568
Чому "Укртелеком" Ахметова може повернутися в держвласність
— Казна та Політика
У четвер 19 жовтня Госпсуд Києва за позовом Фонду держмайна (далі Фонд) виніс рішення розірвати приватизаційний договір щодо “Укртелекому” 2011 року та націоналізувати компанію. Власники обіцяють оскаржити це рішення.
Що сталося
У травні минулого року Фонд почав чергову ревізію в приватизованому “Укртелекомі”. Перевіряли виконання приватним власником компанії ТОВ “ЕСУ” (зараз належить Ринату Ахметову) інвестиційних зобов’язань, прописаних у договорі купівлі-продажу. Через три місяці після перевірки (а вона тривала аж до лютого 2017 року) Фонд подав позов про націоналізацію найбільшого в Україні оператора фіксованого зв’язку.
Ревізори виявили два інвестиційні порушення. По-перше, компанія не внесла передбачені договором інвестиції в «Укртелеком» на суму не менше $450 млн (на це відводилося п’ять років – термін вже збіг). По-друге, компанія не передала нові телекомунікаційні мережі спеціального призначення (ТМСН) на баланс держави.
Як результат, Фонд вимагає розірвання договору, повернення пакета акцій “Укртелекому” в держвласність, а крім цього – стягнення з “ЕСУ” пені в розмірі 81,9 млн доларів. Для внесення граничної ясності в цей процес керівник Фонду Віталій Трубаров зазначає: у разі націоналізації екс-власник не отримує ніякої компенсації за придбаний раніше пакет акцій. Ця норма була вилучена з закону про приватизацію ще в 2012 році.
“Історії з поверненням пакетів і об’єктів нам не до душі, і ми чітко дотримуємося закону: якщо умови не виконуються і вичерпані всі законні можливості для “мирного” врегулювання питання, подаємо в суд”, – пише прес-служба Фонду на сторінці в Facebook.
Як продавали “Укртелеком” у 2011 році
Конкурс на приватизацію “Укртелекому” був оголошений в 2011 році при президенті Вікторі Януковичі. Фонд держмайна виставив на продаж 92,79% акцій, початкова ціна яких була встановлена в 10,5 млрд гривень. Єдиним учасником торгів тоді виявилася компанія “ЕСУ” – український дочірній підрозділ австрійської компанії EPIC. Придбати пакет акцій їй вдалося практично за стартовою ціною – 10,575 млрд грн.
Через два роки в червні 2013 року компанія Рината Ахметова SCM перекупила у австрійської EPIC компанію UА Тelecominvest Limited, якій, в свою чергу, належали корпоративні права українського “ЕСУ”. У скільки українському бізнесмену обійшовся “Укртелеком”, досі невідомо.
Власне, ця опосередкована купівля і була згодом використана компанією Ахметова як контраргумент на звинувачення. У SCM вважають, що пакет акцій “Укртелекому” дістався їм через два роки після приватизації, а договір, що містить інвестиційні зобов’язання, укладав попередній власник “ЕСУ”.
У компанії “ЕСУ” про готовність захищати свою позицію заявляли ще до того, як Фонд почав з ними судитися. Свій захист власники “Укртелекому” спершу будували на такому: телекомунікаційна компанія демонструє стабільні фінансові результати, проводить технічну модернізацію і щорічно виплачує до держбюджету майже 2 млрд гривень.
Цієї риторики вони дотримуються і зараз і вже готують апеляцію. У компанії кажуть, що необхідно досягти розумного компромісу щодо виконання приватизаційних зобов’язань. І заспокоюють бізнес-партнерів і клієнтів тим, що рішення суду першої інстанції не вплине на поточну роботу “Укртелекому”. Мають намір спокійно продовжити і модернізацію оператора при партнерстві з China Development Bankрас, для яких цей проект обійшовся в 4,9 млрд гривень. Модернізація запланована на період з 2016 по 2019 рік. І, мабуть, порушувати договір з китайцями компанія Рината Ахметова не налаштована. У всякому разі, в SCM, як пише LIGA.net, розраховують, що суперечка затягнеться і розв’яжеться не раніше третьої судової інстанції.
Інші проблеми “Укртелекому”
У березні 2016 року спеціальна контрольна комісія Верховної Ради з питань приватизації визнала приватизацію “Укртелекому” незаконною і звернулася в Генпрокуратуру. ГПУ не залишалося нічого іншого, як включитися в цю справу.
Які злочини помітила комісія Ради? По-перше, незаконне фінансування компанії з держбюджету в 2012-2013 рр. вже після приватизації та створення за держрахунок ТМСН (тієї самої мережі спецзв’язку, яка так і не була передана державі). На це витратили 220 млн бюджетних гривень. По-друге, Генпрокуратура має намір довести, що “Укртелеком” був приватизований за заниженою ціною. Реальну вартість пакета акцій в ГПУ оцінюють на 1,6 млрд гривень більше від тієї, що була свого часу запропонована компанією “ЕСУ”.
Пік активності Генпрокуратури припав на весну цього року. У квітні Печерський райсуд наклав арешт на акції оператора в рамках досудового розгляду (з часом їх зняли). У травні Генпрокуратура висунула підозру у справі “Укртелекому” екс-президенту України Віктору Януковичу, екс-прем’єру Миколі Азарову, екс-міністру фінансів Юрію Колобову та колишньому першому віце-прем’єр-міністру Сергію Арбузову. Тоді ж прокуратура отримала дозвіл на заочне засудження першої трійці, в серпні до цього списку втікачів-“заочників” приєднався і Арбузов.
Інші бажаючі отримати акції
Проблеми в “Укртелекомі” стали очевидними 15 березня 2017 року, коли його власник – компанія “ЕСУ” – не розрахувалася за корпоративні боргові папери на суму 4,6 млрд гривень. Основними власниками облігацій були Ощадбанк і Укрексімбанк. Зараз вони судяться з компанією, причому суди постановили накласти арешт на акції “Укртелекому”. І тепер держбанки можуть отримати акції компанії в рахунок боргу за облігаціями. Для порівняння, чистий прибуток компанії за минулий рік склав всього 244 млн гривень.
Щоб розрахуватися з власниками облігацій, “Укртелеком” планував продати оператора c 3G-ліцензією “Тримоб” одному з великих гравців ринку і розрахуватися з держбанками. Але переговори затягнулися, і великі гравці встигли розгорнути власні 3G-мережі. А пізніше Генпрокуратура завадила продажу “Тримобу”, запідозривши в цьому спробу відчуження майна.
При цьому “Укртелеком” ще в 2011 році взяв великий кредит в “Сбербанку Росії” і залишив у заставу “все ліквідне майно”. Тож бажаючих поживитися “Укртелекомом” багато, і Фонд – тільки один зі списку.
Діана Манучарян, Андрій Яницький
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
