577
Не по-європейськи: як контроль над електронними акцизними марками можуть віддати компанії із заплямованою репутацією
— Казна та Політика
Під час чергового засідання Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при Державній фіскальній службі (ДФС) України в. о. голови ДФС Мирослав Продан відзначив “надзвичайно пріоритетним” законопроект №6545-1 про електронну акцизну марку для підакцизних товарів.
Водночас, запропонована законопроектом “автоматизована система контролю за обігом підакцизних товарів” істотно відрізняється від системи, яку впроваджують у країнах-членах ЄС з 2019 року. А надмірні зусилля прихильників законопроекту щодо її лобіювання (нову систему пропонують ввести ще в 2018 р.) викликають побоювання у іноземних інвесторів, які вклали в підакцизні галузі мільярди доларів. Навіть експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради України відверто заявили про “сумніви, що виникають щодо аргументації на користь прийняття законопроекту”.
Декларувати потрібно буде щодня
Міністерство фінансів України надало свої роз’яснення основних принципів функціонування та цілей впровадження електронної акцизної марки. “Проектом пропонується оформлення накладних на переміщення підакцизних товарів в електронному вигляді, що сприятиме економії часу суб’єктів. Скасовується необхідність щомісячного подання виробниками, імпортерами та суб’єктами оптової торгівлі в контролюючі органи звітності про обсяги виробництва та/або обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оскільки Автоматизована система контролю за обігом підакцизних товарів передбачає передачу контролюючим органам інформації щодо переміщення підакцизної продукції”.
Бізнес такий оптимізм не поділяє. Так, директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександр Яворський вважає, що “прийняття законопроекту не тільки значно збільшить навантаження на сумлінних платників податків, але і, всупереч задекларованим цілям, буде сприяти збільшенню обсягів тіньового ринку підакцизної продукції”. Він зазначив, що автоматизація системи контролю за обігом підакцизних товарів відбудеться лише на папері, адже функціонування “автоматизованої системи полягає в ручному внесенні даних до 15 окремих пунктів акцизної накладної, яку необхідно складати в день реалізації/переміщення таких підакцизних товарів.
Отже, тепер замість щомісячного подання звітності Міністерство фінансів України пропонує “полегшити” роботу бізнесу щоденним внесенням значної кількості даних вручну.
Генеральний директор Української Асоціації виробників тютюнових виробів “Укртютюн” Валентина Хоменко вважає, що “така громіздка процедура створить додаткові труднощі для суб’єктів господарювання, а внесення великого обсягу інформації буде призводити до помилок. Крім того, системний збій у роботі реєстру акцизних накладних здатний тимчасово паралізувати ринок підакцизних товарів”.
Більш того, як відзначає Олександр Яворський, “у випадку перебоїв у роботі системи, функціонування якої має забезпечувати держава, будуть штрафувати суб’єктів господарювання. Такі наміри суперечать проголошеній урядом політиці дерегуляції та погіршать бізнес-клімат в державі”.
Так, на сумлінних платників податків покладається додаткове адміністративне навантаження, а тіньовий ринок так і залишається поза контролем такої “автоматизованої” системи.
Паперові марки залишаться
“Законопроектом №6545-1 не передбачено відмову від паперових акцизних марок. Акцизна марка і надалі буде підтверджувати факт сплати податку”, – пояснює “оновлену” систему Олександр Яворський.
Мінфін намагається уточнити: “у законопроекті визначено, що марка не обов’язково повинна бути паперовою. Законопроектом пропонується вилучити з визначення акцизної марки положення про те, що марка є документом суворого обліку. Залишається лише те, що марка є спеціальним знаком, який підтверджує сплату податку. Таким чином, марка може залишитися як паперовим знаком, так і бути нанесеною на пачку або етикетку поліграфічним способом”.
“Така невизначеність щодо майбутньої форми акцизної марки, яку зобов’яжуть наносити на підакцизні товари, може призвести до тривалої зупинки виробництва для впровадження необхідних змін”, – зазначає директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України. Тобто, якщо акцизну марку не відміняють, а змінюють, логічним є питання про вартість нової акцизної марки і кому доведеться за неї платити.
Акцизна марка: безкоштовно чи не зовсім?
“Законопроектом пропонується видавати акцизні марки виробникам та імпортерам безкоштовно (за чинним законодавством відповідні суб’єкти господарювання змушені їх купувати). Скасування плати за марки – це поступка бізнесу, який вважає, що можливе подорожчання акцизних марок в результаті впровадження запропонованої автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів одним з найбільш істотних ризиків законопроекту”, – зазначає Валентина Хоменко.
Водночас, вона уточнює: немає жодних гарантій, що плата за марки не повернеться в текст законопроекту протягом його підготовки до другого читання.
У Державній фіскальній службі та Міністерстві фінансів підтверджують, що “плата за марку для виробників та імпортерів буде скасовуватися відповідно до законопроекту. Передбачається, що фінансування виготовлення та видачі марок акцизного податку буде здійснюватися з державного бюджету”.
Проте в проекті держбюджету України на 2018 рік не передбачено жодної копійки на забезпечення належного функціонування автоматизованої системи і на фінансування виробництва і видачі акцизних марок.
За таких обставин дуже імовірним бачиться бажання ініціаторів законопроекту реалізувати просту схему: збільшити вартість “оновлених” акцизних марок, мотивуючи це новими ступенями захисту і боротьбою з фальсифікатом та контрабандою.
Втім, як показує досвід попередніх років, коли з марок зникли QR-коди і голограми, додаткові засоби захисту на акцизних марках жодним чином не впливають на рівень нелегальної торгівлі підакцизними товарами. Навпаки, такі засоби по суті вигідні нелегальним виробникам підакцизної продукції, оскільки вони збільшують вартість легальної продукції.
Бразильська корупція йде в Україну?
Органи державної влади не оприлюднили жодної інформації щодо компаній, з якими ведуться переговори з постачання відповідних автоматизованих систем і захисних елементів.
Мінекономрозвитку, до сфери управління якого належить ДП “Поліграфкомбінат Україна” (єдиний виробник акцизних марок в Україні), вважає, що рішення, яке приймається для підконтрольного йому державного підприємства, його не стосується, оскільки “зазначений проект закону розроблено Мінфіном”.
У прес-службі ДФС пояснюють що “питання щодо постачальника необхідної електронної системи буде вирішуватися тільки після створення нормативно-правової бази, що забезпечить можливість впровадження та функціонування автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів шляхом конкурсного відбору”.
Але про який саме “конкурсний відбір” йдеться, коли очевидно, що законопроект прописано під одного окремого постачальника. І це може бути компанія SICPA. У ДФС, Мінфіні і МЕРТ офіційно заявляють, що не чули про скандали в інших країнах, в яких ця компанія працювала. Хоча відповідних публікацій в Інтернеті чимало.
В асоціації “Укртютюн” були більш відвертими. “Зі ЗМІ нам відомо про скандал в Бразилії, де кілька чиновників Бразильського федерального податкового агентства і монетного двору були звинувачені в отриманні хабара від компанії SICPA за підписання багатомільярдного контракту з відстеження виробництва пива і безалкогольних напоїв.
Вельми суперечливим виявився досвід використання SICPA в Албанії, Малайзії, Марокко, Туреччині, на Філіппінах тощо. ЗМІ наводять дані про неефективність і високу вартість SICPA, а також підозрюють компанію у фінансовому заохоченні посадових осіб з метою просування власної системи”, – офіційно заявили в асоціації.
Раніше розслідування “Української правди” показало, що вартість впровадження системи SICPA може обійтися Україні в 200 млн доларів (тобто понад 5,2 млрд грн) щорічно. Просування інтересів компанії в Україні, яка вже відзначилася у корупційних скандалах за кордоном, має привернути увагу Національного антикорупційного бюро. У свою чергу українських євроінтеграторів може зацікавити питання, чому окремі чиновники так наполегливо просувають впровадження в Україні системи, що суперечить моделі, яку впроваджують в Євросоюзі.
Олег Зінченко
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
