2256
Мешканцям хрущовок в Україні готують знесення
— Нерухомість
У Кабміні знову заговорили про необхідність реконструкції міських районів, забудованих будинками 50-60-річної давності. Про знесення старих хрущовок і будівництво на їх місці більш сучасних будинків. Як варіант, розглядається і концепція реновації, коли старі будинки повністю перебудовуються з урахуванням сучасних вимог до комфорту і безпеки проживання.
Що зумовлено як необхідністю подальшого розвитку міської забудови, так і збільшенням випадків аварій в старому житловому фонді. Наприклад, як це сталося влітку в Голосіївському районі столиці, коли після вибуху в будинку поряд з будівництвом опинилися просто неба всі жителі триповерхівки.
Що заважає реконструкції
Прийнятий у 2006 році закон про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду так і не запрацював – потенційним інвесторам виявилося невигідно розселяти мешканців у кварталах із застарілою забудовою.
«Це величезний обсяг будівельних робіт. Крім того, всю відповідальність переклали на забудовника. Ніхто не захоче брати на себе і відселення мешканців і розробку детального плану забудови території та все інше, що відразу поховало виконання цього закону», – зауважив перший віце-президент Будівельної палати України Станіслав Сташевський.
Заступник голови КМДА Олександр Спасибко назвав три основні причини, які гальмують цей процес. По-перше, так і не був розроблений типовий договір (затверджується Кабінетом Міністрів України), який укладається з інвестором.
По-друге, щоб інвестор почав щось робити з будинком, необхідна згода на відселення 100% його жителів. Мало того, закон передбачає реконструкцію цілими кварталами або мікрорайонами, а значить, завдання ще складніша – умовити всіх мешканців у всіх будинках.
По-третє, мова в законі йде тільки про п’ятиповерхові житлові будинки. Тим часом, суцільної квартальної забудови будинками, які годяться під знесення, практично немає. Принаймні, в столиці.
Судячи з усього, гроші на реконструкцію житла держава виділяти поки не збирається. Водночас забудовники не поспішають зв’язуватися з розселенням громадян, позаяк передбачувана фінансова вигода може виявитися меншою, ніж загальні витрати на реконструкцію. Тим більше, що ні мешканці, ні забудовники не вірять, що держава виконає свої обіцянки. Перші не вірять, що їм дадуть потім нове житло (без зрозумілих перспектив, де жити весь цей час), а другі – тому, що під тиском громадськості або політичних міркувань не змінять закон.
Що пропонується
Йдучи назустріч побажанням будівельників, в Мінрегіоні готуються змінити закон. А в якості зразка для наслідування в реконструкції застарілого житлового фонду перейняти німецький досвід реконструкції будинків колишньої НДР силами об’єднаної Німеччини.
«Ми провели аналіз і вважаємо, що треба виправляти старий закон, а не придумувати новий. Треба захистити права інвестора і забудовника, щоб виключити затягування процесу реновації судовими позовами», – говорить начальник юридичного відділу Конфедерація будівельників України Олександра Маломуж.
Мінрегіон провів тендер на розробку змін законодавства, який виграло держпідприємство «Український державний НДІ проектування міст» Діпромісто ім. Ю. Білоконя. Як розповів заступник директора інституту Юрій Палеха, в грудні експерти представлять порівняльну таблицю чинних норм і того, що пропонується. Остаточний варіант пропонованих змін очікується до квітня 2018 року.
Поки можна говорити лише про загальні риси майбутнього законопроекту.
«Наприклад, дуже важливо прийняти статут реконструкції кварталу. Щоб врівноважити інтереси мешканця, суспільства і забудовника. Ми також виступаємо за доопрацювання чинного закону», – каже Юрій Палеха.
У Київській міськадміністрації, за словами Олександра Спасибка, вже розробили типовий договір, за яким можна залучати інвесторів. Крім того, в КМДА пропонують передати право на затвердження таких договорів з рівня уряду місцевим адміністраціям. Щоб вони самі могли затверджувати договори і зробити їх більш гнучкими для кожної конкретної ситуації.
Але при цьому самі правила передачі житла під реконструкцію були чітко прописані. Наприклад, замість 100% мешканців пропонується встановити межу в 75%, а інших – виселяти через суд.
Щоб зрозуміти, де саме треба впроваджувати нові підходи, Київрада ще торік доручила КМДА розробити програму реновації – початок якої – повна інвентаризація старого житлофонду. Поки за даними столичної мерії в Києві налічується 2 тис. будинків, що підлягають знесенню або реконструкції, загальною площею 7,5 млн кв. м.
Однак, як саме будуть проводити реновацію і як залучати інвестора, поки неясно. У Будівельній палаті України пропонують розробити спеціальну держпрограму, щоб залучати кошти місцевих бюджетів, які в рамках децентралізації стали досить значними.
«Крім того, органам місцевого самоврядування треба передати право командувати деякими місцевими підрозділами міністерств у частині реалізації проектів. Місцева влада повинна запитати у будівельників, що тим потрібно для реалізації планів з реновації. Тоді всі питання і щодо землевідведення будуть вирішуватися оперативно», – вважає Станіслав Сташевський.
Тим часом, не чекаючи нового закону, в Києві продовжують відселяти квартали в межах вулиць Попудренка, Мініна, Червоноткацької, Червоногвардійської в Дніпровському районі міста.
«Процес тягнеться вже вісім років. Дуже важко отримувати згоду на відселення. Кожен вимагає дуже багато чого за свою квартиру», – говорить Олександр Спасибко.
І цих людей можна зрозуміти, тому що в майбутньому доведеться вирішувати ті ж питання: хто компенсує нещодавно зроблений євроремонт, як вмовити на переїзд того, хто «хоче померти в своєму рідному домі» і як обмежити кількість громадян, які починають швидко прописуватися в будинку, який іде під знесення. Все це має бути чітко прописано в регламенті процесу відселення.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
