1410
Платежі українського бізнесу перевірять, а коррахунки банків закриють: нові санкції від FATF
— Казна та Політика
Швейцарські банки почали відмовляти українцям у відкритті рахунків. Хоча ті готові підтвердити легальність походження доходів і виконують всі вимоги швейцарського законодавства. Працювати з нашими не хочуть, оскільки Україну вважають високоризиковою країною.
Йдеться не тільки про оцінки рейтингових агентств. Для банкірів набагато важливіший той факт, що Україна не обмінюється податковою інформацією з іншими країнами.
«Ми досі не застосовуємо стандарт CRS, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки для підвищення податкової прозорості. Ця відмова — перший випадок у моїй практиці. Але в цілому їх набагато більше. В банку мені повідомили, що іншому українському клієнту відмовлено з тієї ж причини. Це банк з високою репутацією, який працює тільки з прозорими клієнтами. Нашим відмовили через те, що Україна належить до високо-ризикової юрисдикції», — зазначив UBR.ua радник АО Spenser&Kauffmann Микола Ліхачов.
Він відзначає, що кількість таких відмов може збільшитися, оскільки боротьба з податковими ухильниками в Європі і світі набирає обертів. А кількість країн, які приєднуються до стандарту CRS конвенції ОЕСР про взаємне адміністративне сприяння з податкових питань, зростає. Тим часом наша країна впроваджувати цей стандарт у себе не поспішає.
З тієї ж причини наша країна може отримати «чорну мітку» від Комітету MONEYVAL (спеціального комітету експертів Ради Європи з питань оцінки заходів боротьби з відмиванням коштів). Планується, що на грудневому засіданні Комітету буде дана оцінка ефективності боротьби України з легалізацією і відмиванням доходів.
Питання податкового моніторингу будуть оцінюватися особливо суворо, адже стандарти FATF з 2013 року були суттєво підвищені. А похвалитися Україні тут особливо нічим.
«Коли нашу країну переводили з сірого списку FATF у білий, перевіряли відповідність нашого законодавства рекомендаціям групи. Ми отримали непогані результати, оскільки Держфінмоніторинг провів відповідну роботу і були прийняті два важливі закони. Але в 2014 році додалися вимоги щодо технічної оцінки. Зараз важливо, як реально працює національна система протидії відмиванню грошей і чи виконуються норми, прописані в законодавстві. Будуть дивитися процедури, до яких до країни з високим рівнем корупції можуть бути питання», — зазначила голова комісії з питань фінансового моніторингу Українського національного комітету Міжнародної торгової палати України Тетяна Дмитренко.
Якщо висновки MONEYVAL виявляться негативними, Україна може вилетіти з білого списку FATF. У чорний список країна не потрапить — деякі процедури ми виконуємо, — але в сірий цілком може. А наслідки такого даунгрейда будуть дуже болючими.
Країна вже бувала в сірих списках FATF. Але в період з 2004 по 2010 рік низькі оцінки групи компенсувалися інвестиційною привабливістю країни. До того ж тоді у сіру зону ми перебралися з чорної, тобто поліпшили свої позиції.
«Коли інвестиційна привабливість висока, інвестори будуть заходити в країну і кредитувати. Питання в тому, що зараз Україна нецікава. Ми країна, в якій йде війна. Якщо до цього додати загрозу потрапляння в сірий список, взагалі сумно стане. У нас і так репутація не на найкращому рівні через те, що країна не готова розкривати інформацію в автоматичному режимі. А адже це вже робить популярна серед українського бізнесу офшорна юрисдикція Британські Віргінські острови (BVI)», — підкреслив Микола Ліхачов.
Входження України до сірого списку FATF обрубить і без того мізерний струмочок інвестицій, збільшить ціну позик для держави і бізнесу, вдарить по акціях українських компаній, які котируються на міжнародних біржах. Іноземні банкіри посилять перевірки українського бізнесу. У підсумку, навіть найбільш законослухняним нашим компаніям доведеться попотіти, щоб довести легальність своїх коштів в Європі.
«Через питання юрисдикції процедури ускладняться і рахунок буде відкриватися не місяць, а 3. Все це гарантоване українським компаніям, якщо країна опиниться в сірому списку. Це можна порівняти з перевірками в США, які проводилися свого часу за всіма, хто мав у паспорті відмітку про відвідування Іраку», — уточнив Ліхачов.
Складніше стане працювати нашим банкам через кореспондентські рахунки у зарубіжних банках. Оскільки операції самих банків та їхніх клієнтів будуть перевірятись дуже ретельно: стануть шукати бенефіціарів компаній, перевіряти контракти і т. д. Зрозуміло, все це призведе до значних затримок.
«Транзакції будуть проходити довше, затягуватися на місяць і більше. Бізнес буде втрачати гроші. А якщо банк засумнівається в законності операції, її зупинять без пояснення причин і передадуть справу правоохоронцям», — пояснив UBR.ua юрист міжнародної юридичної групи Leman Владислав Чуприна.
Не виключено, що коррахунки банків з українським капіталом взагалі закриють. У такому разі ганяти транзакції доведеться через дочки іноземних банків в Україні. А це також зволікання і додаткові витрати для клієнтів.
Крім того, материнські банки можуть обмежити перелік послуг, які зможуть надавати своїм клієнтам їхні українські дочки.
«Залишать розрахунково-касове обслуговування, депозити і кредити. Щоб розвивати щось нове і надавати повний асортимент банківських продуктів, фінансовий ринок повинен бути цивілізованим. У гіршому випадку, якого, думаю, все ж уникнемо, з боку Заходу можуть бути введені санкції, які свого часу застосовувалися до банків Латвії. Вони досі не можуть повноцінно брати участь у міжнародних угодах», — зазначила Тетяна Дмитренко.
На простих українцях сірий список не позначиться. Приміром, Микола Ліхачов впевнений, що розрахуватися картками у зарубіжних магазинах можна буде, як і раніше, адже такі операції проводяться через міжнародні платіжні системи. Але в довгостроковій перспективі це стосуватиметься кожного.
«Країна, в якій міжнародні правила не працюють, не може залучати інвестиції, працювати на чужих ринках, а отже нормально розвиватися. Це неминуче виллється у погіршення економічної ситуації», — підкреслив UBR.ua фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Ймовірність додавання України в сірий список є, хоча цей ризик експерти поки що називають мінімальним. Вони впевнені, що в разі негативних висновків MONEYVAL миттєвої реакції не буде: Україну «візьмуть на гачок» і дадуть час на роботу над помилками.
«Якщо буде хоч якийсь прогрес, то відразу вносити в сірий список не стануть, тому що це може призвести до втрати переговорних позицій. Швидше стануть «шантажувати». Тоді ми будемо зацікавлені робити, що потрібно», — припустив Кущ.
Щоб домогтися повноцінного впровадження міжнародних правил, можуть застосувати непрямі інструменти впливу: пригрозити санкціями, підвищити ціну позик, призупинити проекти Світового банку, ЄБРР та інших. Навіть безвізовим режимом можуть поспекулювати.
«Хоча списки FATF не мають ніякого відношення до безвізового режиму, використовувати його як інструмент впливу можна. Адже наш безвіз дуже умовний. ЄС може його скасувати в односторонньому порядку за певних обставин. Вони розуміють, що бізнес постраждає, але буде працювати далі. Але якщо пригрозять відібрати безвізовий режим, то народ збунтується, і Україна швидко прийме все, що від неї вимагається у частині боротьби з легалізацією і ухиленням від податків», — підкреслив Микола Ліхачов.
Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
