970
Що виграє українська економіка, скоротивши кількість свят
— Казна та Політика
Українські депутати знову заговорили про надмір святкових днів і їх негативний вплив на економіку. Залишимо за дужками вплив якості роботи самих народних обранців на ВВП країни і спробуємо оцінити, чи так вже шкодить Україні велика кількість неробочих і святкових днів.
Відпочиваємо, тому що багато працюємо
В Україні, на відміну від, скажімо, деяких країн Євросоюзу, неробочих днів справді набагато більше. Але саме по собі це порівняння мало про що говорить. Адже набагато важливіша не кількість вихідних, а умови і правила гри на ринку праці. А тут відмінностей між Україною та Європою набагато більше.
У нашій країні метод оплати праці за фактично відпрацьований час практично не працює. В ЄС за кожну відпрацьовану годину понад норми роботодавець компенсує доплатами, причому, найчастіше в подвійному розмірі. Компанії уважно стежать, щоб не було переробітку.
А якщо людина затримується на роботі, вона одразу цікавиться, в чому причина. В Україні все навпаки. За переробіток платять одиниці, тоді як регулярні затримки допізна в офісі — звичайне явище. Нерідко наймач навіть дає прямі усні вказівки попрацювати ще годинку-другу або вийти на роботу у вихідний. Зрозуміло, за «спасибі».
Викорінити цю практику не можуть ні грізні постанови, ні закони. В Україні вже близько 10 років діє закон про погодинну оплату праці. В теорії він повинен був захистити людей від безкоштовної праці понад належні 8 годин. Однак на практиці цей закон ніхто не дотримується. Працівники мовчать, а наймачі роблять вигляд, що не помічають.
Друга істотна відмінність наших ринків праці полягає у порядках надання відпустки. Навіть на держпідприємствах працівникам доводиться вибивати належний щорічний відпочинок. Тому що роботодавець не хоче на час відпустки наймати інших людей або перерозподіляти роботу між колегами відпускника з доплатою.
Адже саме так і вчиняють в ЄС, коли людина йде у відпустку. В Україні ж можуть зовсім не відпустити на відпочинок або заявити, що курортник повинен виконати свою роботу сам і без оплати. У приватному бізнесі взагалі дуже часто людина йде у відпустку за свій рахунок. І це нікого не дивує.
Самі ледарі
За кількістю офіційних годин європеєць дійсно працює більше. Щоправда, не у всіх країнах, а тільки в деяких. Наприклад, менше за українців працюють французи, іспанці й італійці. І це тільки за офіційними даними, без урахування переробок.
Варто врахувати і ще один важливий фактор. Не секрет, що багато приватних компаній не мають відпусток, зате на новорічні та травневі свята заморожують будь-яку діяльність. При такому підході набігає 10-20 днів альтернативної відпустки. Більш того, багато бізнес-процесів за замовчанням побудовані з урахуванням такої традиції. Який сенс працювати на свята, якщо і ділові партнери, і клієнти в цей період впадають в ділову сплячку.
І це ніяк не заважає бізнесу вести успішну діяльність. І тим паче, це ніяк не відбивається на ВВП. Так що травневі і новорічні свята не шкодять економіці, а лише дають українцям хоч чимось замінити відсутність відпустки і відпочити, оскільки вже цього не виходити домогтися за законом.
Горе-реформаторам святкового календаря спочатку варто було б потурбуватися про введення працюючої системи погодинної оплати праці. А вже потім ламати систему, яка працює і без їхніх новацій. І оптимізувати кількість святкових і робочих днів.
Доти будь-які потенційні вигоди умоглядні і лише створюють для українців додаткові перепони. Адже люди все одно будуть брати відгули, відпустки за свій рахунок, щоб компенсувати «реформи» депутатів. Та й бізнес буде розуміти, що користі від цих «робочих» днів немає, бо все одно не працювати в нормальному режимі неможливо.
Олександр Охріменко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
