Гроші з повітря


Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ

Прагнення НБУ примусити банківську систему будь-якою ціною збільшити капітал може призвести до використання нетрадиційних схем нарощування капітальної бази. Передбачаючи такий перебіг подій, Нацбанк збирається зробити банкірам сюрприз у вигляді посилення вимог у разі переоцінки капіталу. Не бажаючи залишатися в боргу, банки натомість пропонують НБУ скоригувати свої нормативні вимоги.

Заплановане збільшення нормативу достатності капіталу змусить банки шукати нові джерела збільшення своєї капіталізації. Ймовірно, деякі банківські установи спробують скористатися лакунами в законодавстві, завдяки яким можна наростити статутний фонд неіснуючими грішми.

Не випадково Нацбанк готується посилити вимоги до формування капіталу. Так, за словами заступника голови НБУ Олександра Шлапака, Нацбанк планує зобов’язати банки провести переоцінку капіталів з обов’язковим її підтвердженням незалежними аудиторами.

Більшість банків придбала свої офіси ще у 1990-х роках, і сьогодні, коли ціна приміщень різко зросла, важко не скористатися переоцінкою основних фондів. Відповідно, виникає спокуса оцінити своє майно якомога дорожче. За словами Шлапака, 22 банки вже намагалися завищити капітал, зокрема у шістьох з них перевищення становить більше 40%.

Наскільки ефективними виявляться чергові новації НБУ, прогнозувати ще доволі складно. Незалежність аудитора, який оцінює основні кошти — питання більш ніж дискусійне. Не визначатиме ж Нацбанк перелік аудиторських компаній, яким дозволено оцінювати майно банків. До того ж така схема нарощування капіталу притаманна невеликим банківським установам. Наприклад, голова правління АгроКомБанку Олександр Новиков вважає, що проблема контролю переоцінки основних коштів є надуманою. Такою схемою збільшення капіталу користується обмежена кількість банківських установ, окрім того, процедура переоцінки передбачає участь сертифікованого та ліцензованого оцінювача й подальший звіт перед НБУ. За словами Новикова, розпізнати такі примітивні схеми завищення капіталу Нацбанку нескладно.

Ймовірно, спроби НБУ примусити банки правдиво оцінювати основні кошти не вирішать проблему «роздутих» капіталів. Утім, Нацбанк, схоже, й не прагне остаточно розставити крапки над «i». НБУ напевно знає про те, що деякі великі банки істотно завищують капітал. До того ж не на десятки, а на сотні мільйонів гривень. На ринку подейкують, що один з найбільших банків видав суднобудівному підприємству кредит на суму понад $100 млн. Але повернути гроші назад не зміг. За вимогами НБУ, на суму неповерненого кредиту необхідно сформувати резерв. У наведеному прикладі кошти не було зарезервовано. Тому автоматично розмір капіталу цього банку повинен знизитися на 530 млн грн. Нацбанк мовчить, мабуть, воліючи не розбурхувати банківську систему через одну «погану вівцю». Але якщо завищення капіталу в цьому разі сталося через об’єктивні причини, то боротися з існуючими схемами фіктивного збільшення статутних фондів поки що ніхто не збирається.

Реальний капітал — гроші на вітер

Як стверджують банкіри, ліквідувати всі фіктивні схеми збільшення капіталу неможливо. Чимало банківських установ у різні періоди свого становлення вдавалися до різних варіантів наповнення статутних фондів неіснуючими грішми. Колись найпопулярніший спосіб «роздування» капіталу полягав у тому, що акціонери через кредити виводили з банку свої кошти, вкладені в його розвиток. Згодом проводилася емісія акцій, які купувалися за рахунок виданих банком коштів. Неодноразове проведення такої операції дозволяло збільшити статутний фонду кілька разів. Цю ж саму схему, але в трохи модернізованому варіанті, використовують деякі банки й тепер. І вивести гроші з банківської установи, попри посилений нагляд НБУ, — то не проблема. Свіжий приклад — ситуація в «Нашому банку». Гроші банку під носом регулюючих органів успішно розчинилися серед кількох акціонерів і пов’язаних з ними підприємств.

Є й інші, цілком законні схеми наповнення статутних фондів. Останнім часом особливої популярності набули послуги страхових компаній, що виступають акціонерами банків. Суть схеми в тому, що податок на прибутки від страхової діяльності становить 3%, тоді як для банків жодних податкових преференцій не існує. Залишається тільки збільшити прибуток страховика. Для цього банк страхує все, що тільки можна, — своє майно, застави за кредитами, різні види ризиків, властиві банківській діяльності, своїх клієнтів тощо. У результаті прибуток страховика різко зростає. Потім на зароблені гроші страхова компанія, виплативши 3% до бюджету, на цілком законних підставах викуповує чергову емісію акцій банку, збільшуючи його статутний фонд.

Справа техніки

Є й інші методи «гри» з Нацбанком. Не обов’язково розширювати капітальну базу — можна скоригувати обов’язкові нормативи. Тим більше, що вимоги НБУ не ідеальні з погляду регулювання банківської діяльності. Так, визначаючи достатність капіталу, необхідно розраховувати чисті активи з урахуванням ризикованості окремих видів вкладень. При цьому, наприклад, кредитний портфель банку враховується в повному обсязі, зокрема й кредити, повернення яких уже неможливе. Логічніше було б відмінусувати з портфеля вже втрачені для банку кошти, надто, що під них створено резерви. Але самі банкіри не можуть просто списати ці гроші, бо «мертві» кредити необхідні для звіту перед податковою. Виведення з балансу викликає у фіскальних органів підозру в ухиленні від оподаткування. А повернути кредити, видані неплатоспроможним клієнтам, можна тільки через суд. За неофіційними даними, керівники деяких найбільших банків уже звернулися до Нацбанку з проханням скоригувати розрахунок нормативу достатності капіталу. До того ж НБУ офіційно не заперечує необхідність внести зміни, але чи буде враховано побажання банкірів, наразі невідомо.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua