Андрій Зінченко: що було первинним у статусі Приватбанку як неплатоспроможного? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Зінченко: що було первинним у статусі Приватбанку як неплатоспроможного?

Фондовий ринок
607
Відоме питання про курку і яйце цілком застосовне до ситуації з Приватом. Про події, які відбулися в грудні, заздалегідь знали навіть бабусі біля під’їздів. Про них хіба що не написали в ЗМІ і не передали по радіо.
Хоча опосередковано ЗМІ все ж повідомили про прийдешнє – зміни в законодавстві з питань виведення з ринку банків, що публікуються в друкованих органах, виглядали будьонівкою на Штірліці для тих, хто розуміється.
Ті, хто хоч трохи цікавився фінансовою сферою життя в країні, були у загальних рисах обізнані. Чи були в цьому світлі грудневі і попередні події раптовими для власників банку на той момент – питання риторичне.
Розуміючи всю глибину ситуації, чи могли власники не почати евакуацію активів? Питання теж риторичне.
Тому стосовно Привату питання про курку і яйце має звучати, мабуть, так: що стало причиною стану документальної неплатоспроможності – попередній неякісний менеджмент або перспектива зміни юридичного статусу?
Окремим пунктом уваги повинні стати так звані субординовані депозити у валюті під значні відсотки, які народилися як послуга, розмістилися і вивелися, за офіційною версією, в числі інших активів якраз незадовго до грудня, залишивши за собою конкретні зобов’язання, які реально виплачуються в даний час і будуть виплачуватися ще роки чотири, якщо не виявиться, що вони можуть бути пролонговані.
У цьому ключі варто згадати «звичайну» процедуру виведення банків з ринку в умовах України.
До 2013 року це нагадувало картину «Беззоряна ніч», коли НБУ і ФГВФО в темряві не могли розгледіти «чорні діри» в окремих фінансових установах.
Потім склалося враження, що світло увімкнули, але, як виявилося, світило воно напрочуд специфічно і сильно нагадувало аварійний знак «ВИХІД».
Нова фаза роботи, схоже, була натхненна послугою мобільних операторів «Комфортний перехід». Так, безпосередньо перед черговим «кінцем» банки різко підняли відсотки за депозитами, а регулятор заливав установу, яку післязавтра виводили з ринку, рефінансуванням. Бувало не один раз. Про підстави, механізми і умови щедрот ходять дуже суперечливі думки, про одну з яких – нижче.
Окремим індикатором катарсису стали депозитні сертифікати, що активно просувалися. Після приходила тимчасова адміністрація, про введення якої було традиційно відомо заздалегідь і зловмисники могли виводити з нестійких банків абсолютно все в якісь незрозумілі офшори і готівкою мало не за півгодини до закриття останнього операційного дня.
Особливо видатні аналітики знімали великі депозити, підкріплені, схоже, нерідко згаданим рефінансуванням, приблизно в цей же час, керуючись, мабуть, завидним внутрішнім чуттям, яке додатково змушувало конвертувати те, що виносилося, у ВКВ часом дуже химерними способами.
Щастило і пересічним громадянам, які від знайомих операціоністів дізнавалися про згущення хмар, але каса обслуговувала не всіх… Внутрішня безпека? Валютний контроль? Фінансовий моніторинг? Ні, не чули.
У результаті фінансовий удар по виплатах, які не змогли засипати уламки банків, що лопнули, відповідально брав на себе ланцюжок ФГВФО-бюджет-платники податків.
Серйозних юридично значущих наслідків для фігурантів за схожими випадками в архівах знайти не вдалося. В окремих ситуаціях про затримання в ході правоохоронного аудиту інформація навіть висвітлювалася у відкритих джерелах. Тому питання цейтноту взагалі не стояло.
Таким чином, стає очевидним, що відповідь на запитання про первинність необхідно шукати в більш-менш достовірній документації та архівах куди більш віддаленого, ніж 2016 рік, періоду.
Однак існує думка, що банківська звітність тих років багато в чому являє собою Потьомкінські села, що загалом в певному сенсі корелює з реальністю подальших подій.
Більш показовим був би, звичайно, аналіз реальних фінансових потоків і даних управлінських обліків, які б змогли хоча б у загальних рисах охарактеризувати реальний стан справ у банку, показати, наскільки обслуговувалися інсайдерські кредити, і прояснити позицію регулятора, який спостерігав за проблемною, за словами голови, картиною як мінімум з середини 2015 року і гасив її бензином, тобто рефінансуванням.
Кримінальну справу за фактом чого, яку Генеральна прокуратура закрила у березні, несподівано було знову відкрито знаменитим Печерським судом шляхом скасування постанови слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури за провадженням №42017000000000592.
Але це все має другорядне значення на тлі перспективи «зворотної тяги», яка обумовлена реальними судовими процесами щодо скасування переходу власності на акції Привату.
Рішення з цього приводу приймалися в травні не на користь держави і сьогодні, мабуть, чекають апеляційного розгляду.
В разі позитивного для позивача рішення в апеляції, враховуючи кількість бюджетних коштів, спрямованих в новий Приват, чи не матиме місця картина евакуації вже державних мільярдів із структури, яка потихеньку стає фольклорною валізою без ручки (про це наш наступний матеріал)?
У цьому світлі питання первинності у відсутності достовірної публічної ретроспективної інформації, якої ми зі зрозумілих причин швидше за все не побачимо, може заграти новими кольорами, особливо з урахуванням результатів поточної фінансово-господарської діяльності установи.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (МРА)
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас