1449
Роттердам плюс: економічна необхідність чи засіб збагачення?
— Енергетика
На думку чиновників НКРЕКП, використання формули Роттердам+ дає можливість виключити ручний режим формування ціни на електроенергію і прив’язатися до вартості вугілля на світовому ринку. І головне – подолати залежність від постачання енергетичного вугілля з окупованих територій Донецької і Луганської областей.
По факту виявилося інакше. Підвищити ефективність забезпечення вугіллям української енергетики і створити якісну заміну поставок вугілля з зони АТО так і не вдалося. Зате завдяки формулі Роттердам+ різко зросли закупівельні ціни на вугілля, і, як результат, значно піднялася ціна на електроенергію, що відпускається споживачам.
Системна криза в енергетиці
Новий механізм формування оптових цін виявився неефективним в умовах українських реалій. Блокада торгівлі з окупованими територіями показала, що Роттердам+ не вирішує проблему залежності економіки від монопольних джерел постачання енергоресурсів.
Більше того, помітно зросла залежність української енергетики від імпорту енергетичного вугілля з Росії. За рахунок російських постачань покривається 62% всього вугільного імпорту, що в умовах воєнного і політичного протистояння між нашими країнами є загрозою безпеки для України.
Здавалося, що новий підхід допоможе розв’язати проблему безпеки поставок вугілля. Після початку військових дій на території Донецької та Луганської областей, всі шахти, де видобувають антрацит, виявилися на неконтрольованій території. Блокада і припинення поставок вугілля з зони конфлікту показали, що до такого розвитку подій профільне міністерство, державні та приватні енергокомпанії, виявилися не готові.
Здавалося, що новий підхід допоможе розв’язати проблему безпеки поставок вугілля. Після початку військових дій на території Донецької та Луганської областей, всі шахти, де видобувають антрацит, виявилися на неконтрольованій території. Блокада і припинення поставок вугілля з зони конфлікту показали, що до такого розвитку подій профільне міністерство, державні та приватні енергокомпанії, виявилися не готові.
В уряді не могли не розуміти, що припинення поставок з окупованих територій призведе до появи дефіциту енергетичного вугілля і завдасть удару по тепловій енергетиці. Тому шукати заміну вугіллю із зони конфлікту треба було ще з 2014 року.
Після початку блокади відсутнє вугілля почали шукати в ПАР, Австралії, США та інших країнах, що знаходяться від України за тридев’ять земель. І помітно збільшилися закупівлі вугілля в Росії.
Під час енергетичної кризи більшість теплових електростанцій, що використовують антрацит, зупинили роботу. Запаси вугілля на ТЕС знизилися до мінімального рівня, і різко зросли оптові ціни на енергоринку, що призвело до підвищення вартості електроенергії для споживача.
Проблема залишилася, а тарифи зросли
Незважаючи на обіцянки уряду, безболісно відмовитися від енергетичного вугілля з окупованих територій не вдалося. Механізм Роттердам+ встановлював новий порядок оптової ціни електроенергії, але не забезпечував формування альтернативних джерел постачання відсутнього вугілля. Українська енергетика продовжує залишатися залежною від поставок російського вугілля, з обмеженням поставок із зони АТО залежність навіть зросла.
При цьому помітно зросла вартість електроенергії для споживачів. З березня 2016 року ціни для промислових споживачів збільшилися на 24%, для населення – в 2,7 рази. А оскільки у населення тариф на енергію нижчий, ніж у виробничому секторі, є ризики того, що підвищення цін на електрику для населення продовжиться і далі. Та й сама формула Роттердам+ залишає багато питань.
Не зрозуміло, чому Комісією з енергетики в якості цінового маркера була обрана саме європейська біржа. Індекс біржі відображає вартість вугілля газових марок, а для вітчизняних електростанцій потрібен антрацит. Крім того, якщо Україна імпортує вугілля переважно з Росії, і вартість транспортних витрат там набагато менша, ніж при доставці вугілля з Австралії чи ПАР в європейські порти, а потім в Україну.
Крім того, вугілля з державних шахт не підпадає під формулу Роттердам+. Ціну на вугілля Міністерство енергетики та вугільної промисловості досі встановлює вручну.
Принцип формування ціни за формулою Роттердам+, з урахуванням індексу біржі і тарифу на доставку, закладається в ціну для всіх ТЕС, незалежно від того, яке вугілля використовується, імпортне чи те, що видобувається в Україні.
Таким чином, завдяки рішенням Національної комісії з регулювання енергетики, теплова генерація отримала можливість отримувати додатковий, не завжди обґрунтований прибуток, оскільки відпускний тариф на енергію зріс, а ось ціни на вугілля з різних джерел можуть значно відрізнятися.
Зростання оптових цін на електрику, що приносить енергетикам додаткові доходи, для споживачів означає збільшення витрат.
При цьому зростання ціни на електрику до жодних якісних поліпшень в енергетиці не привело. Фактично, диверсифікація вугільних поставок не відбулася. Енергетична безпека країни продовжує залишатися під загрозою. Перекриття поставок вугілля з Росії цілком може поставити під удар всю теплову генерацію.
Запаси вугілля на складах ТЕС продовжують залишатися критично низькими. Так у другому кварталі 2017 року запаси вугілля марок А і Г на складах склали 1,8 млн тонн, в той час як за аналогічний період в 2013 році запаси перевищували 5 млн тонн.
Дуже повільно відбувається процес модернізації ТЕС на використання вугілля іншої групи. Вже давно пора відмовитися від вугілля з окупованих територій, і збільшувати видобуток на підконтрольній території.
Один із способів вирішення проблеми – підвищити рівень саме забезпечення за рахунок збільшення видобутку вугілля на контрольованих територіях. Для України більш перспективно вкладати гроші не в імпорт дорогого вугілля, а розвивати його видобуток в Західній Україні і на підконтрольних територіях Донбасу, і переобладнати ТЕС на використання цього вугілля. А держава могла б допомогти у фінансуванні переоснащення теплових електростанцій. Це обійдеться значно дешевше і буде економічно вигідніше, ніж купувати вугілля з Австралії.
Прибуток по кишенях
Зростання виручки і прибутків теплової генерації так і не привело до диверсифікації поставок вугілля. Зате збільшення вартості тарифів тільки збільшувало прибутки генеруючих компаній. Економічно імпортувати вугілля з Австралії чи ПАР не вигідно, воно дорожче, ніж з Росії або окупованих територій. Тому з ситуації вичавлювали все до останнього.
Уряд і контролюючі органи, що відповідають за енергетичну безпеку країни, так і не створили механізми для зниження залежності енергетики та страхування ризиків через диверсифікацію.
Але завдяки формулі Роттердам+ прибутки компаній помітно зросли.
Операційний прибуток ДТЕК в 2016 році зріс в 2,4 рази. У другому півріччі 2016 року операційний прибуток компанії збільшився в 5 разів.
Чистий прибуток Центренерго в 2016 році збільшилася в 18 разів. Також покращилися фінансові показники і Донбасенерго.
Тенденція поліпшення фінансових показників енергокомпаній теплової генерації зберігається і в 2017 році.
***
Механізм Роттердам+ в українських реаліях не виглядає ефективною схемою розвитку енергетики і підвищення енергобезпеки країни. Підвищення тарифів призвело до вимивання грошей з економіки, і збагачення декількох бізнес-структур, які контролюють підприємства теплової генерації.
За оцінками експертів, експеримент з підвищенням тарифів обійшовся економіці і споживачам в десятки мільярдів гривень.
Залишається сподіватися, що широкий резонанс від результатів застосування формули Роттердам+ і останні дії антикорупційного бюро з перевірки НКРЕКП на предмет маніпулювання тарифами, сприятимуть формуванню прозорих правил ціноутворення на енергоринку.
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
