771
Валюті послаблять ланцюг
— Валюта
Нацбанк пообіцяв українцям більше валютної свободи, але тільки після прийняття нового закону про валютне регулювання. Фінансисти підтримують ініціативи в напрямку лібералізації, але визнають, що навіть після прийняття закону НБУ зможе в ручному режимі вводити валютні обмеження, а їх зняття залежить від успіхів влади у боротьбі з ухиленням від сплати податків.
Обіцянка уявної свободи
Національний банк пропонує проводити валютні операції за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Це означає, що будь-які валютні транзакції між резидентами і між резидентами і нерезидентами в іноземній і національній валюті будуть здійснюватися без обмежень. Така революційна ідея прописана в проекті закону «Про валюту». Цей документ покликаний замінити застарілий з 1993 року декрет «Про систему валютного регулювання і контролю».
У самому законопроекті дійсно немає заборонних норм, але це не означає, що їх не буде. Просто вони будуть встановлюватися актами НБУ. «Ми прибираємо з законодавства норми, які носять заборонний характер. У самому законі заборон не буде, мова буде йти про вільний рух капіталу. Водночас Нацбанк як регулятор зможе вводити деякі обмеження на ринку в разі несприятливої ситуації», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.
У проекті в статті 5 «Свобода проведення валютних операцій» прямо вказано: «Будь-які валютні операції здійснюються без обмежень, якщо інше не передбачено валютним законодавством». «Інше» зазначено в ст. 13 «Заходи захисту». «Національний банк при наявності ознак нестабільного фінансового стану банківської системи, тиску на платіжний баланс України, виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право запроваджувати заходи захисту», – йдеться в документі.
Йдеться про такі обмеження: обов’язковий продаж частини валютних надходжень; граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами; вимоги до операцій, пов’язаних з рухом капіталу; спеціальні дозволи на валютні операції; резервування по валютних операціях; інші заходи. Тобто НБУ зможе вводити ті ж обмеження, що і зараз. Хіба що він обіцяє, що обмеження будуть вводитися всього на термін до 6 місяців, а ознаки криз, які дозволять вводити ці обмеження, буде «підтверджувати Рада з фінансової стабільності».
«У новому законі НБУ прямо говорить, що може встановлювати обмеження, якщо будуть виявлені якісь ознаки фінансової нестабільності. Ці ознаки має підтвердити Рада з фінансової стабільності. Але незрозуміло – до введення обмежень чи за фактом їх введення? І добре, що перераховані способи обмежень, але погано, що присутня фраза: «інші заходи, визначені законом про НБУ». Це додає невизначеності», – повідомив FinClub глава ради громадської організації «ЕйСіАй – Україна» Павло Козак. До того ж Рада з фінансової стабільності, до якої входять глави НБУ, Мінфіну, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг, – це всього лише дорадчий орган, рішення якого носять рекомендаційний характер. А значить, виникає питання відповідальності за прийняті рішення, каже Павло Козак. Він рекомендує, щоб Кабмін затвердив ознаки фінансової нестабільності, тоді обмеження не будуть вводитися непередбачувано.
Банкіри також звернули увагу на розмитість пропозицій про валютні обмеження. «Дуже важливо визначити вичерпний перелік таких обмежень і умови, при яких їх застосування необхідно», – вважає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. У законопроекті, наприклад, зазначено, що валютне регулювання ґрунтується на принципі гнучкого валютного курсу. При цьому саме девальвація гривні в минулому призводила до введення заборон.
Здавалося б, до чого тут податки
Навіть в такій версії «валютна свобода» очікується не раніше 2018 року. «Проект закону пропонує справжню революцію в валютному регулюванні, але відразу ж відкладає її до кращих часів», – констатує заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. За її словами, закон, якщо депутати його все ж таки приймуть, почне діяти не відразу. «Верховна Рада приймає закон про валюту. Далі протягом шести місяців після прийняття закону НБУ і інші регулятори приводять свої нормативні акти у відповідність з ним. Через шість місяців набирає чинності закон і починають діяти деякі його положення: скасування санкцій за порушення валютного законодавства, скасування ліцензій для інвестицій за кордон (замість них будуть дозволи), скасування реєстрації валютних кредитів від нерезидентів тощо», – розповідає Марія Репко.
А повна імплементація реформи, за словами Тамари Савощенко, залежить від прийняття законів по боротьбі з ухиленням від оподаткування та розкриття інформації про власність, яка перебуває в інших юрисдикціях (перш за все того, що стосується BEPS). Марія Репко пояснює, що положення закону «Про валюту», які стосуються чинних валютних обмежень, можуть набрати чинності тільки після прийняття пакета законів анти-BEPS або з протидії ухиленню від податків через офшори. А з цим будуть проблеми. За словами Марії Репко, податковий комітет вже розглядав такі ініціативи, але не дав їм хід. «Одним з найскладніших і конфліктних положень стала амністія капіталів. Це питання політично надзвичайно чутливе. При цьому валютна лібералізація фактично поставлена в залежність саме від нього», – говорить вона.
Жити стане простіше
Зараз майже будь-яка зовнішня операція вимагає тривалого і складного отримання індивідуальної валютної ліцензії. Але поки НБУ не може переступити чинний «заборонний» декрет, який ставить регулятора в рамки. «Законопроект передбачає відхід від видачі індивідуальних ліцензій. Замість них будуть видаватися дозволи із зазначенням граничної суми, – каже виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. – А цінні папери більше не будуть валютними цінностями. Нарешті суть візьме гору над формою. Тепер буде важливо не те, в якій валюті номіновано цінні папери, а те, в якій валюті проходять пов’язані з ними розрахунки».
Олена Коробкова підтримує те, що валютне регулювання перейде на підзаконний рівень, а НБУ зможе проводити «розумну дебюрократизацію». «Застаріла система валютного регулювання змушує імпортерів і експортерів закривати реальні угоди за межами України, стримує залучення іноземних інвестицій. Тому дебюрократизація процедур валютного регулювання є найпершим завданням комплексної лібералізації», – вважає вона.
Але критики уникнути неможливо, зокрема, є прихильники того, щоб позбавити гривню монопольного права бути єдиним законним засобом для розрахунків за товари і послуги. «Проблема закону в тому, що він був би хороший років 15 назад. Зараз же говорити про те, що єдиним законним способом оплати є гривня, якось дивно. Деякі інтернет-магазини приймають навіть криптовалюти», – каже Павло Козак.
«Є невідповідності між окремими частинами законопроекту. Трапляються суб’єктивні категорії, такі як «адекватні» заходи, які вимагають пояснення або виправлення. Окремі норми вимагають уточнення. Наприклад, встановлюється нагляд банку над суб’єктами операцій без обмежень на проведення операцій клієнтами, які порушують законодавство або зловживають ним. В цьому випадку незрозуміла роль і функції банків, які здійснюватимуть нагляд за операціями», – вважає Олена Коробкова. До того ж розміри штрафів для суб’єктів ЗЕД тепер будуть встановлюватися не законом, а рішенням Мінфіну за погодженням з Нацбанком.
Незважаючи на всі зауваження, експерти визнають, що законопроект закладає хорошу базу для впровадження в Україні сучасного валютного законодавства. «Успішність його впровадження залежатиме від тих правок, які будуть пропонуватися, від прийняття парламентом пакету законів анти-BEPS, і не в останню чергу від того, як розпорядиться своїми повноваженнями сам Нацбанк, приймаючи нормативні акти, що регулюють валютні відносини», – резюмує Марія Репко.
Повне зняття всіх встановлених Нацбанком тимчасових обмежень може відбутися тільки через два роки. «Враховуючи досвід нововведень, ми вважаємо, що норми законів повинні вводитися поступово, а також необхідно передбачити умови «перехідного періоду» – механізм продовження дії старих норм і набрання чинності нових», – вважає Олена Коробкова.
Слесарук Світлана
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
