Скуплять держактиви і землю: навіщо китайцям український банк


Скуплять держактиви і землю: навіщо китайцям український банк

Національний банк, нарешті, дозволив набути істотну участь у державному «Українському банку реконструкції і розвитку» (УБРР) двом китайським громадянам. Яню Дуншену (Yan Dongcheng) і Дай Чжунюну (Dai Zhongyong). Частка в 99,99% в статутному капіталі буде куплена громадянами КНР через 5 юридичних осіб: спотову товарну біржу BOCE (Гонконг), її дочірню структуру в Україні і ще 3 китайські компанії.

Стара історія

Насправді, новина про купівлю китайцями УБРР з’явилася ще рік тому. 30 листопада 2016 р. Фонд держмайна продав BOCE державний пакет акцій банку за 82,827 млн грн. Однак закрити гучну угоду інвесторам до кінця минулого року так і не вдалося. Більше того, тільки добра воля НБУ не дозволила стати сенсації пшиком, яких український банківський сектор післяреволюційного періоду бачив чимало.

Нацбанк мав узгодити купівлю фінустанови, вивчивши пакет документів від інвесторів. На це регулятору закон виділив цілі 3 місяці. Але ось повного пакета, як повідомляла прес-служба НБУ в травні 2017 року, від китайців так і не надійшло. Глава ФДМ Ігор Білоус тоді ж пояснив журналістам, що заковика в форматі подачі пакета документів.

«Виявляється, у них дуже складна структура акціонерів. Вони групують цю інформацію, регулятор не був готовий вивчати її в такому вигляді», – пояснював Білоус виданню Finclub.

Однак китайці проявили незвичайну завзятість. І продовжували збирати документи з кінця 2016 року. Тим часом, весь цей час угода висіла на волосині. Щоб допомогти НБУ не порушувати власні нормативи, в кінці року Bohai Commodity викупила додемісію акцій УБРР на 2 млн грн. (для цього спецдозвіл центробанку не потрібен). Тим самим капітал банку був збільшений до 120 млн грн., а вимогу до мінімального статутного капіталу – виконано. Технічно це дало підставу Нацбанку не виводити Банк реконструкції і розвитку з ринку за порушення одного з ключових нормативів.

Втім, рішення було тимчасовим. Оскільки до 11 липня 2017 року капітал фінустанови потрібно було наростити до 200 млн грн. В травні 2017 р., роз’яснюючи причину тривалої угоди, прес-служба НБУ зазначала, що новий акціонер не зможе докапіталізувати банк, поки не буде узгоджений пакет документів», – говорили в НБУ.

Тим часом, азіати, схоже, зуміли знайти переконливі аргументи для Нацбанку. І неупереджений регулятор не став банкрутити УБРР ні в липні, ні пізніше, хоча формальні приводи для цього були. Адже в НБУ не повідомляли про підписання з китайськими інвесторами індивідуальної програми докапіталізації.

Щасливий кінець

7 листопада 2017 року Національний банк на офіційному сайті розмістив прес-реліз, в якому повідомив, що подані китайцями документи пройшли перевірку, а двом громадянам КНР дозволено придбати істотну участь у розмірі 99,99% УБРР. Крім того, регулятор погодив і збільшення статутного капіталу фінустанови до 244 млн грн. Гроші в капітал повинна буде внести українська дочка біржі ТОВ «Босе (Гонконг) Ко., Лімітед». Причому за спрощеною процедурою.

Разом з тим, ключовою інтригою виходу на український банківський ринок китайських інвесторів є зовсім не бюрократичні перипетії. Куди важливіше зрозуміти, навіщо товарній біржі з річним оборотом в $1 трлн нічим не примітний і абсолютно «порожній» український держбанк, який не вів ніякої діяльності на ринку.

Активи УБРР за підсумками II кварталу 2017-го складалися з цінних паперів на 50 млн грн., нерухомості на 28 млн грн. і ще 29 млн грн. основних засобів.

Українські представники банку відмовилися коментувати UBR.ua будь-які питання щодо стратегії його розвитку або деталі угоди, порекомендувавши звертатися до офіційних джерел. Але припустили, що ближче до кінця листопада китайці можуть організувати масштабну презентацію своїх планів. Можливо, додали нам в банку, до неї навіть залучать представників регулятора і ФДМ.

Правда, ще до офіційної презентації в пресу просочувалися окремі чутки і висловлювання сторін, що побічно дають розуміння вектора стратегічних витівок китайських інвесторів.

«Тепер, коли у нас є банк, ми будемо плідно працювати над тим, щоб допомагати Україні проводити ефективну приватизацію, і поширювати інформацію про українські приватизаційні перспективи серед своїх клієнтів», – наводила слова генерального директора BOCE Ян Дун Шенга прес-служба ФДМ в червні 2017 року.

Гроші є

Опитані нами експерти стверджують, що ключовим інтересом китайців в українському банкінгу може стати обслуговування зовнішньо-економічних контрактів між китайськими і українським компаніями. Шматок пирога чималий, хоча до показників ЄС йому далеко: за даними Держстату, в січні-серпні 2017 частка Китаю в структурі українського експорту склала 4,6%, а в імпорті – 11,4%.

«Звісно, китайцям цікавий торговельний оборот між нашими країнами. Йдеться не тільки про проведення транзакцій безпосередньо, але і в глибокому супроводі таких угод: торговельне фінансування, кредитування покупців китайських виробників в Україні тощо. Маючи доступ до практично безмежного і дешевого ресурсу, китайці можуть дуже швидко зайняти нішу. Хоча я далекий від думки, що вони підуть кредитувати населення», – припустив у розмові з UBR.ua банківський експерт Василь Невмержицький.

За його словами, сильна сторона китайців у розумінні особливості менталітету. З ними буде простіше спрацюватися азіатським компаніям, що працюють в Україні. Та й сам банк буде лояльніше ставитися до партнерів з КНР, принаймні, в частині кредитування. Так, наприклад, він може реалізувати програму часткового фінансування поставок китайських товарів компаніям-виробникам.

«Постачальнику це вигідно, оскільки, відправляючи товар з Китаю, він відразу отримує до 80% оплати за товар, вивільняючи оборотні кошти», – додав Невмержицький.

Крім того, в Україні такий банк може брати участь у спільних з постачальником проектах кредитування кінцевого споживача, надаючи останнім пільгові умови. Втім, такі програми, вважають експерти, швидше за все пропонуватимуться корпоративним клієнтам. Скажімо, агрохолдингам під купівлю китайських добрив і техніки.

Європейська база

На думку деяких експертів, інтерес китайців до України багато в чому зумовлений географічним розташуванням нашої країни, яка знаходяться на шляху проходження їхнього імпорту в Євросоюз.

«У них є очевидна можливість перемістити частину своїх виробництв на територію України. З одного боку, це дозволить їм отримати солідну економію на заробітній платі, оскільки в китайських містах середня зарплата становить близько $700-750. З іншого, – з’являється можливість просування своїх інтересів далі, на територію ЄС. Тому немає нічого дивного, що вони починають формувати інфраструктуру, для обслуговування своєї експансії», – сказав UBR.ua виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Його слова підтверджує і Василь Невмержицький, який вважає, що інтереси китайців швидше за все не обмежаться виключно банківським сектором. А фінустанова може бути використана як інструмент отримання контролю над активами.

«З огляду на їхні можливості, не здивуюся, якщо через якийсь час з’являться заяви про участь банку в великих державних інфраструктурних проектах, купівлі українських промислових активів або проблемних портфелів», – говорить Невмержицький.

Зрозуміло, в сфері інтересів китайців неодмінно буде й українська земля. Особливо в сфері земельної реформи, що готується. Нині МВФ активно просуває ідею вільного ринку землі в Україні, хоча політична еліта нашої країни і суспільство все ще не прийшли до єдиної думки: чи варто пускати чорноземи у вільний продаж.

«Китайцям цікава наша земля і, звісно, не можна виключати їхньої участі в цьому процесі. Але навряд чи варто цього побоюватися. По-перше, не думаю, що ринок землі відкриють миттєво. Навіть якщо підуть на виконання вимог МВФ. Швидше за все, правила будуть лібералізувати поступово: спершу будуть тренуватися на державній землі, щоб зрозуміти, як вона оцінюється, і продається. Та й в цілому, не бачу ніяких проблем в тому, щоб якісь іноземці купували українські активи. Земля це, квартира чи промисловий об’єкт», – резюмував UBR.ua директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Юрій Павлов

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua