2133
Торгові війни: що душить українське виробництво
— Казна та Політика
В останні роки українські виробники все частіше борються з дешевим імпортом, використовуючи офіційні захисні механізми, такі як антидемпінгові мита. Журналісти зібрали найвідоміші приклади антидемпінгової боротьби.
Зазначимо, що антидемпінгові мита — зовсім не найпростіший спосіб воювати з дешевим імпортом. Щоб скористатися цим механізмом захисту, доведеться запастися терпінням і бюджетом. Бо цей процес дуже тривалий, заплутаний і вимагає чимало сил і грошей для збору доказів.
Втім, уряд вже збирається спростити механізм застосування антидемпінгового законодавства. Відповідний проект змін в закон «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» вже розроблений Мінекономрозвитку і оприлюднений для обговорення. Іншим законопроектом МЕРТ збирається також підкоригувати норми Митного кодексу України.
Шоколад
З 20 червня 2017 року в Україні діє антидемпінгове мито щодо шоколадних виробів з Росії. Мито розміром 31,33% введене на п’ять років. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) встановила наявність у 2013-2015 роках демпінгового імпорту з РФ шоколаду та кондитерських виробів з вмістом какао. За цей період обсяги виробництва шоколадних виробів всередині країни скоротилися на 7,6%, продажі просіли на 20,85%. Розслідування комісії проводилося у 2015 році за скаргою асоціації «Укркондпром».
Добрива
З 22 травня 2017 року введені антидемпінгові мита в розмірі 31,84% щодо імпорту в Україну карбаміду і карбамідно-аміачної суміші з РФ. Власне, рішення було прийнято ще 27 грудня 2016 року, але введення мит було відкладено на час проведення весняної посівної, оскільки російський продукт покривав 80-90% всіх поставок добрив в Україну.
Раніше, в 2014 році Україна в рамках проміжного перегляду антидемпінгових мит щодо аміачної селітри з Росії збільшила їх розмір в три рази — з 11,91% до 36,03% і продовжила термін їх дії на п’ять років.
Ініціатором розслідування виступила компанія Ostchem з Group DF Дмитра Фірташа, чиї заводи є найбільшими азотними підприємствами в країні. За даними Ostchem, після введення Україною захисних мит на селітру на рівні 36,03%, російські виробники почали активно завозити в Україну азотні мінеральні добрива, що замінюють селітру.
Шліфувальні круги
З 13 травня 2017 року Україна на 5 років обмежила імпорт шліфувальних кругів з Росії. Розмір антидемпінгового мита – 33,83%, за винятком експортера-виробника ВАТ «Волзький абразивний завод», розмір мита для якого встановлений у розмірі 6,54%. Розслідування проводилося за скаргою «Запорізького абразивного комбінату» за період 2012-2015 рр.
Стрілочні переводи
У 2014 році Україна ще на п’ять років продовжила термін дії 59,4%-го антидемпінгового мита на імпорт стрілочних переводів з РФ (за винятком переводів виробництва ТОВ «Муромская стрілочна компанія», для яких мито становить 13,44%). У тому числі завдяки цьому Дніпропетровський стрілочний завод в 2016 р. збільшив чистий прибуток на 57%.
Фарфор
23 травня 2014 року Україна ввела мито на імпорт посуду і столових приборів з фарфору в розмірі 35,6%, з 24 травня 2015 року ставка мита на імпорт таких товарів склала 23%, а з 24 травня 2016 року — 28,8%.
У травні 2017 року було вирішено не продовжувати дію мита, оскільки український виробник «відновив значну частину обсягів виробництва, наростив обсяги продажів на внутрішньому ринку на 412,8% в 2014-2016 роках і досяг прибутковості». Антидемпінгові мита вводилися в інтересах ТОВ «Дружківський фарфоровий завод», ВАТ «Сумський фарфоровий завод», ТОВ «Корал Довбиський фарфоровий завод».
Каустична сода
З 6 червня 2016 року Україна ввела 26% мито на імпорт каустичної соди з РФ строком на п’ять років. Розслідування було розпочато в листопаді 2014 року за заявою ПАТ «Дніпроазот», яке протягом 2011 року – першого півріччя 2014 року скоротило обсяги продажів каустичної соди на внутрішньому ринку України на 24% та її виробництво на 11,4%.
Електролампи
З 31 липня 2015 року терміном на п’ять років введено антидемпінгове мито в розмірі 25,73% до імпорту електричних ламп розжарювання загального призначення потужністю до 200 Вт з Киргизії. Ініціатором розслідування виступив найбільший український виробник електроламп АТ «Іскра» (Львів). За підсумками 2015 року підприємство скоротило збиток на 24%.
ДВП
У лютому 2016 року було вирішено продовжити ще на п’ять років дію антидемпінгового 31,58%-го мита на імпорт твердих деревоволокнистих плит (ДВП) мокрого способу виробництва з Російської Федерації.
Вперше мито на ДВП у розмірі 31,58% щодо імпорту російських ДВП введено в 2006 році терміном на три роки. Ініціатор розслідування ТОВ «Уніплит» (смт Вигода, Івано-Франківська обл.) — найбільший виробник цієї продукції в Україні. Потім 17 лютого 2010 року дію цих обмежень було продовжено ще на п’ять років, після чого знову була порушена процедура їх перегляду.
У липні 2014 року МКМТ також продовжила на п’ять років антидемпінгове мито в розмірі 68,75% щодо імпорту ДВП з Білорусі.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
