3500
Забудьте про біткойн: ЦБ Швейцарії - реальна бульбашка
— Фондовий ринок
Нзважаючи на те що цього року ринок швейцарських акцій зріс незначно, один “суб’єкт” обійшов усіх з приголомшливим прибутком, чим спантеличив ринкових експертів, які намагаються пояснити це явище. Йдеться про Національний банк Швейцарії (SNB).
Ціна за акцію SNB в серпні зросла більш ніж на 3 тис. франків – удвічі вище рівня минулого року і на 50% вище від середини липня, звзначає Financial Times.
Акції SNB котируються, так само як і акції будь-якої іншої компанії на Швейцарській фондовій біржі, хоча й трохи нижче через їх цінову ліквідність. Кантони Швейцарії спільно володіють 45% акцій SNB, 15% належать кантональним банкам, а решта 40% – приватним особам або компаніям. Швейцарський федеральний уряд акціями не володіє.
Враховуючи активи SNB, можна зробити висновок, що він продемонстрував величезний апетит до акцій Apple і в даний час володіє американськими акціями на більш ніж $80 млрд: хедж-фонд, підтримуваний акціонерами, також зіткнувся з ще одним пекельним роком. Можливо, це пояснює, чому акціонери вважають ці вигоди важливим фактором.
У Financial Times є кілька теорій про те, що привело до вражаючих успіхів банку.
По-перше, на тлі звіту про прибутки і збитки він майже напевно зробить виплату дивідендів у цьому році. Виплати дивідендів встановлюються законом в розмірі не більше 15 швейцарських франків за акцію.
Якщо вони будуть виплачені повністю, це дасть прибутковість в 50 б. п. – набагато вищу, ніж прибутковість по 10-річних облігаціях країни мінус 15 б. п.
З іншого боку, ось що опублікував один з німецьких інвестиційних бюлетенів: “Інформаційний бюлетень для німецьких інвесторів Actien Börse заохотив купівлі, після того як порівняв акції в липні з ультрарідкісною поштовою маркою XIX століття Blue Mauritius. Торгівля 100 тис. акцій SNB є досить невеликою, тому навіть скромна купівля або продаж призводить до значних коливань цін”.
Зрозуміло, ці аргументи здаються досить очевидними: інвестори могли б блокувати більш високу прибутковість, скупий трежеріс і хеджуючи свої дії. І вплив цього інформаційного бюлетеня звучить так, ніби це перебільшено.
Проте FT натякає на один з можливих драйверів, що, ймовірно, ближче до істини: приватні інвестори намагаються влаштувати лобову атаку на можливий викуп акцій центробанком.
SNB не буде першим центробанком, який проводить викуп своїх акцій
“Інша теорія полягає в тому, що інвестори спекулюють на тому, що викуп може бути проведено. Викупи в Центробанку відбулися раніше. На початку 2000-х рр. Банк міжнародних розрахунків викупив своїх приватних акціонерів і зміг зосередитися на суспільно значущих функціях, а не на інтересах фінансових інвесторів.
Незалежно від їхніх мотивів, дохід акцій визначається приватними акціонерами. Під час невеликого зростання акцій SNB малоймовірно, що кантон або кантональний банк будуть купувати акції в масовому порядку, тому що їх власність була “увічнена в камені” протягом багатьох років.
Складніше пояснити, чому ціна акцій SNB так різко зросла цього літа.
Інституційні інвестори не інвестують в них, тому немає попиту на аналіз або охоплення. Позаяк вплив навіть невеликого коливання фінансових ринків на фінансові показники настільки відчутний, було б складно скласти надійну оцінку прибутку”, – зазначив Андреас Вендітті, аналітик банку Vontobel в Цюріху.
Альтернативою є те, що приватний інвестор спокійно скуповує всі наявні акції. Найбільшим приватним акціонером є громадянин Німеччини Тео Зігерт, німецький бізнес-лідер і професор Мюнхенського університету. Йому належить 6,7% банку – більше, ніж будь-якому швейцарському кантону, крім Берна. Проте, якби покупцем був Зігерт, йому довелося б скласти новий звіт в якості великого акціонера, після того як він подолає 10%-й поріг.
На тлі того, що викупи малоймовірні, а фінансований викуп центробанку може виявитися неможливим, залишився тільки один ймовірний висновок: SNB провокує зростання акцій в процесі створення наступної бульбашки.
SNB не єдиний центробанк, який торгується публічно. Публічно торгуються Банк Японії, Банк Греції, Банк Бельгії. Але коли справа доходить до масових купівель активів, справжнім майстром є Банк Японії.
За матеріалами: Вєсті Економіка
Поділитися новиною
