Нацбанк суворо карає


Нацбанк суворо карає

Нацбанк виконав погрозу і вкотре несподівано для учасників фінансового ринку підвищив облікову ставку. Як і в жовтні, її розмір збільшився на 1 п.п. – до 14,5%. Таке рішення – реакція на популістські дії уряду, підвищення соцстандартів і тривале зростання цін. Водночас дії регулятора дозволять зібрати на ринку зайву ліквідність, щоб уникнути тиску на курс гривні.

Негативні прогнози Нацбанку починають збуватися: регулятор підвищив облікову ставку з 13,5% до 14,5%. Аналогічним було його рішення в жовтні. «Ми прийняли таке рішення в зв’язку з посиленням інфляційних ризиків. Проведення більш жорсткої монетарної політики необхідно для зниження інфляції до цільового рівня в середньостроковій перспективі», – заявив в.о. голови Нацбанку Яків Смолій. Він попередив, що в 2018 році може знову підняти і облікову ставку, і прогноз інфляції. Наступний перегляд облікової ставки запланований на 25 січня.

Як повідомляв Держстат, інфляція в листопаді сповільнилася до 13,6% в річному вимірі в порівнянні з 14,6% в жовтні. Але це все одно виявилося вищим за прогнози Нацбанку – 12,2% на кінець року. Причому в Нацбанку не очікують істотного зниження цін до кінця року. На думку регулятора, інфляції загрожують чотири основні ризики. Перше – це обсяг витрат, передбачений в прийнятому державному бюджеті на 2018 рік. Він виявився істотно вищим від закладеного в жовтневому прогнозі НБУ. «Також є ризик більш значного підвищення соціальних стандартів, що може вплинути як на споживчий попит з боку населення, так і на собівартість товарів і послуг», – повідомили в НБУ. Нагадаємо, президент попросив Кабмін підвищити мінімальну заробітну плату в наступному році до 4100 грн замість запланованих 3723 грн. По-друге, посилилися ризики відстрочки наступного траншу по кредиту МВФ. У Нацбанку очікують транш не раніше II кварталу наступного року.

Третій фактор – подорожчання сирих продуктів харчування: воно може мати значний вплив на ціни на продукти з високим ступенем обробки, як це було в другій половині 2017 року. «Зростання світової економіки може бути більш істотним, ніж очікувалося раніше. Це може стимулювати подальшу трудову міграцію і, відповідно, привести до підвищення заробітних плат», – назвали в НБУ четвертий фактор ризику.

Однак інфляція – не єдина причина підвищення облікової ставки. «З 20-х чисел листопада посилився тиск на курс гривні під дією часових, в тому числі сезонних чинників. Зокрема, на пропозицію валюти впливає сезонне зменшення ділової активності. Одночасно в кінці року традиційно посилюється тиск на валюту, також тиснуть психологічні чинники: несприятливі очікування щодо майбутньої динаміки курсу гривні», – заявив Яків Смолій.

Несподіване рішення

Незважаючи на високу інфляцію, опитані FinClub експерти не очікували від регулятора таких радикальних дій. «Це досить несподіване рішення для ринку. Як мінімум тому, що до жовтня 2017 року інфляція вже явно не вписувалася в прогнозовані НБУ рамки, але при цьому НБУ зберігав незмінність ставки. Це просто свідчить про те, що інфляція все ще висока і, мабуть, потрібні більш суворі заходи для її приборкання», – вважає керівник департаменту по роботі з інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.

«Нацбанк продовжує карати економіку і бізнес за неузгоджені з регулятором фіскальні та програмні рішення уряду і державної влади», – пояснює логіку регулятора керівник аналітичного департаменту ІК Magister Capital Тантелі Ратувухері. «Друге поспіль підвищення було несподіваним. Здавалося, що попереднього меседжу Нацбанку було достатньо. Регулятор демонструє своє невдоволення рішеннями уряду щодо підвищення соціальних виплат. На думку Нацбанку, темпи їх підвищення занадто високі, що зробило негативний вплив на інфляцію. І очевидно, цей тренд збережеться в передвиборному 2018 році», – вважає аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.

Як позначиться нинішнє підвищення облікової ставки на зростанні цін, невідомо. Таргетування інфляції за допомогою цього інструменту поки малоефективне. «Не можна сказати, що НБУ не впорався з інфляційним таргетуванням. Просто, на наш погляд, йому або потрібно було більш реалістично прогнозувати інфляцію, або не так активно опускати ставку в першому півріччі, щоб потім не доводилося її різко підвищувати, як в жовтні і грудні», – вважає Юрій Товстенко.

«Справді, коли мова йде про інфляційне таргетування від НБУ, то питання більше стосується сценарію, графіку і часових рамок ведення такої політики. Зокрема, на темп просування до позначених цінових таргетів впливає і темп розвитку самої економіки. А з економічними прогнозами в НБУ в цьому році явно не вийшло. Зараз створюється враження, що регулятор хоче займатися таргетуванням заради задоволення від процесу», – каже Тантелі Ратувухері.

Водночас нинішнє рішення НБУ дозволить абсорбувати на ринку зайву ліквідність, яку в кінці бюджетного року випускає Мінфін. Дії регулятора спрямовані на те, щоб знизити тиск на курс гривні. «Наслідки очевидні – зростання ціни ресурсу по всіх інструментах, від депсертифікатів і ОВДП до кредитів. Вища ставка знизить градус на валютному ринку, однак не можна сказати, що це дуже дієво. Зростання курсу сезонне і воно обернеться зміцненням гривні після його завершення», – пояснює Юрій Товстенко.

Михайло Демків вважає, що велика прибутковість за гривневими інструментами переважить ефект від девальвації. «Така схема має право на життя. Однак у нинішній ситуації це схоже на підтримку курсу просто заради самого курсу, на стримування монетарної маси і інфляції просто заради самого процесу. З цієї схеми випадає бізнес і в кінцевому підсумку економіка», – каже Тантелі Ратувухері.

Руденко Вікторія

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua