Запуск ринку капіталу в Україні: друга спроба...


Запуск ринку капіталу в Україні: друга спроба...

На думку багатьох українських експертів, повноцінного ринку корпоративних цінних паперів в Україні на даний момент не існує. Також відсутня ефективна система захисту прав інвесторів, як приватних, так і корпоративних, які вкладають свої гроші в українські цінні папери.

Про це говорили під час круглого столу, присвяченого забезпеченню захисту прав інвесторів, як умову для розвитку ринків капіталу в нашій країні.

Новий підхід

На думку учасників круглого столу, фондовий ринок України у тому вигляді, в якому він є зараз, себе не виправдовує і не має перспектив. І вимагає кардинальних змін у системі його формування та регулювання. Тому одним з пріоритетів державної політики по відношенню до фінансового сектору стає посилення функцій держави, спрямованих на захист прав інвесторів, підвищення ефективності протидії зловживанням на фінансовому ринку.

В НКЦПФР розраховують, що нові пріоритети будуть враховані в законопроекті № 6303 і дозволять створити умови для захисту інвесторів, які вкладають свої кошти на ринках капіталу.

На думку члена комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності Павла Різаненка, це друга спроба формування фондового ринку в Україні. За результатами проведення приватизації, ринок цінних паперів у нашій країні виявився невдалим і неефективним. Формально в Україні досить багато публічних компаній, при цьому немає прикладів вдалих ІРО із залучення капіталу від приватних інвесторів. Є приклади, коли українські компанії проводили успішне залучення капіталу на зовнішніх ринках, але жодного ІРО на внутрішньому ринку проведено не було.

Фондовий ринок в Україні не зможе розвиватися, поки не з’являться довгострокові фінансові ресурси, насамперед, кошти пенсійних фондів. Реальний фондовий ринок в нашій країні з’явиться лише тоді, коли запрацює накопичувальна пенсійна система, яку планується запустити в 2019 році, вважає Різаненко.

Ринку акцій в Україні немає

Фактично повноцінний ринок корпоративних цінних паперів в Україні відсутній, вважає голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. Більшість угод з цінними паперами в нашій країні здійснюється за межами фондових бірж. За даними НКЦПФР, 89% торгівлі цінними паперами здійснюється на позабіржовому ринку, і лише 11% – на фондових біржах.

Також існує практика, коли угода спочатку проводиться на позабіржовому ринку, а після реєструється на біржі. Таким чином, фондові біржі в Україні не виконують функцію майданчика для залучення капіталу публічними компаніями.

На думку Тимура Хромаєва, низька ліквідність ринку цінних паперів в Україні обумовлена високим рівнем недовіри населення до фінансових інструментів, до українських інвестиційних, фінансових компаній і бірж. Так кількість рахунків інвесторів – фізичних осіб на Українській біржі становить близько 10 тис., з них всього декілька сотень рахунків, на яких здійснюється активна торгівля. Це мізер в порівнянні з тим, що кількість акціонерів українських компаній вимірюється мільйонами.

Капіталізація компаній, що перебувають у біржовому лістингу, складає всього 45 млрд грн, або 1,67 млрд дол. Для порівняння, капіталізація компаній, що входять в індекс S&P 500, перевищує 20 трлн доларів.

Середньоденний оборот в 2017 році на NYSE, становить 64 млрд дол., а на біржі NASDAQ – 44 млрд. доларів, на Українській біржі цей показник становить кілька десятків мільйонів гривень на день.

Зате цінні папери в нашій країні є дуже популярним інструментом для шахрайства та ухиляння від сплати податків.

Поліпшення інвестиційного клімату

На думку директора Dragon Capital Андрія Дмитренка, для іноземних інвесторів велике значення має курсова стабільність, стабільність списку компаній, в які можна інвестувати, і можливість виведення капіталу.

Великою проблемою для іноземних інвесторів стали валютні обмеження, коли Національний банк запровадив жорсткий валютний контроль, тим самим звузивши можливості для інвесторів. Що в результаті призвело до істотного відтоку інвесторів з ринку.

Явним негативом для інвесторів став перехід ряду публічних компаній, акції яких оберталися на ринку, в приватні акціонерні товариства. Що призводить до припинення торгівлі цінними паперами таких компаній на відкритому ринку і збитків для інвесторів. Більшість інвесторів відмовляються вкладати гроші в компанії, у яких немає публічного джерела вартості їх акцій, підтверджених результатами біржових торгів. Тому інвестори змушені продавати такі акції і виходити з ринку.

На думку Дмитренка, для підвищення інтересу інвесторів до українського фондового ринку потрібна прозорість і стабільність інвестиційного клімату з точки зору нормативів, що визначають процес інвестування та виведення капіталу.

Нові повноваження і 150 млн для регулятора

Законопроект № 6303 передбачає суттєве збільшення повноважень Комісії з цінних паперів та фондового ринку. Також буде законодавчо закріплено гарантії незалежності регулятора ринку, в тому числі і фінансові, а також більш детально прописана система нагляду і контролю за учасниками ринку капіталу.

Незалежність регулятора буде гарантуватися стабільним фінансуванням. Політичним силам та чиновникам буде законодавчо заборонено втручатися в діяльність регулятора. НКЦПФР отримує право приймати рішення, які не потребують погодження або реєстрації в інших органах виконавчої влади.

Приведення повноважень регулятора до рівня міжнародних стандартів дасть змогу забезпечити захист інвесторів і протидіяти зловживанню з цінними паперами, вважає Тимур Хромаєв.

Для стабільного фінансування НКЦПФР кошти надходитимуть від учасників ринку. Ця норма законопроекту викликала сильний резонанс у фінансових компаній. За оцінками Комісії з цінних паперів, щорічні надходження від учасників ринку на фінансування регулятора складуть близько 150 млн грн. Фактично законом передбачається заміна джерела фінансування НКЦПФР, замість бюджету фінансування регулятора тепер перекладається на учасників фондового ринку. Кошти від учасників ринку будуть надходити в спеціальний фонд держбюджету, а регулятор зможе розпоряджатися грошима на свій розсуд.

На думку президента громадської спілки «Українське об’єднання ринків капіталу» Сергія Москвіна, фактично для учасників ринку вводиться новий податок, якого зараз немає в податковому кодексі.

Є великі сумніви, що учасники ринку зможуть сплачувати такий збір. Такого розміру відрахувань немає ніде в світі. На перший план вийшло питання: скільки коштів потрібно регулятору, а не скільки ринок здатний заплатити, коментує голова «Української біржі» Олег Ткаченко.

Сергій Савенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua