На скільки подорожчає долар до кінця року — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

На скільки подорожчає долар до кінця року

Валюта
5624
Після того як Нацбанк перейшов до гнучкого курсоутворення, гривню переслідує сезонна «хвороба». Щоліта курс національної валюти зміцнюється. Але тількі-но настає осінь, котирування починають «просідати», і долар з лишком відвойовує втрачені позиції.
Нинішній рік не став винятком. Ще в кінці серпня офіційний курс перебував біля позначки 25,44 грн/$. Але за перший тиждень вересня офіційний долар подорожчав до 25,95 гривень (станом на 6 вересня). Цілком імовірно, що це не межа.
Не всі бачать майбутнє гривні в чорному світлі. Аналітики інвестбанку Goldman Sachs, наприклад, нещодавно озвучили прогноз, згідно з яким курс української валюти буде зміцнюватися аж до кінця 2018 року. На їхню думку, в перспективі трьох місяців долар буде коштувати вже 25,3 гривень, а через шість місяців – 25 гривень. Втім, такий оптимізм поділяють не всі.
Ми попросили експертів пояснити, чому гривня девальвує восени і скільки буде коштувати долар до кінця цього року.
Максим Пархоменко, аналітик Альпарі
Наша економіка максимально сильно залежна від закупівель енергоносіїв. Тому на осінній період і припадає ослаблення гривні. Така ситуація буде тривати і далі. Думаю, що курс буде знижуватися до 30 грн/$. Ці орієнтири — не прогноз. Це наша майбутня реальність, яка стане такою вже 2020 року.
Цієї осені курс гривні також буде падати. Я б орієнтувався на прогноз Міністерства фінансів на рівні 27 грн/$. При такому курсі будуть виконані зобов’язання уряду перед населенням. До кінця року ми вийдемо на цю цифру.
Навряд чи курс може сильно зміцнитися. Єдине, що може статися — більш помірне падіння за рахунок високих цін на експортні товари. Зараз курс на максимумі – вище гривня не буде.
Що стосується НБУ, його основне завдання – не утримання курсу гривні, а цінова стабільність. Регулятору важливо, щоб ціни на батон та ковбасу були прийнятні для населення, а курс – питання вторинне. Але якщо курс буде сильно зростати або знижуватися, Нацбанк буде втручатися в ситуацію і проводити інтервенції. Допустимий поріг на даний момент буде 28 грн/$, не вище.
На чорному ринку після зняття обмежень долар буде максимально близько торгуватися до офіційного курсу. На даний момент вже проводити там операції набагато менш вигідно, ніж раніше.
До 2020 року гривня не позбавиться фактора сезонності. Я не бачу такої можливості до того моменту, поки ми не наростимо видобуток власного газу або не зменшимо його споживання. Або наростимо експорт до докризових рівнів, що сприятиме зростанню курсу гривні.
Ігор Курінний, директор казначейства Банку Кредит Дніпро
На коливання курсу впливають багато чинників: зокрема, співвідношення імпорту/експорту та надходження зовнішніх інвестицій. Як бачимо, підтримка МВФ і зростання експорту в 2017 році позитивно позначилися на курсі гривні.
Також на курс гривні неминуче впливають сезонні фактори. Особливо це стосується підприємств АПК. Заведення виручки в період посівної і збиральної кампаній, фінансування імпорту продукції, утримання коштів до наступної посівної кампанії — всі ці процеси мають сезонний характер.
На нашу думку, цієї осені традиційно спрацює сезонний фактор і завершення бюджетного року. Однак екстремального злету курсу не слід чекати. Ймовірно, спочатку курс просяде, а потім, до кінця року, може трохи зміцнитися. Восени діапазон коливань буде залежати від результатів збирання зерна та обсягів експорту. Думаю, курс гривні до кінця року не опуститься нижче ніж 27 грн/$.
У короткостроковій перспективі сезонні впливи будуть продовжуватися. Для їх нівелювання потрібні структурні зміни економіки, зниження залежності від імпорту енергоносіїв, експорту металу, зерна і продуктів харчування, а також розвиток внутрішнього ринку споживання. Але не можна говорити, що сезонний фактор несе тільки негатив. Він досить передбачуваний, отже, робить процес курсоутворення керованим.
Андрій Шевчишин, старший аналітик FOREX CLUB
Тиск на гривню восени-взимку чинить зростання попиту на валюту через закупівлю енергоресурсів, а також відновлення ділової активності у вересні і активізація імпортерів. З іншого боку, кінець і початок року – це період виплат з держбюджету і держзакупівель. Вільний гривневий ресурс спрямовується, в тому числі, на купівлю валюти, розгойдуючи ринок.
Якщо ситуація буде стабільною, і баланс факторів буде збережений, ми очікуємо курс восени в діапазоні 25-27,2 грн/$. До кінця року, при негативному сценарії, курс може перебувати в діапазоні 27-28,5 грн/$.
Зараз на ринку є фактори як для девальвації, так і для подальшого зміцнення гривні. Тиск на курс національної валюти будуть чинити закупівля енергоресурсів, гальмування економіки, нагромадження валютних запасів для майбутніх виплат за боргами. З іншого боку, підтримку надасть приплив інвестиційного капіталу під приватизацію і ринок землі, відновлення співпраці з МВФ.
НБУ, ймовірно, буде стримувати тільки критичні рухи і дисбаланси на ринку. До початку виплат за зовнішніми боргами в 2018 році, які, за даними регулятора, перевищать $11 млрд, необхідно накопичити потрібний запас валюти. Без допомоги залученого капіталу покрити такий обсяг буде проблематично. Тому спалювати запаси для утримання курсу НБУ не буде.
У довгостроковій перспективі ми не очікуємо зміцнення гривні нижче ніж 24 грн/$, оскільки при такому курсі для українського експорту знизиться цінова перевага, що може позначитися на економіці. Також подібне зміцнення малоймовірне з точки зору інфляційного паритету з доларом. Підтримати гривню може приплив інвестицій і відкриття ринку землі, в результаті чого відтік валюти з України за зовнішньоторговельними операціями та боргами буде перекриватися припливом капіталу.
НБУ сьогодні контролює більше половини банківського сектору, вичищено більшу частину обмінних пунктів і схемних банків. Це значно ускладнює роботу чорного ринку. Більш того, детінізація економіки і підвищення офіційних зарплат знизили потребу у тіньових операціях високих обсягів. Ми очікуємо якоїсь синхронності в русі курсу на офіційному і чорному ринках, з невеликою маржею – до 2%.
Фактор сезонності пов’язаний з діловим циклом, періодом активної роботи експортерів та імпортерів. Позбутися його в найближчі роки буде важко. Однак перехід до 3-річного планування, виважена монетарна політика та інфляційне таргетування можуть значно знизити амплітуду цих коливань.
Анна Танцюра, начальник відділу валютних операцій Forward Bank
Закономірність з девальвацією гривні восени спостерігалася не тільки в останні роки, після введення плаваючого курсу. Раніше при більш-менш стабільному розвитку економіки вона також була. Сезонні коливання завжди були пов’язані з бізнес-циклами. Як тільки активність бізнесу зростала, ми спостерігали різкі коливання на валютному ринку.
Останнім часом помітна кореляція курсу грн/$ з бізнес-циклами аграрного сектору. З одного боку, відбулося зростання частки агропродукції в експорті через появу великих агрохолдингів і розвиток сектору.
З іншого боку, після початку воєнних дій на сході країни промислові підприємства різко знизили свою продуктивність, отже менше продукції йшло на експорт. За відсутності інших валютних надходжень (інвестицій, кредитування) – експортні надходження стали основним драйвером коливань курсу, крім ситуативних факторів.
Що стосується імпорту, то останнім часом його вплив мінімальний. Під час гострої фази кризи його обсяг був тимчасово зведений до критичного (медицина, енергоресурси тощо), переглянуті закупівельні ціни на енергоресурси та їх обсяги.
З інших факторів, що впливають на міжбанківський валютний ринок, можна відзначити виплату дивідендів іноземним власникам, перерахування відшкодування з ПДВ українським компаніям, погашення індексованих держоблігацій, що перебувають у власності нерезидентів.
Плюс треба враховувати великі суми виплат через ФГВФО в останні роки. Виплати відбувалися в національній валюті і, як правило, відразу конвертувалися у валютні заощадження, підвищуючи готівковий курс долара до гривні.
Думаю, у випадку різкого дефіциту валюти або її надлишку НБУ буде реагувати. На кінець липня міжнародні резерви становили $17,8 млрд – це 3,6 місяців імпорту при мінімально необхідному показнику – 3 місяці. Ми бачимо, що наразі резерви вищі від мінімуму на 20% і, цілком ймовірно, будуть використані в разі потреби на ринку.
Ще раз зазначу, що у зв’язку з переходом НБУ на політику інфляційного таргетування і трансформацією валютного законодавства для подальшого відкриття ринку вільного руху капіталу, зараз не йдеться про порогові або граничні курси. Радше можна говорити про плавне зняття будь-яких обмежень, але з оперативним реагуванням на різкі коливання курсу, що виникають на ринку.
Думка «Мінфіну»
Сезонний фактор коливання курсу пов’язаний із сировинною орієнтацією економіки і деіндустріалізацією, що відбулася. Це призводить до того, що навесні і влітку гривня зміцнюється через надходження від продажу металопрокату і сільгосппродукції. Восени і взимку — девальвує за рахунок зростання валютних витрат на опалювальний сезон.
Постійне переважання імпорту над експортом призводить до «вимивання» валюти з країни, що в поєднанні з «втечею капіталу» періодично обвалює гривню. Але ситуація почала змінюватися: власники великих агрокомпаній будують інфраструктуру для зберігання врожаю, щоб продавати його тільки в період більш вигідних цін.
Металурги, хоч і знехотя, але почали поступову модернізацію. Адже через зростання цін на газ вони можуть виявитися неконкурентоспроможними при існуючих енерговитратах на виробництво. Знизився попит на валюту і через скорочення промисловості в зоні АТО, яка була активним споживачем імпортованих енергоносіїв. Таким чином, поступово фактор сезонності при курсоутворенні слабшає.
Цієї осені проти гривні зіграють кілька серйозних чинників:
  • загроза популізму: збільшення соцвиплат (з жовтня зростуть пенсії і зарплати частини бюджетників) багато в чому незабезпечені зростанням економіки;
  • неефективна робота ЖКГ і неоднозначна система нарахування та витрачання субсидій з комуналки. У цій ситуації при зростанні цін і тарифів створюється все більша «дірка» між надходженнями від населення за комунальні послуги і витратами підприємств комунальної сфери. Цю «дірку» рано чи пізно треба буде покривати за рахунок держбюджету;
  • негативне сальдо між імпортом і експортом, що призводить до «вимивання» валюти;
  • диспропорції в держфінансах: своєчасна компенсація за ПДВ та значні кошти, накопичені на рахунках Держказначейства (на 1 вересня понад 61 млрд грн), які при одночасному виході у банківську систему здатні створити тиск на валютний ринок;
  • політична нестабільність, ситуація в зоні АТО, а також пробуксовування реального реформування держсектору;
  • залежність валютного ринку від ситуативних інтересів окремих гравців і недовіра населення до банківської системи після банкопаду 2014-2017 років;
  • спокуса для чиновників постійного наповнення бюджету за рахунок інфляційної складової за рахунок девальвації гривні, без реального реформування країни.
Виходячи з вищезгаданого, «Мінфін» прогнозує зниження курсу гривні до рівня, закладеного в бюджеті на кінець року — 27,2-27,4 грн/$. Оскільки даний показник — середній за рік і в значній частині цього року курс був нижчім від цієї позначки — у чиновників НБУ є певний запас в бік зростання курсу вище від цієї позначки. Це дозволяє їм у цілому по року вийти на показник 27,2-27,4 грн/$. Тому «Мінфін» не виключає періодичних ситуативних коливань до 27-28 грн/$ у 4 кварталі цього року.
Що стосується чорного ринку, то якщо Нацбанк збереже всі діючі послаблення, то особливого сенсу купувати/продавати валюту у мінял для пересічних громадян немає. Більшість з них буде проводити свої обмінні операції в банках і обмінниках фінкомпаній, отже великих відмінностей чорного та легального ринку не буде.
За матеріалами:
Мінфін.com.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас