655
Марина Вощилко: комплаєнс. Від гарячкових рухів тіла до стратегічного мислення
— Фондовий ринок
Вимоги до діяльності кредитно-фінансових установ постійно посилюються. Банкам доводиться працювати в умовах постійного ускладнення нормативно-правової бази, яка вимагає більшої прозорості, посиленої уваги до боротьби з фінансовими злочинами та мінімізації ризиків.
Посилення контролю з боку регулюючих органів над банками і розширення їхніх повноважень призвело до того, що в період з 2009 до 2016 року світова банківська система змушена була виплатити штрафи в розмірі 321 млрд дол. США. Ця величезна сума істотно вплинула на доходи сектора. Усвідомлюючи масштаб ризиків і загроз, банки почали посилено шукати способи уникнути подібних катастрофічних втрат в майбутньому. Це мало позитивний ефект. Банківський сектор обрав шлях саморегуляції. Прийшло усвідомлення, що більше уваги варто приділяти не зовнішнім, а внутрішнім чинникам контролю. Ключову роль у перебудові роботи в цій сфері зіграла побудова і розвиток системи комплаєнсу.
У 2000-х ми стали свідками величезної кількості скандалів у фінансовому секторі, пов’язаних з порушенням норм законодавства, стандартів добросовісної конкуренції та конфліктом інтересів. Серед найбільш значних – ліквідація компанії «Енрон», керівництво якої викрили у маніпуляціях з бухгалтерською і управлінською звітністю по відношенню до акціонерів і контролюючих органів; інцидент з передачею клієнтської бази конкурентам групою Citi, що призвело до значних збитків і втрати репутації; розголошення інформації про операції клієнтів і порушення AML вимог банком HSBC з наступними значними збитками і репутаційними втратами.
Останньою краплею, що переповнила чашу терпіння регулюючих органів, стала фінансова криза 2007-2008 рр., яка вимагала значних бюджетних вливань у приватний банківський сектор з боку держави, особливо в США, призвела до численних випадків банкрутства банків і сколихнула всю світову фінансову систему. Саме після кризи було прийнято рішення посилити контроль за банківським сектором, що мало далекосяжні наслідки.
Для багатьох банків відповіддю на посилення регуляторних вимог і нове нормативне середовище стали гарячкові дії щодо впровадження програм миттєвого реагування і найму маси нових співробітників для більш ретельного відстеження та аналізу операцій і мінімізації ризиків. Цей період був хаотичним і малоефективним.
На щастя, він був нетривалим. Банки вчасно зупинилися і зуміли перебудувати свою роботу в бік максимальної прозорості і створення власної потужної системи комплаєнсу. З того часу вона постійно активно розвивається і вдосконалюється, перетворившись на одну з ключових складових банківської системи. Саме тому українським банкам варто уважно відстежувати основні тенденції і метаморфози комплаєнсу в передових фінансово-кредитних установах. Там відбуваються глибинні зміни.
Що являє собою система комплаєнсу в її нинішньому вигляді? Відправною точкою для її створення і функціонування є класифікація ключових сфер ризику в діяльності банку. На даному етапі існує шість найважливіших типів ризиків, які можна віднести до сфери очевидних або потенційних фінансових злочинів:
1. Відмивання грошей і фінансування тероризму.
2. Операції, що підпадають під санкції та ембарго.
3. Хабарництво і корупція.
4. Операції на ринку ЦП, валюти, інсайдерська торгівля.
5. Протиправні операції клієнтів.
6. Порушення корпоративної етики і культури поведінки.
2. Операції, що підпадають під санкції та ембарго.
3. Хабарництво і корупція.
4. Операції на ринку ЦП, валюти, інсайдерська торгівля.
5. Протиправні операції клієнтів.
6. Порушення корпоративної етики і культури поведінки.
Саме цими питаннями займається комплаєнс в кожному банку. Крім того, цей контролюючий відділ постійно відстежує нормативні вимоги, які вимагають детального розуміння глобальних і місцевих правил і повноважень і розподілу обов’язків серед відповідних внутрішніх відділів.
Зараз все це робиться, як то кажуть, вручну. Однак за кордоном вже є пропозиції про впровадження розумних (смарт) технологій, які забезпечують автоматизацію процесів і суттєво підвищують продуктивність. У зв’язку з посиленням вимог до банків і застосуванням «дорогих» фінансових санкцій ціна людського фактора і помилки стала занадто високою.
В сфері комплаєнсу у смарт-технологій великі перспективи – від рішення щодо простих завдань типу перевірки клієнта до обробки великого масиву неструктурованих даних, наприклад, в питанні відмивання грошей. По всьому світу ці технології пропонують інноваційні рішення і можуть допомагати співробітникам працювати швидше і якісніше.
Останніми роками провідні банки впроваджують цифрові рішення з багатьох напрямків комплаєнсу. Можна виділити 4 основні сфери, де вони вже працюють найефективніше. Це збір даних, аналіз даних, навчання і формулювання рішень.
1. Збір даних. Ця сфера має три відповідні смарт-технології: оптичне розпізнавання символів (витяг і перетворення тексту з відсканованих документів і зображень (включаючи почерк) в доступні для пошуку дані, які можна редагувати); розпізнавання голосу і мовлення; зображення і розпізнавання облич для ідентифікації.
2. Аналіз. Основні смарт-технології в цій галузі включають: використання статистичних методів для ідентифікації шаблонів у великих масивах даних для таких цілей, як моніторинг транзакцій; формулювання обґрунтування для прийняття рішень на основі показників подібності; використання експертного аналізу (зокрема, відповідності нормативній базі), який імітує знання і аргументацію експерта-людини, наприклад, в питанні ризиковості клієнта.
3. Навчання. Смарт-технології дозволяють автоматизованим програмам самонавчатися і підвищувати свій рівень знань у процесі безпосередньої діяльності, що називається, без відриву від виробництва.
4. Формулювання рішень. Смарт-технології допомагають стандартизувати рекомендаційні рішення на основі збору даних, їх аналізу і своєї здатності до навчання і вдосконалення, виключивши з процесу прийняття рішень суб’єктивні чинники.
У чому основні переваги смарт-технологій? Звісно, в автоматизації обробки раніше розв’язуваних вручну завдань з використанням чітких єдиних правил для подальшого прийняття рішення щодо комплаєнсу. Це економія часу і трудовитрат. І головне – це страховка від дорогих помилок.
Зрозуміло, що в даний час смарт-технології, що пропонуються на ринку, занадто нечисленні, сирі й дорогі. Вони лише проходять першу «обкатку». Але треба розуміти, що їх здешевлення і масове впровадження – це лише питання часу. Попит на такі технології є, і він величезний.
Більш суворе регулювання і непосильні штрафи підштовхують банки вже в найближчому майбутньому переглянути свої операційні моделі та використовувати смарт-технології для підвищення ефективності – зокрема, функції комплаєнсу.
Українським банкам потрібно йти в ногу з часом, не відставати від своїх зарубіжних колег і планувати розвиток – зокрема, свого відділу комплаєнсу – стратегічно. Звичайно ж, якщо вони хочуть не просто виживати, а ще й процвітати.
Марина Вощилко, Член Наглядової ради Банку «ГЛОБУС»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
