Віра Савва: яким іноземні банки бачать український бізнес, і що з цим робити


Віра Савва: яким іноземні банки бачать український бізнес, і що з цим робити

Представники українського бізнесу, які ведуть діяльність за кордоном, постійно стикаються з проблемами в роботі з іноземними банками. Відкрити рахунок стало важким завданням.

Швидкі платежі без безлічі додаткових питань здаються давно забутим минулим, а складнощі з проведенням доларових транзакцій – звичною дійсністю.

Багато в чому це пов’язано з тим, що в очах міжнародної спільноти Україна залишається країною з високим рівнем ризику.

Світ прагне до прозорості, і основним інструментом, що дозволяє досягти мети на практиці, стали банки. Їх діяльність жорстко контролюється на всіх рівнях і в усіх напрямках: фінансовими регуляторами країн, міжнародними організаціями, банками-кореспондентами.

У таких умовах банки виявляють особливу обережність, працюючи з компаніями, що мають відношення до країн з високим рівнем ризику, або відмовляються працювати з ними.

Знай свою країну

Профіль країни не формується хаотично. Різні міжнародні та міжурядові організації, окремі держави та фінансові інститути формують списки країн, відносячи їх до певних категорій залежно від ступеня ризику. Вони готують звіти про стан справ в окремих країнах та рекомендації щодо покращення ситуації.

Відомості про країни, що дотримуються чи не дотримуються міжнародних стандартів, і створені на їх підставі списки використовуються банками для складання власних списків країн, з якими вони не готові працювати.

“Чорний список” ФАТФ

До переліку найвідоміших організацій такого типу відноситься Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ). Одним із напрямків її діяльності є визначення країн і територій, які не співпрацюють. З них ФАТФ складає так званий “чорний список”. Включення в нього країни не означає застосування міжнародних санкцій, проте впливає на ступінь довіри до неї в тому числі з боку банківських установ.

Україна фігурувала у “чорному списку” з 2002 по 2004 рік, потім знову потрапила туди в 2010 році. І нарешті, за підсумками пленарного засідання, яке проходило в Парижі 27-28 жовтня 2011 р. ФАТФ відзначила значний прогрес України у вдосконаленні режиму протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Україна припинила бути об’єктом моніторингу організації.

У звіті Бюро Державного департаменту правоохоронної діяльності та боротьби з незаконним міжнародним обігом наркотиків Україна була класифікована Державним департаментом США як країна, що викликає особливу стурбованість.

У своєму останньому звіті Бюро відзначило, що щороку схеми з відмивання грошей в Україні стають більш складними. Найсерйозніші з них пов’язані з корупцією і розкраданням / незаконним привласненням державних активів.

Офіс з контролю за іноземними активами (Office Of Foreign Asset Control (OFAC)

OFAC – відомство, яке адмініструє і застосовує санкції, що накладаються США на іноземні держави. Сьогодні воно управляє низкою санкційних програм, до переліку яких у березні 2014 року була включена Україна. У санкційний список SDN (Special Designated Nationals) потрапили низка українських і російських компаній.

Використовуючи свої практично необмежені можливості, агентство може заборонити американським банкам працювати з будь-якою фінансовою установою світу, заблокувати будь-який платіж, накласти штраф на будь-який банк, що порушує встановлений режим санкцій.

SDN працює таким чином, що навіть частковий збіг у найменуванні компанії / імені фізичної особи спричиняє блокування платежу на етапі американського банку-кореспондента. У разі такого блокування повернути кошти відправникові або перерахувати їх одержувачу вкрай складно і завжди це вимагає великих часових витрат.

Рейтинг Transparency International з щорічним Індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI)

Цей список також є своєрідним маркером, який складається на підставі незалежних опитувань, в яких беруть участь міжнародні фінансові експерти та правозахисники.

Україна, в свою чергу, є членом цієї громадської організації, і її представництво в нашій країні веде активну роботу щодо поліпшення позицій України у світі і всередині країни.

Проте, за підсумками 2016 року в глобальному Рейтингу Україна посідає 131 місце з 176. На сайті організації на інтерактивній карті Україна як і раніше залишається “червоної” крапкою.

Україна і CRS

Той факт, що Україна досі не приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, також впливає на сприйняття бізнесу банками.

У світлі загального руху в бік збільшення прозорості, зволікання України виглядає спробами зберегти звичний уклад ведення бізнесу. Якщо клієнт не готовий розкривати інформацію в повному обсязі, значить, він щось приховує і боїться можливих наслідків.

Однак Україна вже заявила про свій намір приєднатися до CRS, починаючи з 2020 року. Перший обмін податковою інформацією відбудеться за результатами 2019 року.

Це свідчить про те, що залишатися осторонь від глобальних змін більше не можна. В іншому разі український бізнес опиниться в ізоляції від можливостей зовнішнього світу.

Потрібно змінюватися

Загальна картина щодо України в контексті існуючих списків і звітів не виглядає драматично. Але світ стрімко змінюється, і важливо не відставати від таких змін, в іншому випадку позиції нашої країни будуть погіршуватися.

При цьому від того, як виглядає Україна на міжнародній арені, залежить те, як іноземні банки бачать її резидентів.

Український бізнес не завжди може впливати на процеси, що відбуваються в державі. Однак він може і повинен зробити все залежне для того, щоб стати прозорим і зрозумілим іноземним банкам.

Для цього критично важливо відмовитися від складних схем ведення бізнесу, зробити прозорою структуру власності, відмовитися від використання офшорних юрисдикцій і мати можливість показати банку джерело походження доходів бенефіціарного власника компанії. Тоді у бізнесу буде шанс продовжити роботу на іноземних ринках і залишатися конкурентним.

Віра Савва, юрист ICF Legal Service

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua