Що чекає українців за новим законом про комуналку: ТОП-5 змін


Що чекає українців за новим законом про комуналку: ТОП-5 змін

Народні депутати поки так і не зуміли прийняти у другому читанні законопроект про житлово-комунальні послуги. Однак це не означає, що документ №1581-д відкладений в довгий ящик. UBR.ua за допомогою юристів розбирався, чого чекати українцям від доопрацьованого проекту.

Зміна термінології

Передусім, новий закон змінює термінологію, позаяк покликаний врегулювати безліч моментів, пов’язаних з переходом від традиційних ЖЕКів до ОСББ або керуючих (компаній або осіб).

Наприклад, всі послуги ЖКГ будуть вважатися не діяльністю, а «результатом госпдіяльності», спрямованої на забезпечення потреб мешканців. Тобто, передбачається, що платити треба за конкретний результат. Зараз, наприклад, прибирання території і утримання будинку вважається «діяльністю».

Замість нинішніх безликих «виробників» послуг з’являться «виконавці» – суб’єкти господарювання, що надають комунальну послугу за договором із споживачем. Тобто без договору комунальна послуга не буде вважатися такою.

Договір може бути укладений як з індивідуальним, так і з колективним споживачем. І це ще одна новація законопроекту.

Індивідуальний договір укладається з власником приміщення або тим, хто ним користується з відома і дозволу власника. Для упорядкування взаємин постачальників комунальних послуг з ОСББ новий закон вводить термін «колективний договір» про надання сервісу. Він полягає у вирішенні об’єднання мешканців і обов’язковий для виконання кожним із співвласників.

«У старому законі фактично відсутня діяльність ОСББ та керуючих, так якоб раніше не було таких об’єднань», – сказав UBR.ua глава Всеукраїнської ради глав ОСББ Роман Бондарук.

Причому колективний договір від імені всіх мешканців можна укладати без створення ОСББ або керуючого. Їхні інтереси може представляти «уповноважена особа».

Окремо варто згадати зникнення із законодавства про ЖКГ терміна «балансоутримувач» і появу замість нього визначення «управитель багатоквартирного будинку». Куце формулювання чинного закону називає управителем якусь особу, котра управляє будинком з метою належної експлуатації.

У проекті закону до другого читання пропонується уточнити, що це може бути або фізособа-підприємець, або юридична особа, яка за договором зі співвласниками житла утримує і ремонтує багатоквартирний будинок і прилеглу територію. Відповідно, з’являється послуга з управління багатоквартирним будинком.

Навіть якщо мешканці так і не виберуть свого представника, їм все одно доведеться укласти договори з кожним постачальником комунальної послуги в добровільно-примусовому порядку. На думку юристів, законопроект фактично стимулює до об’єднання, щоб брати участь в управлінні будинком і не платити марно монополістам.

«Новий закон прямо дозволяє відключати від поставок послуги, якщо немає оплати. Досі такої чіткої норми не було. Це все було десь в підзаконних актах. А при автоматизованій процедурі укладення договорів ти повинен платити або тебе відключать», – пояснив UBR.ua старший юрист ЮФ «Астерс» Роман Дробоцький.

Абонплата як стимул

За новим законом, мешканці зможуть або організувати ОСББ, або просто об’єднатися і укласти один колективний договір на весь будинок. Розрахунки здійснюватиме уповноважена особа і всі платежі мешканців йтимуть на один рахунок зі спеціальним режимом. Він не дозволяє заарештовувати ці кошти, які можна витрачати тільки на оплату конкретної комунальної послуги.

Однак люди здебільшого не хочуть об’єднуватися, особливо в старих будинках, вважаючи за краще платити за індивідуальними договорами безпосередньо постачальнику послуг (тим же ЖЕКам). Тому на випадок, коли не укладено колективний договір, потрібно буде укладення нової індивідуальної угоди.

При цьому вводиться абонплата на користь постачальника послуги (крім поставок газу і світла), до складу якої буде входити відшкодування витрат постачальника на розподіл послуги, збір грошей з абонентів, а також на обслуговування індивідуальних лічильників (наприклад, за опалення). Граничний розмір абонплати має визначити Кабмін.

У випадку з колективними договорами такої плати немає, тому що постачальник послуги практично не несе витрат по роботі з тисячами абонентів, а тільки з одним представником від будинку.

Але і це ще не все. При поставках за індивідуальними договорами вводиться також плата за утримання і ремонт внутрішньобудинкових мереж (від входу в будинок до квартири).

Плата за мережі

Законопроект дозволяє мешканцям не включати плату за мережі в свій рахунок за послугу. Однак в такому випадку зона відповідальності монополіста буде закінчуватися на вході в будинок. І якщо в старому будинку порве трубу десь у підвалі, то лагодити її буде нікому.

Таке може статися, якщо мешканці будинку так і не вибрали форму організації своїх відносин з постачальником послуг, або не змогли домовитися про розмір плати за обслуговування мереж. Тоді вони власним коштом наймають ремонтників.

«Фактично, це змусить власників об’єднуватися для вирішення спільних проблем у будинку. Тому рішення про застосування індивідуальних або колективних договорів бажано приймати незалежно від організації ОСББ», – зазначив Роман Дробоцький.

Якщо нічого не робити, то вам надішлють типовий договір (затверджується Кабміном). Коли через 30 днів ви не підписали його і не відмовилися від отримання послуги, він автоматично вважається укладеним.

За словами юриста, люди часто відмовляються підписувати договори з постачальниками і компанії змушені вести масову претензійну роботу з боржниками. Новий закон про ЖКГ значно спростить цей процес, бо постачальники зможуть вимагати і отримувати плату, навіть якщо немає договору, але є споживання послуги.

У цьому індивідуальному договорі буде вказано розмір абонплати і за обслуговування мереж. У разі колективного договору плату за обслуговування мереж постачальнику теж може бути скасовано, оскільки ОСББ або управитель буде сам стежити за станом мереж в будинку.

«Краще платити управителю за ремонт і обслуговування мереж, ніж кожен місяць віддавати гроші монополісту просто так. Хоча цю роботу ОСББ або управитель теж може доручити постачальнику послуги. Наприклад, в старих будинках, де щось постійно ламається або в житлових комплексах, де треба утримувати свою службу ремонту, а це не завжди вигідно», – говорить юрист.

Але треба розуміти, що капремонт будинкових мереж – турбота власників у будь-якому випадку. Просто монополіст бере гроші за справну роботу труби. Якщо буде прорив у під’їзді, то дірку залатають, а трубу міняти не будуть.

У зв’язку з цим питання формування розміру тарифів, абонплати та плати за мережі набуває ще більшого значення. А з урахуванням введення пені за прострочення платежів – тим більше.

За борги заплатиш

Головною новелою проекту закону про послуги ЖКГ стала стаття 26, яка передбачає відповідальність споживачів за неналежне виконання договору. За запізнення з оплатою споживач зобов’язаний буде сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем ​​граничного терміну внесення плати за житлово-комунальні послуги.

«Нарахування пені робить споживача беззахисним перед виконавцем, оскільки розрахунок такої пені та методику нарахування ніхто надавати не буде», – зауважила UBR.ua юрист адвокатського об’єднання «МАКМЕЛ» Анна Білолипецьких.

За її словами, хоча законопроект і передбачає право споживача отримувати безкоштовно пояснення, розрахунки і документи з нарахування, але таке право є і сьогодні, проте витребувати реальні пояснення щодо розрахунку заборгованості, наприклад, за тепло, можливо тільки через суд.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua