1740
Готівкові платежі в Україні переводять на нові правила
— Казна та Політика
Грошові перерахування в Україні мають стати більш контрольованими і безпечними. Так вважають у Нацбанку, тому вимагають від фінансових компаній, що займаються грошовими переказами, і від фірм, які володіють платіжними терміналами, змінити принципи роботи і плани рахунків.
Всі нововведення НБУ заклав в дві нові постанови – №116 і №117, які опублікував на своєму сайті проти ночі 21 листопада. Вони набрали чинності з 22 числа. На виконання всіх нових вимог небанківським фінустановам відведено 30 днів.
Найголовніша з них – відкрити для зарахування готівки, прийнятої у населення, один або кілька рахунків в одному або декількох банках. Туди повинна потрапляти кожна гривня, яку людина відправляє в термінал для поповнення, скажімо, своєї мобілки. І тільки після цього перераховуватися зі спецрахунку/спецрахунків на адресу мобільного оператора.
На поточний момент більшість фінкомпаній звалює отримані від людей гроші в одне «звалище» – відкривають у банках рахунки 2650. На них після інкасації осідають всі готівкові з терміналів, і витрачаються як потрібно фірмі. Щось відразу надходить контрагентам – скажімо, Київстару за ваш телефон або ЖЕКу за комуналку. А щось витрачається на потреби самої фінансової компанії, наприклад, на зарплати співробітникам.
З боку, життя небанківських платіжників виглядає хаотично і неконтрольовано, оскільки до кінця не зрозуміло, на що вони живуть і що саме проїдають – гроші, зароблені від комісії чи кошти людей. Однак з іншого боку – такі компанії працювали і, швидше за все, продовжать працювати за передоплатою: щоб отримати право приймати платежі людей на користь, скажімо, Київстар або Vodafone, вони роблять на ці компанії передоплату.
Зазвичай це середньомісячна сума їх перерахувань: скажімо, переводить власник терміналів за місяць операторам мобільного зв’язку 1 млн. грн, і рівно цей мільйон він і повинен на початку місяця закинути на їх рахунок (ще до всіх перерахувань). А далі йдуть звичайні повідомлення (не фактичне перерахування коштів) про розподіл цих грошей. З передплачених коштів шматочки передоплати розподіляються по приватних рахунках людей – звичайно, як тільки ті вносять гроші в термінал. Фінкомпанія в онлайні отримує інформацію від свого терміналу і відправляє кошти за адресою. Завдяки цьому людина може в лічені хвилини отримати підтвердження про поповнення своєї мобілки.
Мабуть, Нацбанку такий принцип роботи здався хаотичним і ризиковим, тому за новими правилами, отримані від людей гроші повинні будуть використовуватися за призначенням – направлятися на адресу контрагентів. А фінкомпанії повинні будуть вести чіткий облік коштів, розподіляючи по окремих рахунках гроші клієнтів і свої – зароблені комісії.
В офіційному повідомленні нацбанківці запевняють, що новий підхід зробить перерахування прозорішими. Платіжники ж неофіційно вже заговорили про можливе підвищення тарифів на свої послуги. Оскільки, запевняють, що відмова від вільного використання коштів призведе до зростання їхніх накладних витрат. На поточний момент у платіжних терміналах стягують за різного роду перерахування від 1-1,5% суми до 2-3% в залежності від призначення платежу. Наскільки зростуть комісії – стане ясно вже на початку 2018 року.
Згодом також стане зрозуміло, наскільки істотно від нового порядку НБУ постраждають клієнти, які поки досить активно користуються не тільки банківськими терміналами, до яких нові правила не відносяться, але і апаратами фінкомпаній.
За кількістю платіжних терміналів в Україні лідирують фінансові компанії, на які в першому півріччі 2017 р. припадало 27,6 тис. апаратів, на другому місці – агенти банків (18,1 тис. штук), а на третьому – самі банки (17,4 тис.). Водночас банки з великим відривом лідирують за обсягами платежів: в січні-червні вони прийняли за допомогою терміналів перерахувань на 69,4 млрд. грн. У той час як небанківські фінустанови лише на 5,5 млрд. грн., а агенти банків – на 1,9 млрд. грн.
Олена Лисенко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
