1061
Владислав Кравець: ілюзія очищення банківської системи
— Кредит&Депозит
Аналізуючи Річний звіт Національного банку України за 2016 рік, який був оприлюднений наприкінці травня, звернув увагу на показники групи банків з українським приватним капіталом. Чому саме українським? А тому, що це установи без так званих материнських банків чи фінансових груп «донорів», які при необхідності можуть дофінансовувати своїх українських дочок.
Цікаво те, що саме ця група банків має найменший від’ємний фінансовий результат у розмірі 40 мільйонів гривень. І цей результат враховує тільки банки, які пройшли «митарства» кількох останніх років.
До цих банків ніби й немає претензій у НБУ. Саме вони в складних умовах останніх років, працюючи в умовах обмеженої ліквідності, доступу до капіталу, доступу до своїх активів на територіях антитерористичної операції, змогли втримати пристойний результат. Хай і не прибутковий, проте і не такий, який ми бачимо в інших групах банків.
Розглянемо державні банки – збиток у 164 млрд грн, група російських банків – збиток в розмірі 21,9 млрд грн. Цифри вражають. Минулий рік в цілому став безпрецедентним для банківського ринку. Його збиток становив майже 196 млрд гривень!
Можна лише здогадуватися, чому збитки українських приватних банків менші (збиток у розмірі 0,04 млрд грн) порівняно з іншими. Чи то завдяки певним маніпуляціям із звітністю, чи то завдяки ефективнішій роботі з капіталом?
Особисто я більше схиляюсь до другого варіанту. Такі банки більш гнучкі в своїх діях, можуть швидше реагувати на будь-які виклики, хоча і не мають тих ресурсів, які мають державні банки чи банки з іноземними донорами.
Всі ці банки в основному страждають від однієї глобальної проблеми – високої частки проблемних кредитів. Аналіз таких кредитів дає МВФ.
Так, частка непрацюючих кредитів в державних банках становить 70%!!! Це найгірша якість кредитів серед усіх банків. МВФ також заявляє і про найгіршу позицію України за показником співвідношення недіючих кредитів до сукупних валових кредитів.
За результатами 2016 року середній показник непрацюючих кредитів у валових кредитах банку становив майже 32%, тоді як цей же показник у 2015 році (до «очищення» банківської системи — авт.) складав лише 7%.
Чистка в банківській системі привела до того, що зачистили банки з приватним капіталом, але це ніяк позитивно не вплинуло на державні банки.
Така собі «ілюзія очищення», яка фактично не вирішила проблем, що накопичились в минулому банківської системи. Більше того, загострила ситуацію та сконцентрувала всі ці проблеми у державному секторі. А вирішення проблем державних банків, як відомо, лежить в рамках коштів державного бюджету.
Зокрема, капіталізація держбанків за рахунок ОВДП приносить їм регулярне отримання відсотків по ним за рахунок бюджету, тобто з наших з вами податків.
До речі, у І кварталі 2017 року купонні платежі за ОВДП становили близько 40% усіх процентних доходів державних банків.
Отже, наявні проблеми необхідно негайно вирішувати, оскільки в середньо- та довгостроковій перспективі вони матимуть серйозний вплив на стабільність банківської системи в цілому.
Владислав Кравець, голова правління РВС Банку
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
