язки державних органів, спрямовані на енергозабезпечення країни, як правило, закріплюються на законодавчому рівні. Метою такої дипломатії є просування енергетичних інтересів за межами країни.
Ключовим завданням енергетичної дипломатії на сьогоднішній день є збереження статусу України як ключового транзитера російського газу в країни Європейського Союзу.
Для цього необхідно забезпечити регулярне та повне інформування ЄС про можливості та переваги ГТС в порівнянні з іншими проектами, вважає член комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу Наталія Кацер-Бучковська.
Курс на енергонезалежність
На думку заступника голови комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу Ольги Белькової, Україна потребує створення таких умов, щоб забезпечити стабільне забезпечення усіма видами енергоресурсів незалежно від зовнішньої ситуації.
Для України ключовим завданням залишається питання диверсифікації поставок енергоресурсів, підвищення надійності енергозабезпечення, зниження частки імпорту енергетичної сировини за рахунок внутрішніх джерел, розвитку альтернативної енергетики і програм енергозбереження.
В основі підвищення енергобезпеки знаходиться необхідність реформування енергоринку, зокрема:
- Створення умов для підвищення ефективності ключових ринків енергоресурсів.
- Диверсифікація джерел сировини та постачальників.
- Демонополізація галузі, забезпечення умов для реальної конкуренції.
- Залучення внутрішнього та іноземного капіталу у створення нових потужностей для нарощування видобутку енергоресурсів всередині країни.
- Стимулювання розвитку альтернативної енергетики.
- Впровадження програм енергозбереження.
Реформування галузі дозволить провести лібералізацію енергоринку, забезпечити більш ефективне його регулювання, підвищити надійність і ефективність передачі енергії.
Диверсифікація поставок і збільшення частки внутрішніх джерел енергії в енергобалансі дасть можливість знизити залежність від імпорту та поставок енергетичної сировини з Росії.
Що встигли?
Для підвищення енергобезпеки Україні потрібно продовжувати рухатися в напрямку більш тісної інтеграції з енергоринком Європейського Союзу. А також знайти способи взаємовигідного співробітництва з ЄС в енергетичному секторі, вважає голова комітету ВРУ у закордонних справах Ганна Гопко. Зараз йдуть активні переговори з питання приєднання України до енергетичного ринку ЄС.
На її думку, найбільший виклик для України у зовнішній енергетичній політиці – збереження транзитного газотранспортного потенціалу України і модернізація ГТС.
Для збереження статусу транзитної країни і підвищення інтересу європейських країн до використання українського газотранспортного маршруту розглядається можливість залучення європейських компаній до управління ГТС, коментує Андрій Коболєв.
На його думку, без залучення європейських операторів в спільне управління українською ГТС зберегти транзит через територію України після 2019 року буде проблематично, оскільки в України є потужний опонент в особі Росії, яка пропонує за свої гроші побудувати новий газопровід в Європу.
Будівництво Північного потоку-2 призведе до того, що основна точка надходження газу в країни Євросоюзу переміститься до Німеччини, що принесе вигоду для цієї країни і німецьких енергокомпаній.
При цьому країни Центральної і Східної Європи, включаючи й Україну, ризикують опинитися в ситуації більшої газової залежності від російських поставок, ніж зараз.
Запитаєте, що ж вдалося вже зробити, щоб такій ситуації запобігти? Не так давно Нафтогаз підписав меморандуми з нідерландською Gasunie і французькою GRTgaz про використання потужностей української ГТС і можливе спільне управління.
Також тривають консультації з іншими зацікавленими в управлінні ГТС європейськими компаніями. Крім словацької Eustream та італійської Snam, інтерес інших операторів є позитивним сигналом для майбутнього українського транзиту.
У Нафтогазі заявляють про те, що вже більше десяти європейських компаній готові транспортувати газ через Україну.
Також повідомлялося, що Нафтогаз завершує підготовку до виділення ГТС в окрему структуру. В Укртрансгазі створено окрему філію, якій передано функції транспортування газу.
Новий філіал зосередиться на управлінні газотранспортною системою. Наступний етап – повне виділення ГТС і створення незалежного оператора.
Чи зможуть ці кроки вивести Україну на шлях енергобезпеки – покаже час. Головне, щоб у нашої влади було справжнє бажання йти цим шляхом.
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
