Криптовалюту заженуть у рамки

Українські учасники ринку криптовалют можуть вийти з тіні. Парламентарії запропонували вже два законопроекти про легалізацію криптовалют і майнінгу. У цих документах є «плюшки» для майнерів у вигляді дешевої електроенергії і низьких податків, але є і «мінуси» для учасників ринку: анонімності стане менше, а підконтрольності державі – більше.

Шлях до майнінгу

Фінансові регулятори зволікають з врегулюванням криптовалют і майнінгу, тому ініціативу перехопив парламент. З різницею в кілька днів депутати подали відразу два законопроекти, які дозволять легалізувати в Україні операції з Bitcoin і іншими криптовалютами.

Рада фінансової стабільності мала в короткі терміни врегулювати статус криптовалют в Україні. Але міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що регулятори все ще вивчають «природу криптовалют». Глава НКПБФР Тимур Хромаєв розповідав FinClub про те, що в рамках врегулювання Bitcoin критично важливо не допустити шахрайство з криптовалютами. А Нацбанк зізнавався, що не знає, як саме реагувати на нове явище, тому використовує політику «wait&see», а Bitcoin, як мінімум, – це точно не валюта чи платіжний засіб.

Криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр і букв), який є об’єктом права власності і може виступати засобом обміну. Про це йдеться в законопроекті № 7183 «Про обіг криптовалют в Україні», який подали депутати від «Народного фронту» і «Блоку Петра Порошенка». «Добувати» криптовалюту зможуть всі, але лише зі сплатою податків. Схожий підхід використовує Австралія і Венесуела, де криптовалюти визнали «власністю», а також ЄС, де криптовалюти поки визначають як «засіб обміну».

Обіг криптовалют контролюватиме Нацбанк, який почне регулювати діяльність криптовалютних бірж. На них інвестори зможуть конвертувати програмні коди в активи. Але держава включить в закон «дисклеймер», що не гарантує ні вартість криптовалюти, ні діяльність онлайн-сервісів з обміну криптовалют. При цьому операції з криптовалютами, завдяки блокчейну, стануть прозорими для влади. «Всі дані про криптовалютні транзакції зберігаються в загальному доступі системи блокчейн, яка є децентралізованою. Це дає великі можливості для регуляції з боку держави, і не створює проблем як з регуляцією обігу готівкових операцій», – зазначено в пояснювальній записці до проекту.

Законопроект №7183-1 глави комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергія Рибалки пропонує визнати криптовалюту «фінансовим активом». «Немає сенсу винаходити велосипед і придумувати для нього нові правила. Найбільш дієвою є модель пристосування криптовалют до вже наявного законодавства. Саме тому ми пропонуємо визнати криптовалюту фінансовим активом. Цей розділ законодавства найбільш пристосований до введення «крипти» в правове поле», – вважає він. Цей підхід нагадує досвід Японії, де вважають криптовалюту цінністю, подібною до активів.

Стимулювати «здобич» і обіг криптовалют покликані знижені тарифи на електроенергію і максимально спрощене оподаткування. Така норма включена в законопроект «Про стимулювання ринку криптовалют і їх похідних в Україні» Депутат пропонує не обкладати податком операції з інвестування в криптовалюту, а утримувати лише 2% збору до Пенсійного фонду на «виході», тобто при зворотному обміні будь-якої криптовалюти на гривню.

Основним регулятором криптовалют запропоновано зробити Нацкомфінпослуг. Таким чином Сергій Рибалка показав, що не вірить у здатність парламента прийняти закон про спліт функцій Нацкомфінпослуг між НКПБФР і НБУ. Однак в законопроекті передбачена робота і для НКЦПФР: комісія буде регулювати емісію, обіг та облік деривативів на криптовалюту.

Законопроекти на швидку руку

Майбутні регулятори ринку біткойнів і інших «валют» коментувати документи відмовилися, пославшись на необхідність їх ретельного вивчення і аналізу. «Ми вивчаємо законопроект і складаємо позицію НБУ щодо нього», – повідомили FinClub в прес-службі Національного банку.

В організації Bitcoin Foundation Ukraine звернули увагу на «значну сирість законопроектів, їх популістську складову». «Визначення криптовалюти як програмного коду, який є об’єктом інтелектуальної власності, ставить її в один ряд з картиною або віршем, які також є об’єктами інтелектуальної власності. Це вкрай спірна позиція, тому що з цього положення має випливати і можливість виплати роялті, і термін охорони авторським правом», – йдеться в заяві BFU. Також вони незадоволені вимогою «зберігати дані проведених транзакцій протягом 5 років, яким чином захищати криптовалюту і відповідати за цілісність системи блокчейн», що неможливо технічно, а також неможливістю використовувати програмний код для «обміну».

Згідно із законопроектом № 7183 регулятором ринку криптовалюта виступає Нацбанк. «Водночас операції з криптовалютами визначені як бартерні. Виникає питання, чому до регулювання цивільно-правових відносин (бартеру) залучається фінансовий регулятор», – зазначають в BFU. Є у них претензії і до другого законопроекту: необхідність торгувати криптовалюта через фінансового посередника, а також «декларативні заяви про стимулювання майнініга». «Обидва законопроекти не містять згадок про ICO, і ніяк не впливають на можливість його проведення в Україні», – зазначено в детальному аналізі проектів. У підготовці аналізу законопроектів брала участь юрфірма «Юскутум», яка декларує, що з 2012 році приймає біткойни в якості оплати за свої послуги, але від коментарів FinClub відмовилася.

Врегулювання неминуче

Інтерес депутатів до криптовалют закономірний. «Поява таких документів в будь-якому випадку є не марно виконаною роботою. Сфера популярна, її треба досліджувати і розвивати», – вважає молодший юрист компанії по обслуговуванню іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Олександр Мацапура. «Головним позитивним моментом є те, що криптовалюта прямо визнається об’єктом права власності, і на неї поширюються загальні норми про право приватної власності. Це означає, що власники криптовалюти зможуть захищати свої права в суді, що зараз дуже проблематично. В українській судовій практиці є рішення, де суди вказували на те, що Bitcoin як предмет договору неможливо ідентифікувати, визначити його ознаки як об’єкта матеріального світу, а тому такий предмет не може бути предметом судового захисту», – каже адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олександр Виговський.

Однак обидва документи відкидають одну з центральних ідей криптовалют – існування поза державою. «Криптовалюта вважалася, перш за все, засобом, що дозволяє позбутися від нав’язливого контролю держави. А проект закону передбачає, щоб держава тримала все під контролем. Більше того, якщо держава бажає бути відповідальною за обіг криптовалюта, в особі того ж Нацбанку, то держава повинна надавати хоч якісь гарантії. Але проекти закону виключають державні гарантії», – говорить Олександр Мацапура.

Операції з криптовалютами втратять анонімність, що суперечить принципам прихильників криптовалют. Але юристи вважають такі заходи виправданими. «Звертаючись до світового досвіду, для початку торгівлі на криптовалютній біржі в багатьох країнах потрібно верифікувати акаунт, для цього потрібно надати персональні дані, копії документів. У свою чергу ініціатори створення товарної біржі повинні отримати ліцензію, яка буде гарантією в питаннях безпеки і збереження активів користувачів. Ці дії вчинені з метою припинення можливого відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, для боротьби з шахрайськими схемами і кіберзлочинністю», – говорить юрист юрфірми «Антика» Єлизавета Белей.

«Звичайно, процедури ідентифікації суперечать принципам анонімності багатьох блокчейн-платформ. Однак, по-перше, судячи з тенденції, загальні принципи фінансових операцій AML/KYC рано чи пізно прийдуть в будь-які сфери розрахунків. А по-друге, самі принципи анонімності багатьох криптовалют можуть відійти в минуле, оскільки погано узгоджуються з очікуваннями споживачів. Людина може бути як завгодно переконаним криптоанархістом, але коли добробут її сім’ї, питання кримінального переслідування або результат судової справи буде залежати від наявності знань, хто, кому і скільки заплатив, питання анонімності відійде на другий план», – стверджує глава практики банківського та фінансового права і fintech юрфірми Evris Сергій Паперник.

Юристи радять доопрацювати законопроекти, використовуючи існуючий світовий досвід. «Щоб криптовалютний бізнес не пішов в тінь, не потрібно вводити заборону на здійснення такої діяльності або створювати такі вимоги, які дозволять працювати тільки великим учасникам і проектам», – говорить Єлизавета Белей. Вона пропонує дотримуватися позиції Європейського суду, який відніс транзакції в біткойнами до платіжних операціяй з валютами, монетами і банкнотами, і постановив, що вони не підлягають оподаткуванню ПДВ, а також рекомендував всім країнам-членам ЄС звільнити криптовалюти від оподаткування ПДВ. «Потрібно провести чітку розмежувальну лінію між користувачами віртуальної валюти, на яких не будуть поширюватися вимоги, наприклад, щодо реєстрації, ліцензування та ведення документації, і адміністраторами і обмінниками, діяльність яких передбачає надання послуг з «переміщення грошей», з іншого боку», – пропонує Єлизавета Белей.

«У нашому правовому полі мало визначити криптовалюту законною і сказати, що вона може бути «способом міни і бути «на праві власності». У громадянське право необхідно вводити абсолютно новий об’єкт права («криптоактів», «цифровий актив», «криптовалюта») і вже від цього будувати права і обов’язки, які такий об’єкт може породити», – говорить Сергій Паперник. Він вважає, що якщо допустити неповне правове регулювання, то прогалини в законах виллються в негативні рішення судів, які зашкодять учасникам ринку криптовалют.

Вікторія Руденко