699
Солодкі залишки. Звідки в бюджеті України "зайві" мільярди
— Казна та Політика
Ситуацію, що складається з року на рік з освоєнням бюджету, добре ілюструє історія будівництва мостів, які повинні з’єднати береги Дніпра через Хортицю. Проект затвердили ще у 2002 році, але за 15 років побудували лише під’їзні шляхи і транспортні розв’язки. Жителі Запоріжжя іронізують, що мости в їхньому місті воліють зводити вздовж річки, а не через неї.
Головна причина будь-якого українського довгобуду — проблеми з грошима. Це недофінансування, розкрадання і, нарешті, несвоєчасне виділення коштів. У випадку з запорізькими мостами гроші практично завжди надходили вчасно. Підрядники не встигали їх освоїти, і невитрачена сума поверталася до бюджету.
Погані звички
Історія, аналогічна запорізькій епопеї, повторюється з року на рік в масштабах всієї країни. Виділені з бюджету суми часто починають використовувати тільки в кінці року. Частково наслідок такої політики — нинішній профіцит держбюджету в 68,6 млрд грн.
“У минулому році 47% капітальних витрат здійснили за останні два місяці. У цьому році ситуація не краща, — розповідає Ірина Піантковська, економіст Центру економічної стратегії. — Наприклад, до кінця серпня кошти на дорожнє господарство в рамках держбюджету використані на 55% від річного плану, а в рамках місцевих — тільки на 35%”. За її словами, поспіх в освоєнні коштів погано позначається не лише на ефективності використання виділених ресурсів, але й на якості виконаних робіт.
Ще одна причина профіциту — невміле планування. “У країні проходять реформи, до цього потрібно було адаптуватися: план надходжень не врахував можливого збільшення коштів, а план витрат не збільшився пропорційно”, — пояснює Єгор Киян, експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).
Відставання в освоєнні бюджету побічно пов’язано і з системою ProZorro. Багато корумпованих чиновники перестали бачити свій інтерес у тендерах, тому саботують процес перерозподілу коштів.
Цікава ситуація склалася і в регіонах. Завдяки децентралізації в місцеві бюджети надходить більше коштів. Але цей ресурс найчастіше акумулюється на депозитах. Вкладати гроші в конкретні проекти на місцях не поспішають. Так, за січень — жовтень 2017 року на депозитних рахунках накопичилося 14,8 млрд грн коштів місцевих бюджетів. В цілому за вісім місяців 2017 року міські бюджети перевиконали план надходжень на 30,2 млрд грн. “Але до січня всі залишки потрібно витратити, а депозити — повернути”, — коментує процеси Анатолій Максюта, президент Економічного дискусійного клубу, екс-заступник міністра фінансів.
За вісім місяців 2017-го доходи бюджету порівняно з минулим роком збільшилися на 43,4%
Поліпшити ситуацію з плануванням бюджетних доходів і витрат повинен був перехід на трирічне бюджетне планування, проте він запрацює лише в наступному році. На думку Оксани Продан, народного депутата і голови Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця”, це нововведення дасть можливість визначити пріоритетні проекти, розподіливши під них фінансування на кілька років. Але головне — відійти від пожежного освоєння бюджетних грошей в листопаді-грудні. Втім, для цього доведеться вирішити набагато складніше завдання — запустити механізм перенесення невикористаних грошей на наступний бюджетний період. Без нього одержувачі державних коштів, як і раніше, напередодні Нового року продовжать судорожно обнуляти свої рахунки. В іншому випадку гроші повернуться в казну.
Несподівана радість
Незважаючи на те, що бюджет витрачають не так активно, як того вимагає план, надходження до бюджету зростають. За вісім місяців 2017-го доходи бюджету порівняно з минулим роком збільшилися на 43,4%. В абсолютних цифрах — на 201,9 млрд грн. “Близько 2/3 приросту забезпечили чотири джерела: ПДВ (47,5 млрд грн), дивіденди НБУ (30 млрд грн), конфісковані у Януковича кошти (29,7 млрд грн) і податок на доходи фізосіб (29,5 млрд грн)”, — зазначає Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital.
Значний внесок дали і дивіденди НАК “Нафтогаз України” — 13,3 млрд грн. Податок на прибуток склав 13,1 млрд грн, акцизи — 10,8 млрд грн.
Економіст Єгор Киян зростання надходжень у центральний та місцевий бюджети пояснює інфляцією, активізацією експортно-імпортних операцій, збільшенням заробітних плат та покращенням обслуговування платників податків.
Про вплив інфляції на збільшення бюджетів говорить Оксана Продан: “У 2017 році інфляція становитиме близько 16%. Це в два рази більше, ніж заплановано урядом. Є передумови, що в цьому році Україна випередить всі європейські країни за зростанням споживчих цін”. Тобто підвищення цін веде до збільшення зборів ПДВ і акцизів на тютюн, алкоголь і бензин. Отже, негативний для громадян фактор дає бюджету незаплановані ресурси.
Гроші нема куди дівати
І все ж більшість опитаних економістів упевнені, що до кінця року витрати держбюджету зростуть, а перекіс виконання дохідної та видаткової частин нівелюється. У підсумку думати про те, куди подіти зайві гроші, не доведеться. Як стверджує Анатолій Максюта, природа сформованого профіциту не економічна, а адміністративна. Ттому за підсумками року бюджет взагалі може стати дефіцитним. Не виключає Максюта і зростання бюджетної заборгованості, зокрема за субсидіями населенню, через що вносити зміни доведеться вже у видаткову частину бюджету.
Президентські і парламентські вибори, що наближаються, ще більше привернуть увагу розподільників бюджету до соціальної сфери.
Окремим рядком в головному кошторисі країни стоять 29,7 млрд грн, конфісковані у екс-президента Януковича. Саме за рахунок них багато в чому і був сформований бюджетний профіцит у січні — серпні 2017 року. Головні претенденти на освоєння цих коштів — силовики. Наприклад, прикордонній службі за цією статтею належать гроші на проект “Стіна”. Кошти також отримають Нацгвардія, Нацполіція, Міноборони та СБУ. Окремо в цьому списку стоїть Мінагрополітики, яким за рахунок “грошей Януковича” виділять утримання установ охорони здоров’я для агровиробників. Нагадаємо: у першому півріччі 2017 року аграрії вже отримали з держбюджету 1,91 млрд грн у вигляді дотацій. Найбільший шматок пирога — 809 млн грн — дістався групі компаній “Миронівський хлібопродукт”, що належить Юрію Косюку, екс-заступнику голови Адміністрації президента Порошенка. Не виключено, що цьому найбільшому виробникові і експортерові курятини знову перепадуть дотації від держави.
Не залишиться без уваги і Укравтодор, якому виділять додаткові ресурси на розвиток доріг, адже для уряду Гройсмана дорожнє будівництво — один з пріоритетів.
На думку Оксани Продан, якщо до кінця року в бюджеті все ж залишаться надлишки, кошти підуть на соціальні витрати, силовий блок та інфраструктурні проекти. Співрозмовниця Фокусу проводить аналогію з липнем 2017-го, коли вже вносилися зміни у видаткову частину бюджету. Тоді додаткові кошти розподілили між Мінсоцполітики (на субсидії 14,1 млрд грн), Міноборони (4,35 млрд грн) і МВС (3,95 млрд грн).
Президентські і парламентські вибори, що наближаються, ще більше привернуть увагу розподільників бюджету до соціальної сфери. “Так звана модернізація пенсій відбулася через те, що потрібно було витратити додаткові доходи від єдиного соцвнеску, тим самим посприявши голосуванню за закон про збільшення страхового стажу”, — міркує Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital. Він вважає, що нинішню ситуацію поліпшення бюджетних показників можна використовувати для лібералізації оподаткування, зокрема для впровадження податку на виведений капітал. Таке рішення, що передбачає звільнення від оподаткування частини прибутку, яка реінвестується у виробництво або в розвиток бізнесу в Україні, стало б стимулом для економічного розвитку країни.
Втім, про зниження податкового навантаження у владі зараз навряд чи думають. Адже в очах виборця збільшення соцвиплат набагато більш привабливий захід, ніж турбота про зниження податків.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
