498
Кому першому в Україні монетизують субсидії
— Казна та Політика
Кабмін планує з 1 січня 2018 року запровадити монетизацію субсидій на рівні компаній, що надають комунальні послуги. Відповідний проект постанови оприлюднено на урядовому порталі, і, як стверджує віце-прем’єр Володимир Кістіон, це забезпечить розрахунки з постачальниками комунальних послуг «живими» грошима.
Водночас опитані експерти запевняють, що запропонована чиновниками схема не сильно змінить існуючий порядок. Справжня монетизація можлива тільки у випадку, коли кожен українець-власник особового рахунку зможе отримати гроші на свій особистий рахунок для оплати комуналки.
План уряду
Як відомо, зараз гроші з бюджету за пільги та субсидії населенню відшкодовуються постачальникам комунальних послуг з величезною затримкою. І хоча так звані клірингові розрахунки (а по суті простий взаємозалік платежів за надані послуги) передбачають регулярне складання протоколів про визнання цих сум, реальних грошей постачальники послуг так і не бачать.
В результаті, наприклад, підприємства теплокомуненерго накопичують борги за газ перед НАК «Нафтогаз», тому що їм нема чим розраховуватися. Монополіст нараховує на ці суми боргу пені і штрафи, у крайніх випадках вдаючись до відключення від газопостачання компаній ТКЕ. Як це було цього літа в Києві, коли кілька районів столиці залишилися без гарячої води.
Ще влітку цього року фінансовий директор ПАТ «Київенерго» Тетяна Грязнова повідомляла, що на 1 червня 2017 року були підписані, але не профінансовані протоколи щодо пільг і субсидій «Київенерго» на суму 1,47 млрд грн (борг за п’ять місяців 2017 року). А борг, що склався на початок року, був погашений протягом майже 6 місяців.
Тому на зміну діючій системі субсидування в 2018 році пропонують задіяти прозорі розрахунки живими грошима між комунальними підприємствами і «Нафтогазом».
Передбачається, що фінансові органи райдержадміністрацій та міськвиконкомів кожен місяць будуть отримувати дані про нараховані субсидії за всіма видами платежів, а також інформацію про поставлені послуги (в межах субсидій та пільг) — від комунальних підприємств. І потім замість підписання актів звірки будуть готувати реєстри сум, що підлягають перерахуванню з бюджету конкретним постачальникам. Ці реєстри будуть узагальнюватися на обласному рівні і передаватися в управління Держказначейства. Гроші підприємствам будуть перераховуватися протягом місяця.
Ці кошти постачальники послуг можуть витрачати тільки на оплату газу та інших енергоресурсів. В тому числі на погашення старих боргів. А також на розрахунки з бюджетом (сплата податків).
Втім, на думку експертів, такий порядок мало що змінить для кінцевого споживача.
Чого чекати людям
Як розповів експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, бюджетні кошти, які виділяються комунальникам в рамках погашення витрат на субсидії і пільги, і зараз не можна витратити нецільово.
«По бухгалтерії їх можна витратити нікуди, крім як на оплату за той же газ в межах субсидій. Після перерахунку ці гроші використовуються в наступному сезоні або списуються», — розповів він.
За його словами, гроші у будь-якому випадку прийдуть на рахунок постачальника послуг. Тільки тепер частину коштів підприємства зможуть отримати у вигляді готівки за рахунок економії ресурсів. І їм дозволять використовувати гроші на свої потреби.
«Це правильний крок для захисту інтересів комунальників, щоб у них були гроші на закупівлю необхідних енергоносіїв та інших матеріалів. Але я впевнений, що вони ці кошти спрямують на виплату зарплат. Наприклад, після прийняття постанови КМУ напишуть службову записку, мовляв, просимо направити як виняток ці гроші на виплату зарплат, і широка громадськість про це не дізнається», — вважає Корольчук.
За словами експертів, запропонований урядом варіант не можна повною мірою назвати монетизацією субсидій.
«В європейському розумінні термін монетизація означає виділення грошей кінцевим споживачам, тобто громадянам. Гроші з бюджету йдуть на спеціальний рахунок, з якого споживачі можуть оплачувати комунальні рахунки або витрачати на енергозбереження. Тоді у людей з’являється стимул заощаджувати, бо можна витратити зекономлені гроші, наприклад, на заміну батарей або вікон на більш сучасні», — пояснив директор Аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
За його словами, в запропонованому варіанті монетизація практично нічого не змінить. Зараз гроші йдуть транзитом з бюджету через підприємства теплокомуненерго на рахунки облгазів або НАК «Нафтогаз». А у комунальних підприємств нічого не залишається.
Тепер же гроші у вигляді субвенцій з державного бюджету будуть перераховуватися на рахунки постачальників комунальних послуг. І, як припускають в уряді, це допоможе виправити скрутне становище тих же постачальників тепла, у яких утворилися мільярдні борги за газ з причини затримок виплат субсидій з бюджету і несвоєчасних розрахунків споживачів за тепло.
«Наприклад, на початок 2016 року борги населення за послуги ЖКГ були 6 млрд грн, а в кінці — 28 млрд грн. Зараз ця сума дорівнює приблизно 29 млрд грн. За 6 місяців 2017 року борги населення за газ зросли майже в два рази: з 6 млрд грн до понад 11 млрд грн. Хоча газ — це ресурс, який можна відключити, і тому за нього розраховувалися більш-менш акуратно», — зазначив Сергієнко.
З іншого боку, держава накопичила борги перед комунальниками з оплати субсидій у розмірі 24 млрд грн.
В уряді розуміють сумніви експертів, але побоюються великих ризиків, пов’язаних з монетизацією пільг безпосередньо населенню, коли споживачі будуть отримувати кошти на картки і самостійно розраховуватися з постачальниками.
Це і складність адміністрування персональних рахунків громадян — часові і людські ресурси, матеріальні витрати, спеціальне програмне забезпечення і т. п. для органів соціального захисту.
А також введення більш жорстких критеріїв для одержувачів субсидій: врахування при прийнятті рішень депозитів, майнового стану, «штрафів» за неефективне використання ресурсів (наприклад, за допомогою позбавлення субсидій) та інше. Тому на реалізацію такого проекту буде потрібно кілька років.
Крім того, за словами Юрія Корольчука, це може виявитися занадто дорого для бюджету.
«У 2017 році потреба в субсидіях оцінюється на рівні 65 млрд грн. З них треба було б мінімум 15 млрд грн роздати людям. І це в кращому випадку», — резюмував Юрій Корольчук.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
