У Києві затіяли «ярмаркову» реформу: чи подешевшають продукти?

Чиновники обіцяють встановити прозорі правила для фермерів і забезпечити максимальну безпеку для покупців. Як це відіб’ється на цінниках?

Продуктові ярмарки, які задумувалися київською владою як спосіб забезпечити городян дешевою їжею, поступово скотилися до базарного рівня. Сьогодні на них заробляють і організатори, і продавці. А міський бюджет і пересічні громадяни отримують мінімальну вигоду. Міську владу така ситуація не влаштовує, тому вони кардинально змінюють підходи до проведення ярмарків.

За словами першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса, на сьогоднішній день організатори ярмарків перераховують в міськбюджет 12% внесків з учасників, що вкрай мало.

«Нинішній рівень організації ярмарків нас не влаштовує. Адже зараз немає рівних правил гри для всіх. Деякі організатори підписують договори з усіма підприємцями, які хочуть брати участь в ярмарках, а деякі – проводять відбір. Умови за цінами також різні, а штрафні санкції дуже розмиті або взагалі відсутні», — зауважив Геннадій Пліс.

Щоб створити рівні умови для всіх, міськадміністрація вводить низку нововведень.

По-перше, право організовувати ярмарки отримають два комунальні ринки – «Володимирський» і «Житній». Проводити їх вони зможуть на певній території за умови дотримання всіх санітарних норм і вимог.

По-друге, права на проведення ярмарків можна буде виставляти на аукціони через систему ProZorro. Вже відомо, що на електронні торги потраплять, зокрема, майданчики у Шевченківському районі: на перехресті вул. Гончара, 65-А і Б. Хмельницького, 94, а також на перетині вул. Щусєва, Тираспольської та Ружинської.

Продаж почнеться відразу після отримання від департаменту промисловості та розвитку підприємництва затвердженого адресного переліку проведення сезонних ярмарків на друге півріччя 2017 року.

Термін між початком процедури до моменту торгів становить 7 календарних днів. Договір може бути укладений вже на наступний день після оголошення результатів аукціону.

«Тобто, підприємець (оператор ярмарку) може почати роботу відповідно до графіку проведення ярмарків. Договір діятиме до 31 грудня 2017 року», — зауважив Геннадій Пліс.

Також у мерії додали, що вимоги будуть однаковими для всіх. Відрізнятися буде тільки вартість права на проведення ярмарків. У контракті пропишуть граничні ціни, які оператор зможе стягувати з учасників за кожну групу товарів. Найбільш ліквідними на ярмарках є мед, м’ясо і молочні продукти. Очевидно, що за них продавцям доведеться платити найбільше.

Планується чіткіше прописати і посилити штрафні санкції, а перевірки дотримання норм будуть проходити регулярно.

У Держспоживслужбі додали, що такий підхід дозволить краще налагодити контроль за продукцією, яка реалізується на ярмарках.

«Люди повинні торгувати в рівних умовах і розуміти, що вони відповідальні за те, що продають», — зазначив начальник головного управління Держспоживслужби Олег Рубан.

Хто пише цінники

Експерти оцінюють новації міської влади критично. Приміром, овочами на ярмарках торгують перекупники, і потрапити туди звичайному фермеру часто нереально.

«У мене батьки – фермери з Херсонської області. І на власному досвіді переконалися, що всі місця на столичних ринках давно підгодовані місцевими торговцями, які і диктують ціни. Хоча люди, які виростили продукцію на своїх ділянках, готові продавати її дешевше, просто бояться робити це через погрози. Якщо на ярмарках дійсно стануть торгувати фермери, ціни на продукцію там будуть нижчі за середньоринкові», — розповіла заступник голови організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова.

Але, як вважає експерт, ярмарки – не місце для продажу молочних, м’ясних і рибних продуктів, особливо в теплу пору року.

«Сумніваюся, що зростуть відрахування в міський бюджет. Зароблять організатори ярмарків і ті, хто дасть добро на проведення», — додала Котехова.

Як розповіли експерти, зараз «данина» за право торгувати на столичному ринку варіюється від 300 до 600 грн. на день. Отже, продукція навряд чи стане дешевшою навіть за умови зниження оптових цін.

«Немає сильного падіння цін на ті ж сезонні фрукти. Ринок впевнено тримає ціну. Нехай краще розберуться, як так виходить, що ціна на оптовому ринку і на звичайному відрізняється в два рази», — зауважив директор Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Максим Несміянов.

Ринки проти ярмарків

На думку експертів, міській владі варто було б розібратися з антисанітарними умовами торгівлі на ринках, а потім вже переходити до ярмарків. Останні нерідко безпечніші за ринки.

«Наприклад, при перевірці на ярмарку я не знайшов продавців без санітарної книжки. Частіше за все є і документи на товар. На ринках же санітарна книжка – це диво. Документів на товар немає, продають багато зіпсованої продукції. І порушень санітарних норм на ринках не менше. Щоб зробити ярмарки кращіми, треба продумати, як там під час роботи мити інвентар (ножі, ложки і т. д.). На багатьох майданчиках є вода, але немає мила. Продавець не може навіть елементарно помити руки», — розповів Максим Несміянов. Особливо небезпечна така антисанітарія при продажу м’ясної, рибної і молочної продукції.

Денис Вергун