628
Як забезпечити енергобезпеку України
— Енергетика
Україна продовжує залишатися енергодефіцитною країною, критично залежною від імпорту енергетичної сировини.
Україно-російський конфлікт і економічний тиск з боку Росії наочно показали, що залежність нашої країни від зовнішніх поставок енергоресурсів перебуває на неприпустимо високому рівні, і може призвести до системної кризи держави.
Досі в Україні не розроблена енергетична стратегія, і немає відповідей на головне питання: як підвищити рівень енергозабезпечення країни за рахунок внутрішніх джерел та зростання енергоефективності?
Енергозабезпечення – як політика
Як показує досвід розвинених країн, стабільне забезпечення енергоресурсами розглядається як частина зовнішньої політики. При цьому обов’язки держорганів, спрямовані на енергозабезпечення держави, як правило, закріплюються на законодавчому рівні. Кінцевою метою є просування інтересів у сфері енергетики за межами країни.
У випадку України, першочерговим завданням всіх причетних до цього питання органів влади є зміцнення енергетичної безпеки країни, підвищення надійності енергозабезпечення, зняття загроз для функціонування енергоринку.
На імпортній голці
Не секрет, що Україна зараз повністю залежить від імпорту енергоресурсів. Імпортується все: природний газ, нафта, нафтопродукти, ядерне паливо, і навіть вугілля. Устаткування для традиційної та альтернативної енергетики також купується за кордоном.
За останні сім років імпорт енергоресурсів обійшовся Україні в 120 млрд дол. Купівля енергоресурсів обходиться країні 15-20 млрд доларів щорічно. Імпорт тільки природного газу в 2012 році обійшовся Україні в 14 млрд доларів.
В умовах економічного і військового протистояння особливо небезпечним виглядає високий рівень залежності України від поставок енергоносіїв із Росії.
З Росії в Україну завозиться 70% ядерного палива. 62% імпорту вугілля і 17% імпорту нафтопродуктів припадає на Росію.
Позитивним моментом можна вважати відмову нашої країни від імпорту російського газу. Ще кілька років тому більша частина газу, що споживається в Україні, також імпортувалася з Росії.
Енерговитратна економіка
Українська економіка вкрай енерговитратна. На виробництво одиниці продукції Україна витрачає в 8 разів більше енергії, ніж в країнах, які впроваджують програми енергозбереження. Для того щоб заробити 1000 дол. ВВП, Україна витрачає енергоресурсів в 4 рази більше, ніж в Польщі, в 5 разів більше, ніж в Литві, і в 8 разів більше, ніж в Німеччині.
Ситуація з використанням природного газу ще гірша. На виробництво 1000 дол. ВВП Україна витрачає газу в 4 рази більше, ніж Румунія та Литва, в 9 разів більше від Польщі, і в 13 разів більше від Німеччини. Маючи розмір ВВП в 5 разів менший, ніж у Польщі, в 2016 році Україна спожила природного газу в 2 рази більше.
Тому впровадження енергозберігаючих технологій відкриває перспективу значного зниження витрат на енергоресурси.
Тому впровадження енергозберігаючих технологій відкриває перспективу значного зниження витрат на енергоресурси.
За оцінками експертів Американської торгової палати, Україна може економити на енергоресурсах 11 млрд дол. щорічно, в тому числі в промисловості – 6 млрд дол., і в комунальному секторі – 4 млрд дол. на рік.
Національною програмою енергоефективності до 2020 року заплановано знизити кінцеве внутрішнє енергоспоживання на 9%.
Національною програмою енергоефективності до 2020 року заплановано знизити кінцеве внутрішнє енергоспоживання на 9%.
Газовий капкан
Спроби Росії побудувати газопроводи Північний потік-2 і Турецький потік створюють додаткові ризики в питанні енергозабезпечення не лише для України, але і для країн Центральної Європи.
Будівництво Північного потоку-2 призведе до того, що основна точка надходження газу в країни Євросоюзу переміститься в Німеччину, де планується створити хаб з приймання російського газу.
У країн Центральної та Східної Європи відразу виникло резонне запитання, чи достатньо в Німеччині інфраструктури, щоб приймати заплановані обсяги газу, і потім ефективно перенаправляти його споживачам в інші країни ЄС.
На думку експертів, Північний потік-2 створить перевантаження в газопроводах з Німеччини в країни Східної Європи. Це призведе до порушення стабільного забезпечення газом країн Східної Європи, і може створити передумови для повернення контролю Газпрому над їхніми газовими ринками.
Що стосується України, наша країна може втратити не тільки доходи від транзиту російського газу, але і можливість закуповувати газ в країнах ЄС.
Допоможуть внутрішні резерви
Підвищити рівень самозабезпечення енергоресурсами можна за рахунок розробки внутрішніх резервів. Україна має в своєму розпорядженні достатньо потужні запаси енергетичних ресурсів. Запаси природного газу становлять близько 1 трлн кубометрів (вистачить на 30 років – авт.), нафти – близько 200 млн тонн (на 90 років – авт.). Запаси бурого вугілля становлять близько 8 млрд тонн, вистачить на 300 років. Запаси сланцевого газу – близько 5 трлн кубометрів.
При собівартості видобутку природного газу в 30-40 доларів, наша країна продовжує закуповувати імпортний газ, середньорічна вартість якого в 2012 році перевищувала 430 доларів. Раціональніше було б витратити гроші на геологорозвідку і створити умови для збільшення видобутку газу всередині країни. Завдання збільшити видобуток на 10 млрд кубометрів і вийти на рівень самозабезпечення країни газом, бачиться цілком реальним.
Схожа ситуація і з забезпеченням вугіллям. Окупація частини Донбасу призвела до появи дефіциту в країні енергетичного вугілля. Відсутнє вугілля почали шукати в ПАР, Австралії, США і інших країнах, що знаходяться від України за тридев’ять земель. Придумали формулу Роттердам+. І в результаті збільшили закупівлі вугілля в Росії.
Більш перспективно було б наростити видобуток вугілля в Західній Україні і на підконтрольних територіях Донбасу, і переобладнати ТЕС на використання цього вугілля. А держава могла б допомогти у фінансуванні переоснащення теплових електростанцій. Це обійдеться значно дешевше і буде економічно вигідніше, ніж закуповувати вугілля в Австралії.
На сьогоднішній момент Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів, в той час як потужності нафтопереробних заводів дозволяють повністю забезпечити країну нафтопродуктами.
Звісно, будуть потрібні інвестиції в модернізацію нафтопереробних заводів і в нарощення видобутку нафти. Але ці витрати, в кінцевому підсумку, приведуть до зростання вітчизняної економіки і зниження витрат на імпорт палива.
Східний газовий хаб
Перспективним проектом для зростання співпраці з ЄС в енергетичній сфері є створення на базі українських сховищ газового хаба, який буде сприяти підвищенню енергобезпеки та України і Євросоюзу.
Наявність на кордоні з ЄС найбільших за місткістю газових сховищ, з перспективою збільшення їх ємності, залучають великих операторів європейського газового ринку. Переваги використання українських сховищ газовими трейдерами полягають у можливості заробляти на сезонних коливаннях цін на європейському газовому ринку. Тому Україна має шанс стати одним з майданчиків по торгівлі газом у Європі.
Наявність на кордоні з ЄС найбільших за місткістю газових сховищ, з перспективою збільшення їх ємності, залучають великих операторів європейського газового ринку. Переваги використання українських сховищ газовими трейдерами полягають у можливості заробляти на сезонних коливаннях цін на європейському газовому ринку. Тому Україна має шанс стати одним з майданчиків по торгівлі газом у Європі.
Інтеграція України в європейську систему газозабезпечення дозволить підвищити транзитний потенціал нашої країни, забезпечити стабільне постачання газу в Україну з країн ЄС, підвищити рівень інтеграції з Євросоюзом в енергетичній сфері, забезпечити зростання іноземних інвестицій і синхронізацію роботи української ГТС і Європейської мережі системних операторів поставки природного газу.
Вето Північному потоку-2
Нещодавні дослідження показали, що будівництво Північного потоку-2 в цілому негативно вплине на добробут Євросоюзу. Тринадцять європейських країн виступили проти будівництва нового газопроводу і запропонували наділити представників ЄС правом вести переговори з Росією щодо доцільності його будівництва.
Початок переговорів між ЄС і Росією з питання Північного потоку-2 дозволить як мінімум відстрочити початок його будівництва. А принципова позиція європейських країн може привести до замороження будівництва газопроводу, беручи до уваги, що це проект суто політичний.
Росія, навпаки, має інтерес якомога швидше завершити будівництво Північного потоку-2, щоб мати важелі тиску на переговорах з Україною щодо нового транзитного договору.
Тому для забезпечення енергетичної безпеки Україні спільно з країнами ЄС бажано докласти максимум зусиль для блокування будівництва газопроводу.
Сергій Савенко
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
