1118
Дихайте глибше. В Україні представлена нова стратегія екологічної політики
— Енергетика
Угода про асоціацію з ЄС набрала чинності 1 вересня. Серед іншого вона накладає на Україну певні зобов’язання щодо екології. Перш за все наша країна повинна привести своє законодавство у сфері захисту навколишнього середовища у відповідність з європейським. На думку експертів, процес йде повільно.
- Поки єдиний успіх – прийняття закону про оцінку впливу на навколишнє середовище і закону про стратегічну екологічну оцінку. Через низький пріоритет екологічних питань прогрес України тут вельми скромний, – каже Зоряна Міщук, голова української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС.
Однією з вимог Євросоюзу є оновлення стратегії екологічної політики. Попередній її варіант застарів і потребує кардинальних змін. Міністерство екології та природних ресурсів 12 вересня опублікувало новий проект стратегії до 2030 року. Він винесений на громадське обговорення. Одна з ключових новацій документа – позначення кількісних і якісних індикаторів ефективності. Так, міністерство ставить за мету скоротити кількість шкідливих викидів від стаціонарних забруднювачів на 15%, від пересувних засобів – на 30%. У відомстві очікують, що серед нових проданих в Україні автомобілів 10% складуть електрокари. В цілому кількість викидів парникових газів в 2030-му в порівнянні з 1990 роком має скоротитися на 60%. Також міністерство планує збільшити площу заповідних територій майже втричі.
Наслідком приведення українського законодавства у відповідність з європейським стане збільшення податкових зборів за викиди. В ЄС забруднювачі платять в сотні разів більше, ніж в Україні, де низькі штрафи за порушення екологічних норм і невисока ставка екологічного податку призводять до екологічних лих. Підприємствам вигідніше платити екологічний податок, ніж відсотки по кредитах за модернізацію. У міністерстві до кінця року представлять законопроект зі змінами до податкового та бюджетного кодексів, що значно підвищує ставку екологічного податку.
- Підвищення ставки буде значне, будь-якому металургійному комбінату стане вигідніше модернізуватися, ніж платити екологічні податки. Це буде поетапне підвищення, – заявив міністр Остап Семерак Фокусу.
Загальну вартість модернізації глава Мінприроди назвати не може. За його словами, його відомство орієнтується на вартість аналогічних витрат країн Центральної та Східної Європи, що вступили до ЄС. Їм знадобилося 120-130 млрд євро. Україна не даватиме такі кошти підприємствам, але розглядаються варіанти зниження податкового навантаження, що стимулюють перехід до більш екологічно чистих технологій.
Розвитку галузі перешкоджає мала увага до проблеми як на рівні центральної влади, так і на місцях. Місцева влада не до кінця розуміє, як їм вирішувати проблеми екології в своїх регіонах, незважаючи на те, що завдяки децентралізації вони отримують на це гроші.
- Органи місцевого самоврядування в процесі децентралізації отримали функції, відповідальність і гроші, але ними не скористалися. Вони виявилися не готові. Наприклад, Донецька область в 2016 році отримала мільярд гривень з екологічних податків, а витратила 300-400 млн. І так по всій Україні. Місцеве керівництво не звертає уваги на їх повноваження щодо захисту навколишнього середовища, – вважає Семерак.
Одним із прикладів поганої роботи на місцях є збір інформації про знаходження звалищ в регіонах. Місцева влада відправила дані про 6000 звалищ, але в реальності їх більше 30 000. Було створено сервіс “Екомапа” для збору звернень від громадян через мобільні додатки. Таким чином дізналися ще про півтори тисячі, але ліквідували тільки 40% з них. Серед тих, хто такої інформації взагалі не надав, за словами Семерака, Одеська та Херсонська області.
Ян Авсеюшкін
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
