Гроші в Україну: пройти повз не можна інвестувати


Гроші в Україну: пройти повз не можна інвестувати

Статистика про прямі іноземні інвестиції, яка подається Нацбанком та Держстатом, хоч і сильно різниться, але сходиться в одному – стан справ з вливаннями в економіку України залишає бажати кращого. Чому ж дані двох відомств відрізняються мільярдними сумами, і як насправді йдуть справи з іноземними інвестиціями?

Ситуація з інвестиціями в Україну котрий рік залишає бажати кращого. Такий висновок напрошується, якщо розглянути статистику про іноземні вливання від Нацбанку. Трохи інакший вигляд все має в звітах Держстату. Так, за даними останнього, іноземні інвестори вклали в економіку України у 2016 році 4,4 мільярда доларів прямих інвестицій, що на 17% більше показника за 2015 рік (3,8 мільярда доларів).

За оцінкою НБУ, надходження іноземних інвестицій торік склало 3,4 мільярда доларів, але «живими» грошима надійшли кошти на суму лише 1,1 мільярда доларів. Причому левова частка припливу інвестицій являє собою докапіталізацію іноземними банками своїх українських «дочок». Різниця в оцінках становить ні багато ні мало – мільярд доларів!

Не збігатиметься, швидше за все, статистика відомств і за результатами цього року. Так, за прогнозом НБУ, обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на рівні трохи більше мільярда доларів – 1% ВВП. Але, за даними Держстату, обсяг прямих іноземних інвестицій за перші півроку вже зріс на 1,657 мільярда доларів, склавши в цілому за весь час інвестування 38,982 мільярда доларів (на початок 2017 року – 37,325 мільярда доларів).

Звідки така різниця в оцінці ситуації, пояснили в Мінекономіки, відповідаючи на запит УНІАН. Виявляється, в Україні дійсно існують два підходи до розрахунку даних щодо прямих іноземних інвестицій. Вони відрізняються методологією підрахунків, джерелами цифр і, відповідно, термінами виходу звітів.

«Держстат проводить квартальні дослідження підприємств і підраховує дані щодо прямих іноземних інвестицій на їх основі. Водночас, НБУ бере за основу дані Держстату і коригує їх з урахуванням даних банківської звітності, яка є щомісячною. Дані державного статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності відображають їх номінальну (балансову) вартість, а дані НБУ щодо ПІІ в платіжному балансі частково розраховуються за ринковою вартістю (за даними банківської системи). Важливо, що відкрита статистична інформація Держкомстату, на відміну від даних НБУ, дозволяє здійснювати порівняння обсягів прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в Україні за країнами-інвесторами, видами економічної діяльності, регіонами», – зазначили в міністерстві.

У самому відомстві, до речі, використовують саме інформацію Держстату, деталізовану за регіонами та видами економічної діяльності. Редакція попросила оцінити ситуацію з інвестиціями експертів. На жаль, їхні висновки невтішні – вливання в Україну мізерні.

Чому ж це відбувається, і як переламати негативну тенденцію?

Експерти вважають, що, в цілому, офіційно озвучені суми вкладень в Україну не відповідають дійсності, бо до них несправедливо зараховують два джерела: докапіталізацію «материнськими» іноземними банками українських «дочок», а також левову частку коштів, які повертаються з офшорів. Хоча дані НБУ все ж ближчі до істини. За фактом, жодна з провідних світових компаній не вкладає кошти в розвиток української економіки, є тільки точкові вливання в окремі проекти, зокрема, енергетичні, а також – у агрохолдинги. Значущих інфраструктурних проектів на сотні мільйонів доларів – немає.

«[Офіційні] суми вкладень в Україну не відповідають дійсності. І це відбувається останні кілька років», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. За його словами, основна причина низького обсягу інвестицій – стандартна проблема України, яка пов’язана з верховенством права, непорушністю приватної власності, реформуванням судів та силових структур.

«Це є основним стримуючим чинником зростання інвестицій. Тому і відбуваються [лише] точкові вливання», – пояснив експерт. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що більша частина вливань в Україну – це саме ті ресурси, якими іноземні банки докапіталізували свої українські «дочки». За його словами, в цьому є і позитивний момент: іноземні банки, як і раніше, бачать себе в Україні.

Головним стримуючим фактором для капіталовкладень, за його словами, залишається нормативно-політична невлаштованість країни і той факт, що захист прав інвесторів залишається низьким. Крім того, останні два роки – період активних воєнних дій на сході. Багато гравців ринку досі не розуміють, як у подальшому будуть розвиватися події. В такий час інвестор не може бути активно налаштований.

«Крім того, українська економіка повинна демонструвати стабільне зростання. Але уряд застосовує вкрай слабкі інструменти для підтримки зростання, в тому числі шляхом реформування основних сфер. Інвестиції ідуть в ті сфери, які мають або високу економічну динаміку, або досить зрозумілий потенціал. Україна, на жаль, поки що залишається серед тих країн, про потенціал яких лише говорять. Ще два роки тому ми мали падіння економіки близько 10%, а в такі економіки інвестор вкрай неохоче йде. Є надія, що зараз ситуація може змінитися. Але для цього владі потрібно продемонструвати дуже чіткі кроки», – підкреслює експерт.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко також вважає озвучені Держстатом цифри з інвестицій такими, що не відповідають дійсності. Він довіряє більше Нацбанку, який веде облік саме прямих іноземних вливань за методологією Міжнародного валютного фонду. На думку експерта, «живими» грошима Україна отримала близько 1 мільярда доларів.

«Оскільки в першому півріччі ми вже отримали більше 1 мільярда доларів інвестицій, то до кінця року можна очікувати і близько 2 мільярдів доларів вливань, але це – при найкращому розкладі. І це – крапля в морі, якщо згадати, що в новітній українській історії були вливання майже 10 мільярдів доларів на рік, а в середньому як мінімум до 4 мільярдів доларів на рік. Останнім часом інвестиції дуже малі, основна причина – неякісний бізнес-клімат в країні, а також воєнні дії на сході.

Крім того, рейтинги України стоять на п’ять рівнів нижче від інвестиційного рівня привабливості. З одного боку – дедалі більше інвестори говорять про те, що їм цікаві ризикові ринки країн, що розвиваються, до яких відноситься Україна, але при цьому – тільки зменшуються інвестиції в нашу економіку. Якщо розглянути структуру інвестицій, то ¾ з них – з офшорів. Якщо раніше ці кошти активно йшли з Кіпру, то зараз вони йдуть з Британських Віргінських островів, це новий офшорний оазис. Причому гроші, які заводять до нас з офшорів, – це не чисті вливання – просто наші олігархи ці гроші в певний момент вивели [з української економіки], а зараз – заводять назад. А от реальних живих іноземних інвестицій дуже мало», – зазначає експерт.

За його словами, нинішня ситуація є сигналом того, що необхідно покращувати якість бізнес-клімату, і це пов’язано з проведенням структурних реформ, які вимагає від влади не лише громадянське суспільство, але і міжнародні партнери. Уряд робить головну ставку в плані залучення інвестицій на масштабну приватизацію. Але цей процес в запланованому обсязі все ніяк не стартує.

План щодо прибутку від продажу держпідприємств в 17 мільярдів гривень переноситься з року в рік і виконується на 1-2%. Деякі зрушення, звичайно, все ж таки відбулися, щоправда, цей розпродаж держвласності, радше, можна назвати скупкою олігархом Рінатом Ахметов українських енергетичних активів. Так, 16 серпня компанія Ornex (входить до складу СКМ Ахметова) придбала блокпакети (25%) акцій «ДТЕК Донецькобленерго» за стартовою ціною 143,8 мільйона гривень, а 18 серпня – блокпакети «Київенерго» теж за стартовою ціною 759,6 мільйона гривень і «ДТЕК Західенерго» за ціною всього лише на 20% вищою за стартову – за 417,2 мільйона гривень. Трохи пізніше Ornex купила блокпакети «ДТЕК Дніпроенерго» теж за стартовою ціною 728,2 мільйона гривень, а також однієї з найбільших енергопостачальних компаній України «ДТЕК Дніпрообленерго» – вже з підвищенням стартової ціни вдвічі, за 1,005 мільярда гривень. До речі, СКМ у придбаних компаніях вже володіє 72% акцій в кожній. Експерти вважають, що виручити від такого продажу держава могла в рази більше.

На їхню думку, низька вартість українських енергетичних активів є наслідком малого інтересу зарубіжних інвесторів до цього недостатньо реформованого і не інтегрованого в європейський простір ринку. На такий товар, як блокуючі або близькі до блокуючих пакети акцій, просто немає покупців, крім українського олігарха, який збільшує свій контроль над вітчизняною енергетикою. Звичайно, завдяки такому продажу в цьому році план приватизації може бути виконаний не на стандартні 1-2%, а вже приблизно на 12-15%. І тільки.

У Мінекономіки визнають проблему. «На жаль, процес приватизації дійсно йде повільніше, ніж хотілося. Це пов’язано з декількома факторами. Насамперед, в Україні не залишилося легких для приватизації об’єктів. Більшість з них мають специфічні юридичні і боргові проблеми (наприклад, як ОПЗ)», – зазначили у відомстві.

У міністерстві вважають, щоб прискорити процес приватизації, необхідно поліпшити передприватизаційну підготовку підприємств. Вона повинна передбачати вирішення специфічних проблем, що призводять до зниження інвестиційної привабливості об’єктів. «Фонд державного майна повинен поліпшити ці процеси, діяти більш витончено і професійно. Він повинен підходити до приватизації, як інвестиційні банки підходять до продажу активів. Замість того, щоб десятиліттями управляти деякими державними підприємствами в ручному режимі, він повинен активніше вирішувати специфічні юридичні і боргові проблеми підприємств і активніше шукати інвесторів.

Водночас слід розуміти, що в деяких аспектах приватизація виходить за компетенцію Фонду держмайна. Чинне українське законодавство про приватизацію дуже заплутане і не відповідає вимогам часу. Існує 7 законів про приватизацію державного майна, а іноді вони суперечать один одному. Це відлякує потенційних інвесторів», – зазначили в Мінекономрозвитку, додавши, що відомством розроблено проект Закону «Про приватизацію державного майна», який, у разі прийняття Верховною Радою, зможе замінити чинні закони і створити привабливі для інвесторів умови придбання державних активів. Але експерти вбачають зовсім інші причини затягування старту великої приватизації.

Олег Устенко вважає, що приватизаційний процес гальмують саме ті, хто сидить на потоках держпідприємств. Саме через зусилля тих, хто годується від державних корпорацій, план з приватизації кілька років не виконується. «Я абсолютно підтримую приватизацію. Тому що держвласність, особливо на підприємствах і в компаніях – це колосальне джерело корупції.

І керівництво цих компаній намагається з останніх сил законсервувати процес приватизації. Їм навіть вигідно платити гроші для підтримки інформаційного поля під гаслом «приватизації народного багатства – ні». Їх хвилює одне – зберегти грошовий потік, який вони контролюють. А розблокування цього процесу підвищить ефективність економіки, сприятиме ліквідації корупції, що, у свою чергу, допоможе залучити іноземних інвесторів», – підкреслює Устенко. Але це, за його словами, не головне, швидше – супутнє. Головне, що масштабна приватизація допоможе поліпшити якість бізнес-клімату, що також позначиться на зростанні інвестицій.

Сергій Фурса поділяє думку Устенка: «Держкомпанії є дійними коровами і основним розсадником корупції. Відповідно, не дуже хочеться тим, хто на них заробляє, їх продавати. В державі є люди, які свідомо гальмують приватизацію». Василь Юрчишин розвиває думку про те, що завдання приватизації як такої полягає не стільки в тому, щоб наповнити бюджет, скільки в тому, щоб змінити структуру економіки.

«А це у нас, на жаль, дуже слабо проходить. Всі економічні рішення у нас вкрай політизовані. Все зводиться до перерозподілу, озвучення різних популістських тез. Але насправді приватний сектор набагато ефективніший за державний. Дійсно, найкращий спосіб залучити інвесторів – це приватизація. І дуже важливо, щоб держава провела показовий конкурс, істинно прозорий і чесний, по-справжньому раціональний. Це відіграє дуже важливу роль у справі залучення інвестора», – пояснив свою позицію експерт. У справі залучення інвесторів Україна не має часу зволікати, необхідно докласти максимум зусиль, особливо з урахуванням глобальної тенденції. Так, за даними Організації економічного співробітництва і розвитку, світові потоки прямих іноземних інвестицій в 2016 році скоротилися на 7%, порівняно з 2015-м – до 1,6 трильйона доларів. Якщо зіставити цифри з розміром світової економіки, інвестиції суттєво знизилися з докризового піку – до 2,2% глобального ВВП в 2016 році проти 3,6% ВВП у 2007 році.

Крім того, незважаючи на те, що інвестори активно висловлюють бажання вкладати в країни, що розвиваються, у 2016 році в розвинені країни їхні капіталовкладення зросли на 48%, а в ризикові – скоротилися на 21%. Одним з небагатьох винятків стала Росія, приплив прямих іноземних інвестицій в яку підскочив майже втричі – з 13 мільярдів доларів в 2015 році до 37 мільярдів доларів у 2016 році – завдяки вкладенням в акції. Найбільш привабливими країнами для інвесторів як і раніше залишаються США (385 мільярдів доларів), Велика Британія (179 мільярдів доларів) і Китай (139 мільярдів доларів).

Стабільно тримається рівень інвестицій в країни Балтії (700-900 мільйонів доларів, або понад 2% ВВП) і Грузію (у 2016 році – 1,6 мільярда доларів). Причому, ці країни в рази менші від України, як і слабкіші щодо промислового потенціалу. Ще один важливий фактор – для відновлення світових потоків прямих інвестицій існує низка перешкод. Головна з них – різке зниження вкладень в промисловість і виробництво, що так необхідно для економічного зростання в країнах, що розвиваються.

Тому важливо якомога швидше переламати ситуацію в Україні, хоча зробити це дуже складно. Корупція за чверть століття розрослася до величезних розмірів. Вона гальмує не тільки процес приватизації, якій відведена вирішальна роль у справі залучення інвесторів, але й створення в Україні привабливого і прозорого бізнес-середовища. І поки не буде наведено порядок у цій сфері, про мільярди іноземних вливань залишається тільки мріяти.

Нана Чорна

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "УНІАН", в будь-якому вигляді суворо заборонено.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua