998
Диверсії конкурентів: за порізані інтернет-проводи заплатять абоненти
— Світ
Збитки від конкурентних воєн і крадіжок кабелів провайдери змушені закладати в тариф.
На українському телеком-ринку вибухнула справжня диверсійна війна між інтернет провайдерами. А масла у вогонь підливають активізувалися мисливці за міддю і дорогим обладнанням, які потім перепродуються через онлайн-дошки оголошень або йдуть на «сірий експорт» до Білорусі або РФ.
Багатомільйонні збитки
Така ситуація склалася через скасування ліцензування пунктів прийому металобрухту (у 2015 році), а також слабке покарання злочинців, кажуть учасники ринку.
Більшість затриманих на «гарячому» не затримуються у відділках більше трьох годин – правоохоронці відпускають зловмисників в той же день, виписуючи штраф у 850 грн. Ціна за 1 кг міді в пунктах металобрухту коливається в діапазоні 80-100 грн.
Кабель ріжуть організовані групи зловмисників, колишні або нинішні співробітники компаній-конкурентів. А в деяких випадках у злочині виявляються замішаними навіть співробітники правоохоронних органів, які, за словами учасників ринку, виявляють дивовижну байдужість до таких випадків.
«Почастішали випадки пошкоджень магістральних каналів біля мостів, що зв’язують лівий і правий береги Києва і проходять далі. Якщо раніше таке траплялося раз на два роки, то з початку цього року було більше 5 таких пошкоджень. Страждають всі: магістральні оператори, оператори зв’язку, локальні провайдери. Винних, а тим більше замовників, поки не знайшли», – розповів директор провайдера NetAssist Сергій Чумак.
Як розповів нам директор з корпоративних комунікацій «Укртелеком» Михайло Шуранов, тільки торік від злодіїв постраждало близько 1 млн їхніх абонентів, включаючи лікарні, служби порятунку і державні установи. Сама ж компанія щорічно зазнає збитків у розмірі від 250 до 300 млн грн.
Динаміка крадіжок за останні роки (по Укртелекому):
2014 року – 6 062 випадки;
2015 – 15 844 (+160% до 2014 року);
2016 – 19 655 (+224% до 2014 року);
2017 – 25 000 (очікується).
2015 – 15 844 (+160% до 2014 року);
2016 – 19 655 (+224% до 2014 року);
2017 – 25 000 (очікується).
Збитки від крадіжок і пошкоджень телеком-мереж у деяких компаній вимірюються вже десятками, а то й сотнями тисяч гривень на місяць. Наприклад, за словами директора «Павутина.NET» Олександра Арутюняна, їхня компанія щомісяця втрачає близько 30 тис. грн. І це тільки фактичні втрати у вартості матеріалів. А збитки від недоотриманого доходу і втрати абонентів ще більші, хоча порахувати їх непросто.
Страждають від зловмисників практично всі провайдери, від малого до великого. Наприклад, як розповіли UBR.ua в компанії «Воля», за період з січня по травень цього року загальний збиток від крадіжок обладнання, завданий компанії, склав більше 777 тис. грн.
Нескладно здогадатися, що в масштабах країни – це мільйони гривень прямих і непрямих збитків для компаній.
«Коли у клієнтів систематично пропадає інтернет, вони йдуть до конкурентів, у яких таких випадків «чомусь н е буває. Нескладно здогадатися, що мережі пошкоджують саме вони. А хтось і зовсім працює на краденому обладнанні», – розповів UBR.ua експерт телекомунікаційного ринку Роман Химич.
Підступні конкуренти
Найчастіше метою зловмисників стають комутатори, оптичні приймачі і будинкові підсилювачі. Злочинці викрадають обладнання для його подальшого перепродажу. Найбільш гостро це питання стоїть в Харківській і Дніпропетровській областях, кажуть провайдери.
«Останнім часом причиною більшості аварійних ситуацій в телекомунікаційних системах є вандалізм. За статистикою компанії, в першому кварталі цього року число аварій в системах росло щомісяця», – розповіли в компанії «Воля».
Також почастішали в цьому році підпали телеком-каналізацій (ККЕ) – нова тенденція, за якою, кажуть учасники ринку, може стояти щось більше, ніж просто нечесна конкурентна боротьба. Адже в колодязях проходять не тільки комунікації «інтернетчиків», а й кабелі спецзв’язку.
За даними провайдерів, крадіжки останнім часом перемістилися в регіони. Як, втім, і конкурентна «боротьба» шляхом вирізання чужого кабелю. Хоча у великих містах, як і раніше, відбувається близько 60% всіх інцидентів.
«Якщо компанія не має в своєму розпорядженні потоку грошей від інвестора, всі витрати так чи інакше закладаються в тарифи. В тому числі, на відновлення пошкодженого або вкраденого, а також витрати на безпеку. Це і використання вандалостійких боксів (хороша сталь і замки зараз коштують дорого, але багато хто економить), і розміщення в людних, або навпаки, важкодоступних місцях. Використання відеоспостереження і датчиків», – розповів UBR.ua співвласник Alfa-Inet Олександр Телятников.
А запитають з клієнтів
Оскільки телеком-ринок зараз балансує на межі рентабельності, а демпінгові війни все ще не закінчилися, то частина операторів після розгулу злодійства може просто зникнути з ринку, кажуть експерти. І така тенденція вже намітилася – провайдерів стало менше. Тому великі і дрібні учасники ринку просто змушені будуть закласти втрати в тариф.
«Яким буде зростання ціни на інтернет – кожен оператор визначає сам з урахуванням свого регіону, купівельної спроможності населення, конкуренції та ін. Але впевнений, що зростання цін складе в найближчі півроку не менше 50%. Динаміка збільшення вартості збережеться і надалі», – помітив глава Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко.
Звісно, на тлі подорожчання інтернет-послуг, деякі провайдери вже спостерігають перехід клієнтів на тарифи нижчі, але поки що частка таких абонентів невисока. Все-таки, в Україні в порівнянні з Європою і навіть країнами СНД – ще дуже низькі тарифи на широкосмуговий інтернет.
«Вони не порівнянні з ростом курсу та іншими інфляційними процесами, тому щоб вижити і продовжувати розвиватися, всі ці моменти – злодійство, пошкодження мереж, інфляція, зростання курсу відносно основних валют – будуть рухати операторів до необхідності підвищити тарифи. І так, якщо колись 50 Мбіт коштували 50 грн, то зараз в районі 100 грн (на ринку «домашнього інтернету»). Звичайно, кожен оператор буде «підсолоджувати» пігулку у вигляді якихось акційних пропозицій для існуючих і нових абонентів», – зазначив у розмові з UBR.ua Сергій Чумак.
Денис Вергун
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
