Невгамовна інфляція, або Що подорожчає восени


Невгамовна інфляція, або Що подорожчає восени

Літні ціни неприємно здивували українців. У червні окремі продукти харчування та послуги різко подорожчали.

Стрибок змусив НБУ визнати, що інфляція перевищила офіційні очікування. Регулятор запевнив, що в наступні місяці все буде добре: в липні-серпні буде дефляція, а після зростання цін повернеться в прогнозоване русло.

Але поки очікування не виправдовуються. У липні інфляція не поступилася місцем зворотному тренду – зростання цін склало 0,2% в порівнянні з червневим показником 1,6%.

Зараз і в експертному середовищі, і в Нацбанку розраховують, що дефляція буде в серпні. Шанси є, однак ситуацію в цілому це не рятує – восени інфляція знову прискориться і чергового зростання цін не уникнути.

Що вже подорожчало

Драйверами річної інфляції стали сирі продукти харчування: м’ясо, молоко, овочі, фрукти.

Ціни на м’ясо зростають з швидкими темпами з початку року.

“Причин дві – спалах африканської чуми, в результаті якої знизилося поголів’я свиней, і зростання світових цін на м’ясо, яке активізувало експорт. У результаті знизилася пропозиція свинини на внутрішньому ринку і зросли ціни”, – зазначає старший економіст Олена Бєлан.

Курятина і яловичина також подорожчали, слідом за свининою.

Підскочили цінники на овочі та фрукти, хоча влітку вони традиційно дешевшають. Перша причина – погана погода в травні цього року. Похолодання негативно вплинуло на врожай. Друга причина – зміни методології обліку інфляції.

“Останнє призвело до того, що більш дорогі ранні та імпортовані овочі та фрукти стали займати більшу питому вагу в показнику інфляції”, – пояснює Бєлан.

Таким чином, ціни на овочі за рік зросли на 60% і стали одним з ключових чинників споживчої інфляції. Фрукти також подорожчали, хоча і не так істотно – 24% зростання в липні.

Активне зростання цін на алкоголь і сигарети (+26% рік до року – ред.) також внесло свою лепту в зростання індексу споживчих цін.

Вартість пасажирських перевезень зросла на 6,4% р/р у порівнянні з падінням на 0,3% р/р у червні через зростання вартості додаткових послуг. В окремих містах були свої транспортні драйвери інфляції. Наприклад, в Києві з 15 липня на 1 гривню подорожчав проїзд у громадському транспорті.

З позитиву: через зниження цін на нафту дешевшав бензин. Влітку цього року повільніше ростуть тарифи. Причина – хороша база порівняння – в липні минулого року зросли тарифи на гарячу воду.

Чого чекати восени

Восени все продовжить дорожчати.

По-перше, осінь – це традиційна пора курсових коливань. Падіння гривні стимулює інфляцію. Експерти кажуть, що на початку осені “фактор курсу” буде незначним.

“З урахуванням тотального ослаблення долара на міжнародному ринку, гривня має хороші шанси торгуватися в діапазоні 26-27 гривень за долар до кінця цього року і, можливо, далі. Тому вплив обмінного курсу на споживчу інфляцію буде менш значним, ніж раніше”, – говорить керівник аналітичного підрозділу ICU Олександр Вальчишен.

Однак ближче до кінця року вплив курсу може посилитися. Так сталося торік. На грудень 2016 року припав пік витрат державного та місцевих бюджетів. Разом з щомісячним відшкодуванням ПДВ рекордні транзакції за видатками підштовхнули гривню до девальвації.

“Ситуація цілком може повторитися і цього року. Тим більше, що на кінець червня на гривневих рахунках центрального та місцевих бюджетів накопичилася рекордна, за нашими оцінками, сума в 67 млрд грн. Вона вдвічі перевищує залишки в червні минулого року”, – зазначає Бєлан.

По-друге, свій внесок у зростання цін може зробити пенсійна реформа, а саме один з її елементів – осучаснення пенсій (вирівнювання відповідно до середнього зростання зарплати – ред.).

Ланцюжок наслідків економічно логічний: пенсіонери почнуть більше отримувати, а значить – більше витрачати, стимулюючи таким чином попит. Підвищений попит призведе до зростання цін.

“Якщо парламент проголосує за осучаснення пенсій, то це дасть додаткове прискорення інфляції. Однак, цей ефект складе не більше 0,5 процентного пункту додаткового зростання цін”, – сказав керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Схожий ефект можна було спостерігати в результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. Зміна одного з ключових соцстандартів майже відразу ж прискорила зростання цін на продукти харчування і окремі види послуг, в тому числі на проїзд в громадському транспорті.

Третій стимул зростання цін із серії “може бути, а може й ні”.

Мова про можливий перегляд ціни на газ з 1 жовтня, що спричинить підвищення тарифів на тепло і гаряче водопостачання.

Згідно з чинним законодавством і домовленостями України з МВФ, ціна на газ для українських споживачів “прив’язана” до котирувань імпортного ресурсу.

За розрахунками НАК “Нафтогаз України”, ціна для споживачів з жовтня має збільшитися на 19%, проте уряд всупереч позиції МВФ хоче цього уникнути. Рішення поки не прийнято.

Сьогодні газ і опалення займають 3,6% у споживчому кошику.

“Якщо буде затверджено підвищення цін на газ на 19%, то це може додати ще близько 0,5 процентного пункту до інфляції. З іншого боку, таке підвищення може сповільнити зростання цін на газ для промислових споживачів – а значить зростання газової складової в товарах в майбутньому може бути меншим, що трохи сповільнить інфляцію в зимові місяці”, – говорить аналітик.

По-четверте, подорожчає алкоголь. 8 серпня Кабмін підвищив мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на міцний алкоголь і вина. Останній раз ці ціни встановлювалися в листопаді минулого року. Причини перегляду: підвищення акцизів з 1 березня, і вища, ніж очікувалося, інфляція.

Перегляд оптово-відпускних і роздрібних цін спричинить подорожчання алкогольних напоїв.

Ризики

Якщо всі ці фактори спрацюють, НБУ опиниться в делікатній ситуації.

Нацбанк проводить політику інфляційного таргетування, яка передбачає визначення цільових показників інфляції.

Таргет інфляції на поточний рік – 8% +/- 2 п.п. Останній макропрогноз регулятора зводився до того, що інфляція в цьому році складе 9,1%. Тобто прогноз вписувався в дозволений коридор відхилень.

Ситуація може змінитися.

У своєму червневому офіційному роз’ясненні Нацбанк констатував ризики відхилення інфляції від запланованого діапазону. Через місяць регулятор заявив, що ці ризики посилилися.

Що це означає?

Якщо відхилення інфляції від таргету буде істотним – під питанням ефективність політики інфляційного таргетування Нацбанку.

Не виключено, що заради того, щоб згладити ефект, НБУ піде на статистичний маневр: погіршить свій макропрогноз, залишивши таргет по інфляції колишнім, змінивши при цьому його верхню планку.

Галина Калачова

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування