За межею фантастики. Що принесе людству четверта індустріальна революція


За межею фантастики. Що принесе людству четверта індустріальна революція

2015 рік. На вулицю викинуто 600 працівників, які обслуговували лінію зі складання смартфонів китайської компанії Changying Precision Technology. Їх звільнення не пов’язане з фінансовими проблемами, просто компанія закупила роботизовану лінію і живі співробітники більше не потрібні. Автомати здатні щодня складати 21 тис. пристроїв, а не 8 тис., як було раніше. Крім того, якщо в зібраних людьми девайсах виявлялося 25% браку, то машини допускають лише 5% некондіції.

2016 рік. Лісисті схили шведських гір змінюють доглянуті датські поля, затишні німецькі містечка, голландські вітряки. Нарешті колона вантажівок під’їжджає до одного з причалів порту в Роттердамі. Мало хто здогадується, що водій є лише в кабіні першої з машин, що під’їхали. В інших фурах автоматика лише повторює маневри людини.

2017 рік. Двоє молодих чоловіків європейської зовнішності в супроводі кількох арабів йдуть по околиці Дубая. Ці двоє – засновники американської компанії Cazza Кріс Келсі і Фернандо де Лос Ріас. Вони щойно отримали замовлення на будівництво 80-метрового хмарочоса, надрукованого на 3D-принтері, і зараз оглядають місце майбутнього будмайданчика.

Ці три, здавалося б, не пов’язані події об’єднує те, що вони стали можливі завдяки четвертій індустріальній революції (4th Industrial Revolution), яка відбувається прямо тут і зараз.

Революції в маси

Зі словосполучення “четверта індустріальна революція” зрозуміло, що до неї відбулося вже три. Перша пов’язана зі стрімким зростанням промисловості в кінці XVIII століття в Європі і США. Символом епохи стали парові машини і механізація праці. Ці зміни дозволили у багато разів наростити виплавку чавуну і виробництво текстилю.

Друга індустріальна революція відбулася в середині XIX століття. Ця епоха ввійшла в історію будівництвом залізниць, винаходом електрики, створенням конвеєрного виробництва і новими технологіями виплавки сталі.

Черговий технологічний стрибок відбувся в 1960-х роках. Поява відносно компактних і недорогих обчислювальних машин привела до дигіталізації економіки і розвитку цифрових каналів зв’язку, які згодом породили інтернет.

Втім, ці періоди досить умовні. Промислові революції не одномоментні – їм притаманні підйоми, піки і спади. Та й з точки зору географії технологічні стрибки вкрай неоднорідні. Наприклад, в нульових, епоху “доткомів”, в Силіконовій долині студенти, які придумали перші пошукові машини, месенджери і соцмережі, за кілька років ставали мільярдерами. В Україні в цей же час статки, як і раніше, заробляли на виплавці сталі у винайдених в XIX столітті мартенівських печах.

Одним словом, щоб зрозуміти суть нинішньої, четвертої промислової революції, варто уявити незакінчену мозаїку, що покриває світ, елементи якої – розрізнені шматки процесу, що набирає темп. В одних країнах “щільність” цих фрагментів вища, в інших нижча. Однак загальна картина вже вимальовується. Образ найближчого майбутнього буде формувати широке поширення обчислювальних технологій в повсякденному житті – від хмарних сервісів до інтернету речей; заміна людської праці машинами – роботизація складальних ліній і поширення безпілотного транспорту; зростання використання відновлюваних джерел енергії, використання 3D-друку і нанотехнологій. Цього переліку вистачить, щоб до невпізнанності змінити більшу частину аспектів людського життя – від медицини до вибору професії.

Може, краще не чіпати?

На хвилі захвату від безпілотних електрокарів і шоломів віртуальної реальності людям властиво забувати, що технологічні революції дуже болісні в соціальному плані. Перша і друга революції призвели до кривавих повстань. У разі першої промислової революції конфлікт виник між аристократією і новою буржуазією, з настанням другої – між буржуазією і пролетаріатом. Третя революція призвела до глобалізації, яка посилила розрив у добробуті багатих і бідних країн. За це мешканці “золотого мільярда” сьогодні розплачуються напливом нелегальних емігрантів і терактами.

Нинішня індустріальна революція винятком не стане. Одна з головних соціальних проблем – автоматизація, через яку сотні мільйонів людей втратять роботу. Зростання безробіття в поєднанні зі збільшенням тривалості життя викличе глобальну кризу пенсійних систем і систем соціальної допомоги. Безліч людей можуть залишитися без засобів до існування.

Крім того, вимушене безробіття негативно позначається на психологічному стані людини. Це теж несе істотні ризики – від хвилі самогубств до нестабільності соціуму.

Найбільш далекоглядні держави вже думають над цією проблемою. Дедалі популярнішими стають ідеї скорочення робочого дня і концепція “безумовного доходу” – певної суми грошей, які держава дає “просто так”.

Piccy.info - Free Image Hosting

Втім, відмінна риса будь-яких революцій в тому, що їх неможливо зупинити. Єдине, що можна зробити, це максимально згладити її негативні наслідки для суспільства. Наприклад, за рахунок грамотної освітньої та регуляторної політики збільшити необхідність у вчених і людях творчих професій. У цих сферах машини з людиною поки конкурувати не можуть.

Тим більше благ індустріальна революція принесе теж чимало. Перш за все вона дозволить істотно зменшити число катастроф через людський фактор. Простий приклад – сьогодні 95% ДТП трапляються саме з вини водіїв. Розвиток біотехнологій і 3D-друку дозволить лікувати невиліковні сьогодні хвороби і потенційно здатний збільшити середню тривалість життя до 100 років.

Реальна віртуальність

Скептики бачать у четвертій індустріальній революції ще одну загрозу – можливість знищення або поневолення людини штучним інтелектом. Про ймовірність такого перебігу подій говорять не тільки голлівудські фільми, а й цілком серйозні вчені та інженери. Наприклад, Стівен Хокінг і Ілон Маск. А ось Марк Цукерберг дотримується прямо протилежної думки. Він вважає, що штучний інтелект зробить світ кращим. З цього приводу Маск з Цукербергом навіть обмінялися образливими словами в Twitter.

Швидше за все, кожен з опонентів частково має рацію. Так чи інакше штучний інтелект буде підконтрольний людині. Архітектори ШІ обов’язково передбачать кілька систем безпеки, що дублюватимуть одна одну. Якщо людство і створить роботів-термінаторів, накази їм будуть віддавати люди.

Більше побоювань викликає поширення технологій віртуальної реальності, особливо в форматах реальності доповненої і змішаної. Google, Apple і Facebook працюють над розвитком смартфонів в цьому напрямку. Уже в найближчі роки людей, схилених над гаджетами, можуть змінити люди в окулярах, кожен з яких буде бачити свій варіант реальності.

Розвиток цих технологій принесе багато користі. Наприклад, туристи зможуть прогулятися по історичних кварталах, що виглядають, як і 100 років тому. А інженерам доповнена реальність покаже проблемні місця в конструкції будівель. Але водночас і торішній психоз з PokemonGo може здатися дитячими пустощами.

А ось в плані взаємин з навколишнім середовищем четверта революція пропонує значно більше рішень, ніж створює проблем. Розвиток відновлюваних джерел в сукупності зі зниженням енергоспоживання, які пропонують технології інтернету речей і розумних будинків, дозволить істотно зменшити викиди парникових газів.

З новою індустріальною революцією пов’язують і розвиток так званої шерингової економіки – економіки спільного споживання. Її принципи передбачають колективне використання товарів і послуг, віддають перевагу оренді, а не володінню. Наприклад, вже сьогодні досить популярний сервіс спільного використання авто Blablacar.

Зросте і ступінь переробки відходів – вже зараз багато підприємств орієнтуються на обробку вторсировини або повністю безвідходні цикли виробництва.

Одним словом, нинішні зміни здатні принести людству як масу користі, так і проблем. Чого буде більше – залежить лише від нас.

Станіслав Шульга

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua