Банки позбудуться півтрильйона боргів


Банки позбудуться півтрильйона боргів

Закон «Про фінансову реструктуризацію” не розв’язав проблему кредитів, що не обслуговуються, тому НБУ підготував новий законопроект, який вже точно розв’яже цю задачу. Банкам значно полегшать масовий продаж і передачу в управління сотень мільярдів гривень проблемних боргів. З’явиться новий сегмент ринку – будь-хто зможе створити компанію з управління заборгованістю, а всім сторонам процесу роздадуть податкові пільги.

У розпорядженні журналістів опинився законопроект, який покликаний остаточно розв’язати проблему проблемних кредитів (NPL) на півтрильйона гривень. Законопроект «Про діяльність з управління заборгованістю» передбачає, що банки зможуть позбутися всіх боргів – працювати з ними почнуть спеціальні компанії. «Повне та скорочене найменування компанії має містити слова: «компанія з управління заборгованістю» або «держкомпанія з управління заборгованістю», – йдеться в законопроекті.

Проблемні кредити є у всіх банків – їх частка по системі перевищила 58% портфеля. Антилідер є держбанки з часткою понад 70%. Всього, за даними НБУ, у банків накопичилося «токсичних» кредитів на 477,1 млрд грн. І мова йде саме про «живі» банки. Сотні мільярдів гривень кредитів банків-банкрутів, що не обслуговуються, поза рамками ініціативи.

Заступник глави НБУ Катерина Рожкова називала метою законопроекту кредити на 255 млрд грн. У цю суму не входять NPL, видані в зоні АТО і Криму, кредити пов’язаним особам, а також «трансформаційний» кредитний портфель ПриватБанку. При цьому проблемний портфель досить концентрований. «NPL на 255 млрд грн – кредити, видані 40 груп компаній. Їхня заборгованість становить 97% від всіх цих кредитів», – підрахувала вона.

Перейняли досвід

Цей законопроект підготував Національний банк спільно з головою наглядової ради ПриватБанку, екс-главою Агентства з банківського нагляду Туреччини Енгіном Акчакочею. Про це в вересні говорила Катерина Рожкова. Пан Акчакоча в інтерв’ю FinClub розповідав про те, як їхня ініціатива запровадить в Україні турецький досвід, який вивів Туреччину з кризи 2001 року.

До листопада сторони почали уникати авторства. В офіційній заяві НБУ дистанціювався, зазначивши, що проект підготувала «група фахівців під керівництвом консультанта ЄБРР». А в ЄБРР, представником якого є Енгін Акчакоча, сказали, що вони консультанти, а автор – Нацбанк.

Те, що автори законопроекту «ховаються» ще до його оприлюднення, не дивно. Над законом «Про фінансову реструктуризацію» також працювала велика команда експертів, включаючи НБУ. На нього покладали надію, що він зможе вирішити проблему кредитів, що не обслуговуються. Але закон не спрацював: замість реструктуризації на сотні мільярдів були проведені операції на мільйони.

Довелося готувати новий законопроект. «Проблема в тому, що в Україні ніхто у владі не хоче брати на себе відповідальність за прийняті рішення», – говорив Енгін Акчакоча.

Згідно з проектом, боргами банків займуться компанії з управління заборгованістю (КУЗ). Їх зможе створити хто завгодно, лише треба внести дані про них до реєстру фінансових компаній, який веде Нацкомфінпослуг. Мінімальний статутний капітал складе не менше 30 млн грн. Його треба буде сформувати грошима, а не кредитами, позиками або фінансовою допомогою. Щоб КУЗ отримала статус державної, у держави повинна бути частка понад 50%.

Діючі фінансові або факторингові компанії, які захочуть працювати з проблемною заборгованістю за новими правилами, зобов’язані будуть перереєструватися у відповідність до вимог закону.

КУЗи зможуть купувати і продавати борги, управляти ними. Банкам не доведеться отримувати у боржників дозвіл на продаж їхніх кредитів, їх просто будуть повідомляти про продаж або передачу боргу в управління. Спецкомпанії готуватимуть варіанти погашення заборгованості, її реструктуризації, управляти активами (в тому числі передавати в оренду або лізинг третім особам), брати участь, згідно з профільним законом, в процедурі фінансової реструктуризації.

Оскільки діяльність КУЗ зачіпає широке нормативне поле, будуть внесені правки до Податкового, Цивільного, Кримінального та Господарського кодексів, а також до декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Наприклад, в Цивільному кодексі детально пропишуть зміну кредитора. «Поступка права вимоги за грошовими зобов’язаннями є дійсною незалежно від наявності домовленості між боржником і кредитором про заборону такої поступки або його обмеження», – йдеться в проекті. Підкреслюється, що кредитор зможе поступитися своїм правом вимоги «за плату»: «Розмір плати встановлюється договором і може бути менше загального обсягу зобов’язання, за якими уступається право вимоги». Тобто банки зможуть легко продавати проблемні борги з дисконтом, хоч за символічну 1 грн!

У Господарському кодексі пропишуть право банків проводити факторингові операції. А до Податкового кодексу включать обіцяні пільги для банків, проблемних позичальників і компаній з управління заборгованістю. Такі компанії будуть повністю звільнені від сплати податку на прибуток, а прощена (анульована) заборгованість по тілу кредиту, відсотках, комісіях і штрафних санкціях не буде вважатися додатковим благом платника податків. Це означає, що юрособам не треба буде платити з них податок на прибуток, а фізособам – ПДФО. Банкам також буде простіше: при продажу боргів дешевше номіналу і розформуванні резервів у них не виникатимуть податкові зобов’язання. Податкові пільги будуть діяти п’ять років – до 2023 року.

Правками зачеплять навіть закон «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого в забезпечення по кредитах в іноземній валюті». Зараз продавати валютні іпотечні кредити можуть лише банки-банкрути, адже їм необхідно розраховуватися з вкладниками. НБУ хоче, щоб мораторій на продаж таких боргів не поширювався і на передачу боргу КУЗ.

За інформацією FinClub, спочатку Нацбанк пропонував лише прописати можливість продажу портфеля, в той час як заміна кредитора будь-яким іншим способом була заборонена. Крім того, банки не могли виступити засновниками компанії з управління заборгованістю. «Але після низки профільних дискусій ці обмеження були зняті», – сказали FinClub в одному з банків.

Незабаром будь-який банк зможе створити КУЗ, перевести на неї всі борги, хоч за 1 грн, а потім ні банк, ні КУЗ, ні боржник не платитимуть податки при дисконтах і списаннях за цими боргами. «Є ризик, що податкові пільги можуть перетворитися на податкові переваги для окремих учасників. Наприклад, банки будуть передавати в управління або продавати проблемні борги за копійки, наприклад, пов’язаним з ними КУЗ», – спрогнозував топ-менеджер одного з банків.

Джерело на банківському ринку сказало FinClub, що питання, хто зареєструє законопроект, поки без відповіді. «Логічно це робити через уряд, але поки чекають реакції Мінфіну на документ. Не виключено, що реєструвати законопроект будуть через депутатів», – говорить співрозмовник. У Нацбанку розраховують на ухвалення законопроекту в першому читанні в найближчий місяць. «Але це тільки в тому випадку, якщо не буде розбіжностей з Мінфіном», – зазначив співрозмовник.

«Плюси, мінуси і підводні камені»

Банки схвалюють ідею законопроекту і відзначають, що все залежить від того, на яких умовах буде продаватися або передаватися в управління «проблемка». «Ми не відкидаємо таку стратегію врегулювання, як продаж заборгованості або передача її в управління третій особі. Однак для прийняття рішення одного нормативного документа у вигляді закону недостатньо. Необхідно бачити умови договору про продаж та передачу в управління проблемної заборгованості», – каже начальник сектору з врегулювання корпоративних кредитів ОТП Банку Євген Міщенко. «Сенс у продажу або передачі в управління проблемної заборгованості однозначно є. Коли проблемою займуться вузькоспеціалізовані професіонали, шанси повернути борг багаторазово зростуть. Такі операції в умовах податкових пільг мають право на життя. Але треба пройти шлях від початку до кінця, щоб відчути підводні камені», – вважає начальник управління по роботі з проблемними активами Банку Кредит Дніпро Петро Кравченя.

Голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко каже FinClub, що ціну проблемних кредитів визначить ринок. «У кредитного портфеля є низка параметрів, які потрібно враховувати при оцінці», – пояснює він. Також Тарас Кириченко вважає несправедливим, що повноваження КУЗ по роботі з іпотечними валютними кредитами будуть ширші, ніж у банків.

Ініціатива, втім, застаріла ще до її прийняття. «Рішення про врегулювання ринку по роботі з проблемними активами необхідно було проаналізувати і прийняти в 2008-2010 роках. На даний момент ринок подібних послуг зайнятий колекторськими та факторинговими компаніями, тому прийняття закону, можливо, полегшить роботу банкам, яким складно даються рішення про продаж заборгованості, але істотно не змінить ситуацію», – вважає Євген Міщенко.

При цьому, на думку Петра Кравчені, документ все ж дає надію на запуск повноцінного вторинного ринку кредитів, прихід на нього приватного капіталу і поступове вирішення проблеми токсичних кредитів як необхідна умова відновлення кредитування.

В рамках банківських груп власні компанії з управління заборгованістю створять не всі банки. «У поточний момент питання неактуальне», – заявили в ОТП Банку. «Управління проблемною заборгованістю – не банківський бізнес, тому ми цей напрям поки не розглядаємо», – зазначає Тарас Кириченко. «Про створення власної компанії можна буде говорити трохи пізніше, проаналізувавши досвід ринку», – говорить Петро Кравченя з Банку Кредит Дніпро.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua