Гамлет взявся за шпагу. Данія може пригальмувати «Північний потік-2»


Гамлет взявся за шпагу. Данія може пригальмувати «Північний потік-2»

Данія може підставити серйозну підніжку Росії в її планах побудувати газопровід «Північний потік-2». Минулого тижня фінансовий директор операційної компанії «Nord Stream-2 AG» Пол Коркоран заявив, що якщо парламент Данії прийме закон, яким заборонить будівництво газопроводу через свої територіальні води, то організаторам проекту доведеться розглянути інший маршрут прокладки труб.

Ініціатива Данії може не тільки призвести до подорожчання проекту будівництва альтернативного українському маршруту поставок газу в Європу, а й збільшити спершу заплановані терміни будівництва. «Нам, можливо, доведеться повторно прокладати маршрут, і це буде коштувати дорожче, і, ймовірно, призведе до затримки будівництва», – сказав Пол Коркоран.

Примітно, що перший газопровід в обхід України “Північний потік”, прокладений через Балтику в 2010-2012 рр., не зустрів такого опору з боку влади Данії – необхідний дозвіл на прокладку газопроводу через територіальні води Данське енергетичне агентство видало ще за півроку до початку укладання труб по дну моря.

Однак тепер ситуація змінилася. Раніше данський уряд міг заборонити реалізацію в своїх територіальних водах проектів, тільки якщо вони загрожують екологічній безпеці. Новий закон, який парламент Данії має розглянути вже цього місяця, може дозволити уряду блокувати і ті проекти, які загрожують безпеці національній. Якщо цей закон буде прийнятий, «Газпрому» з його західними партнерами, що підрядилися брати участь у будівництві газопроводу, доведеться прокладати його через виняткову економічну зону Данії, де уряд заборонити будівництво вже не може.

Чому ж Данія, яка благословила перший «Північний потік», так рішуче налаштована проти другого газопроводу? Як пояснювали пресі данські парламентарі, в країні ще живий страх перед «імперією зла», що залишився з часів СРСР. Він уже майже був би і призабутий, але тут Росія знову його відродила захопленням Криму, розв’язуванням війни на сході України, а також своєю антизахідною риторикою, яка спрямована і проти прибалтійських країн, в тому числі – і проти Литви. А у Данії з Литвою – тісні політичні та економічні зв’язки, Данія – шостий за обсягом інвестор в литовську економіку. Тому Данія і Литва домовилися узгоджувати позицію щодо «Північного потоку – 2».

Москві поки що нічого протиставити жорсткій позиції Данії щодо «Північного потоку-2». Хоча ця балтійська країна і купує російський газ, але поточний контракт на його поставку буде діяти ще протягом 10 років, і змінити вартість газу для непокірних датчан російські газові чиновники в односторонньому порядку не зможуть. А через 10 років питання «Північного потоку-2» у відносинах Москви і Копенгагена може бути вже неактуальним, як у приказці: або осел здохне, або падишах зміниться.

Україні ж демарш Данії вигідний як ніколи. Якщо раніше будівництво «Північного потоку-2» планувалося завершити до кінця 2019 року, то тепер терміни можуть злегка затягнутися. І це «злегка» може зіграти ключову роль. Справа в тому, що якраз в 2019 році закінчується термін дії контракту між «Нафтогазом України» і «Газпромом» на прокачку російського газу в Європу. Якщо 1 січня 2020 року новий транзитний контракт ще не буде підписаний, а «Північний потік-2» ще не запрацює, то у «Газпрому» можуть виникнути серйозні проблеми з прокачуванням газу через територію України. І крайнім в можливих перебоях з постачанням буде вже не Україна, а «Газпром». Тому напередодні 1 січня 2020 року Україна отримає ще один важіль тиску на «Газпром» в питанні укладення нового транзитного контракту: хочете, росіяни, гнати газ через Україну в Європу – погоджуйтеся на наші умови. Тепер історія зими 2009 року, коли Путін викрутив Юлії Тимошенко руки, обмеживши в холоди подачу газу до мінімуму і тим самим змусивши підписати невигідний Україні контракт, може повторитися, але з точністю до навпаки.

Проти «Північного потоку-2» активно виступає і Європейська комісія (ЄК). У червні цього року ЄК запропонувала країнам ЄС надати їй мандат на переговори з Росією з питання майбутнього газопроводу. Звернення ЄК було продиктовано тим що нинішнє законодавство таких повноважень ЄК не дає – енергетична політика є зоною відповідальності як самого ЄС, так і країн-учасників, які можуть мати своє, відмінне від ЄС бачення майбутніх газопроводів.

Але ЄК досі не вдалося отримати такий мандат, проти цього виступають Німеччина та Австрія, зацікавлені в «Північному потоку-2», який принесе їхнім економікам дешевший газ. Тому тепер ЄК хоче змінити європейське законодавство, а саме – Газову директиву ЄС, яка є частиною Третього енергопакету, тобто законодавства, що регулює енергетичну сферу Євросоюзу. Згідно з цими документами, сьогодні жодна компанія не може монопольно користуватися газопроводами, що з’єднують газотранспортні системи країн ЄС (так звані інтерконнектори). Максимум, на який будь-яка компанія може завантажити інтерконнектор – 50% його потужності, а решта 50% потужності повинні бути доступні для інших компаній. Однак це правило не поширюється на газопроводи в ЄС з третіх країн. Тобто, «Газпром» зможе завантажувати «Північний потік-2» на всю потужність своїм газом. Тепер ЄК погодила проект змін до законодавства, який підпорядкує вимогам Третього енергопакету і газопроводи, які ведуть з/в треті країни. Якщо ЄК встигне змінити законодавство до того, як «Газпром» отримає всі дозволи на будівництво «Північного потоку-2», російська компанія навіть в разі будівництва газопроводу зможе завантажити його не більше, ніж наполовину. І в підсумку цей проект може бути просто економічно невигідним.

Якщо це станеться, то «Північний потік-2» стане ще однією «чорною дірою» в бюджеті російської компанії, через яку витекли незліченні суми, і при цьому – абсолютно марно. Фінансова ж стабільність «Газпрому» вже сьогодні дає збої – як випливає з її фінансової звітності за 9 місяців цього року, компанія отримала збиток в 9,2 млрд рублів. Збитки у «Газпрому» були і раніше, але наростаючим підсумком за результатами півріччя та 9 місяців – вперше з дефолтного 1998 року. Основна причина збитків цього року – витрати «Газпрому» на збільшення дочірніх компаній «Nord Stream 2 AG» та «South Stream Transport B.V.», які будують відповідно «Північний потік-2» і «Турецький потік».

А марними витрати на «Північний потік-2» можуть стати тому, що всі експортні газопроводи, на які вже витрачені мільярди доларів, в результаті можуть так і залишитися незакінченими будівництвами століття. Причина – американські санкції, підписані президентом Трампом 2 серпня цього року. У своїй квартальній звітності «Газпром» чорним по білому вказав: «Введення даних заходів санкцій може створити ризики як для реалізації перспективних газотранспортних проектів «Турецький потік» і «Північний потік 2», так і обслуговування діючих експортних газопроводів, таких як «Північний потік» і «Блакитний потік».

При цьому російська компанія визнає, що вона поки не може точно оцінити ступінь цих ризиків – ясність наступить тільки тоді, коли будуть прийняті спеціальні акти президента США, спрямовані на практичну реалізацію санкцій, або коли будуть опубліковані офіційні роз’яснення Міністерства фінансів США.

А статися це може в будь-який момент – хоч завтра, а хоч в той день, коли Володимир Путін буде перерізати червону стрічку на церемонії запуску «Північного потоку-2».

Олександр Колосовський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua