Хотіли як краще. Спроби припинити схеми повернення ПДВ вдарили по бізнесу


Хотіли як краще. Спроби припинити схеми повернення ПДВ вдарили по бізнесу

“За чотиримісячний період роботи системи автоматичного блокування податкових накладних по Києву заблоковано 36% накладних малого і середнього бізнесу”, — каже начальник Головного управління ДФС в Києві Людмила Демченко. Впроваджену в липні 2017 року Мінфіном систему автоматичного підтвердження накладних, на підставі яких підприємства отримують податкові кредити на сплачений ПДВ, можна назвати класичним прикладом підтвердження прислів’я про благі наміри, якими вистелена дорога в пекло.

Схеми з відшкодуванням ПДВ, так звані “скрутки”, з 2016 року лідирують у числі фіскальних зловживань бізнесу. Працюють “скрутки” досить просто. Імпортер ввозить партію товару, оплачує на митниці 20% ПДВ і отримує податковий кредит. Свій товар він продає фізичним особам — підприємцям без касових апаратів, яким податкові документи не потрібні. А потім окремо продає документи на товар юрособи — платника ПДВ, яка торгує зовсім іншим товаром. Останній завдяки цьому отримує податковий кредит на нібито куплений ним товар і платить значно менше податків.

Не пропустимо

Для боротьби зі “скрутками” у грудні минулого року прийняли закон, який запроваджував механізм автоматичної зупинки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. За підтримки МВФ Мінфін розробив систему автоматичного блокування податкових накладних, що містять ознаки фіктивних операцій.

Цей механізм запрацював в тестовому режимі з 1 квітня 2017 року — система бачить проблемні накладні, але не блокує їх, а повідомляє представникам ДФС про те, що документи слід перевірити в ручному режимі. Дія пілотного періоду закінчилася 1 липня. З цього моменту комп’ютер почав блокувати накладні, що не викликають довіри, без участі людини.

За даними ДФС України, з липня цього року в Єдиному реєстрі платників ПДВ було зареєстровано 90 млн накладних. Після відсікання за первинними критеріями аналізу, які визначені наказом Мінфіну №567 від 13.07.2017 року, на моніторинг у систему надійшло 500 тис. накладних, з них 200 тис. було відмовлено в реєстрації.

Начебто небагато, але більша частина із заблокованих накладних належить малому та середньому бізнесу. Проблема набула такого масштабу, що 15 листопада Комітет податкової і митної політики провів слухання на цю тему. На ньому підприємці попросили народних депутатів терміново змінити систему, оскільки через її недосконалість вони втрачають клієнтів і змушені збирати стоси паперів, щоб у ручному режимі розблокувати заборону системи. У разі блокування накладної їм доводиться подавати документи окремо по кожній операції і доводити реальність угоди. Підприємцям, які торгують всякими дрібницями на кшталт комп’ютерних комплектуючих, часто доводиться приносити в ДФС ящики документів. При цьому недобросовісні компанії як і раніше проводять через автоматичну систему відшкодування схемного ПДВ на мільярди гривень.

Оцінки ризику

Представники головного управління ДФС в Києві визнають проблему: система з моменту запуску пропустила накладні зі “схемним” податковим кредитом на суму 2 млрд грн. При цьому реальному бізнесу заблокували 879 млн грн ПДВ.

За словами голови Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, важлива роль у боротьбі з податковими махінаціями відводилася підзаконним актам, які повинен був розробити Мінфін. Згодна з нею і Людмила Демченко. “Критерії оцінки ризику виявилися неточними. Як на мене, найбільша проблема в тому, що немає оперативного реагування на зміни цих критеріїв”, — підкреслює вона. Більш того, за словами Демченко, підрозділи фіскальних органів на місцях позбавлені можливості оперативно допомогти бізнесу у вирішенні проблеми, оскільки мають право лише фіксувати її і відправляти дані “наверх”.

У Мінфіні також визнають проблему з некоректно виписаними критеріями фіктивності накладних. Однак міністр фінансів Олександр Данилюк стверджує, що підзаконні акти розроблялися з урахуванням вимог закону. “Мінфін розробив систему блокування відповідно до вимог закону і з урахуванням зауважень від комітету, крім одного — знизити норму по сумі моніторингу (мінімальна сума обсягу постачання, при якій накладна реєструється автоматично. — Фокус) до 250 тис. грн. із 500 тис. грн”, — пояснює він.

Поки що для вирішення проблеми Мінфін збільшив на 150 осіб штат центрального апарату ДФС, де приймають рішення про розблокування накладних, а в самому міністерстві створили спецдепартамент, в якому оперативно розробляють зміни критеріїв. Данилюк стверджує, що прогрес є. Вже зареєстровано 15 тис. технологічних карт підприємств — даних, які дозволяють системі моніторингу зрозуміти, що компанія не фіктивна і в подальшому не блокувати її накладні. “Проблема в тому, що для цього потрібен певний час”, — скаржиться чиновник.

Радикальні заходи

Для вирішення проблеми Олександр Данилюк планує внести зміни в Податковий кодекс. Уряд вже зареєстрував у Верховній Раді законопроект №7240 “Про внесення змін до статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”.

Зараз законодавство дає право платнику податку протягом року з моменту блокування документа дати пояснення щодо законності накладної, після чого комісія, що розглядає заявку, виносить рішення — слід розблокувати накладну чи ні. Запропонований Мінфіном законопроект змінює саме строки розгляду скарг. Якщо протягом п’яти днів комісія при контролюючому органі не приймає рішення щодо заблокованої накладної, вона автоматично реєструється системою як підтверджена.

Проте Ніна Южаніна разом зі своєю колегою по парламентському комітету Тетяною Остриковою вважають, що існуюча система реєстрації податкових накладних однозначно не виправдала себе. Для виправлення ситуації, за їхніми словами, необхідно прийняти законопроект №7115 “Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”. По суті, ухвалення цього документа означає повернення до тестового режиму роботи системи реєстрації. Накладні, що викликають сумнів, будуть реєструватися, але не автоматично блокуватися.

Поки що Мінфін і парламентський комітет не можуть знайти точки дотику на шляху вирішення проблеми. Залишається стежити за тим, чия позиція здасться більш вагомою народним депутатам.

Ольга Прядко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua