Як перебування в космосі впливає на людське тіло


Як перебування в космосі впливає на людське тіло

З моменту перших пілотованих польотів у космос перед дослідниками постало питання: як перебування за межами Землі вплине на людське тіло, яке мільйони років еволюціонувало для життя під дією гравітації? Завдяки астронавтам, таким як Скотт Келлі і Пегі Вітсон, ми можемо відповісти на це запитання. І, як пише Engadget, результати часто виявляються тривожними.

Один із частих побічних ефектів життя в космосі — погіршення зору. Деколи воно проявляється навіть під час коротких двотижневих місій і зберігається після їх завершення. НАСА називає цей симптом VIIP (Vision Impairment and Intracranial Pressure — погіршення зору і зростання внутрішньочерепного тиску). Вважається, що його причина полягає у зміні тиску в головному мозку і спинномозковій рідині під впливом невагомості. Однак далеко не кожен астронавт стикається з VIIP. Нейрорадіолог Донна Робертс вирішила з’ясувати точні причини, що викликають цей стан.

Учасники експерименту, який провела Робертс, пробули в ліжку протягом 90 днів. Щоб імітувати вплив зниженої гравітації на мозок, їхні голови були нахилені вниз. Потім дослідниця використала фМРТ, щоб визначити, як ці умови подіяли на мозок. Результати виявилися значними.

По-перше, на вершині мозку формувалося ущільнення, і чим довше випробуваний залишався в зазначеному положенні, тим більшим воно було. По-друге, мозок учасників зміщувався, і простір між верхньою частиною мозку і черепом зменшувався. Щоб зрозуміти, чи збігаються ці зміни з тими, що характерні для справжніх астронавтів, Робертс порівняла зображення мозку випробовуваних з тими, що були отримані в учасників космічних польотів тривалістю від кількох тижнів до кількох місяців.

З’ясувалося, що ущільнення верхньої частини мозку в результаті звуження центральної борозни (області, що розділяє лобову й тім’яну частки) було характерне для 94% астронавтів, які повернулися з тривалих космічних польотів, і для менш ніж 20% учасників коротких місій. Лобові і тім’яні частки відповідають за низку важливих функцій організму, тому будь-яка зміна цих областей викликає занепокоєння. Теоретично проблему з VIIP можна вирішити простим видаленням надлишку спинномозкової рідини шляхом поперекової пункції, однак здійснити цю процедуру в космосі поки що неможливо.

Наступною метою Робертс є вивчення того, як на астронавтів впливає підвищений вміст CO2, а також більш ретельне вивчення даних людей, які провели на орбіті тривалий час. Роботи, подібні до цієї, важливі, якщо ми всерйоз маємо намір освоювати космос й інші планети, де гравітація буде відрізнятися від земної.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування