Банки розщедряться на нові стандарти


Банки розщедряться на нові стандарти

З 2018 року українські банки, поряд з європейськими, перейдуть на нові стандарти фінансової звітності – МСФЗ 9. Більшості з них можуть знадобитися нові інвестиції від акціонерів: їм доведеться оплачувати не тільки поточні збитки, а й майбутні кредитні ризики. Європейські банки потребуватимуть 13-18% нового капіталу, а українські – до 30%.

Дорогі стандарти

Перехід на МСФЗ 9, який відбудеться в 2018 році, готує банкам сюрпризи. Нова модель побудована на обліку майбутніх ризиків, в результаті банкам доведеться знову переоцінити кредитні портфелі і сформувати під них додаткові резерви.

У Нацбанку поки не готові назвати розмір коштів, який знадобиться банкам. «Ми отримали від більшості банків попередні розрахунки. У нас є певні питання до окремих банків з приводу попередніх розрахунків. Я впевнений, що ці розрахунки будуть уточнюватися і ці уточнення будуть істотними протягом наступного року. Говорити про фінальні оцінки можна буде тільки протягом I кварталу 2018 року», – заявив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук.

Почасти такий підхід до оцінки кредитного портфеля Нацбанк запровадив ще на початку року, коли запрацювала постанова № 351 про кредитні ризики. Банки, які вже провели аналіз кредитного портфеля, не поспішають розкривати розмір додаткового дорезервування. «Ми очікуємо, що необхідний розмір резервів за МСФЗ 9 буде на рівні обсягу резерву, сформованого за постановою НБУ № 351. Тобто глобального збільшення резервів не буде», – сказала фінансовий директор ТАСкомбанку Ірина Росол. «Ми зараз завершуємо розрахунки. Не думаю, що будуть істотні відмінності в обсязі резервів. Ми дуже добре зарезервовані. Якщо ситуація в країні не зміниться, у нас змін не буде. У нас дуже хороший запас капіталу», – говорить фінансовий директор Райффайзен Банку Аваль Олег Сорока.

Директор департаменту кредитних ризиків і оцінки активів Ощадбанку Дмитро Олійник уточнив, що якщо в економіці не буде змін, банку доведеться доформувати резерви тільки в обсязі непокритого кредитного ризику. «Точні цифри дати складно. Але ми не виключаємо, що ця цифра може бути більшою, ніж непокритий кредитний ризик. Точнішу інформацію ми отримаємо через кілька місяців», – сказав він. Раніше заступник голови Мінфіну Оксана Маркарова вже анонсувала, що в наступному році відомство не планує випускати ОВДП на докапіталізацію держбанків.

Великі проблеми

Неофіційно банкіри розповідають, що рівень резервів в деяких банках зросте на третину, що вимагатиме від акціонерів провести докапіталізацію. Побічно цей сценарій підтверджують в НБУ, припускаючи можливість введення перехідного періоду для переходу на МСФЗ 9. «Для деяких банків, групи банків або для банківської системи в цілому можуть бути певні наслідки. Наприклад, може бути приріст резервів, можемо побачити негативний вплив на капітал. В такому випадку ми будемо проводити дискусію, що робити далі. Наприклад, в Європі розглядається варіант обліку приросту резервів у капіталі, тобто частково цей приріст буде повертатися до регулятивного капіталу. Інший теоретичний варіант – тимчасове зниження вимог адекватності капіталу», – пояснив Віталій Ваврищук.

Менеджер з управління фінансовими ризиками компанії KPMG Дмитро Баюл зазначає, що банки в ЄС повинні збільшити резерви в середньому на 13%. Більшості європейських банків потрібно буде збільшити резерви на 18%, йдеться в результатах опитування 54 європейських організацій в семи країнах Європи. Найбільше резервів – 23,4% – доведеться сформувати під іпотечний кредитний портфель, 19% – під кредити МСБ, 18,9% – під корпоративні кредити, а на «інші кредити» – 22,7%.

Національний банк Австралії добровільно запровадив локальну адаптацію МСФЗ 9. Виявилося, що необхідний обсяг додаткових резервів по портфелю банку – 27,5%.

Гірка пігулка

Перехід на МСФЗ 9 змусить банки переглянути чинні кредитні програми і відмовитися від високоризикованих бізнес-моделей. Адже вже у момент видачі кредиту банк повинен буде оцінити всі можливі ризики, яких зазнає в майбутньому і позичальник, і кредитор. «МСФЗ 9 стримає кредитний апетит банків. Це основна цінність. Ми більше не побачимо банки з перекосами кредитної моделі», – вважає Ірина Росол.

Істотно зміниться і кредитна політика банків. «Раніше банки могли видавати кредити без формування резервів. Тепер же банки повинні думати про це вже в момент видачі кредиту», – стверджує Дмитро Баюл. За його словами, найбільш витратними в частині формування резервів і необхідності докапіталізації є споживчі кредити, іпотека та інвестиційні кредити. Найменш ризиковими є кредити на поповнення оборотних коштів і кредити іншим фінансовим інституціям.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua