Як забезпечити енергобезпеку України


Як забезпечити енергобезпеку України

Україна продовжує залишатися енергодефіцитною країною, критично залежною від імпорту енергетичної сировини.

Україно-російський конфлікт і економічний тиск з боку Росії наочно показали, що залежність нашої країни від зовнішніх поставок енергоресурсів перебуває на неприпустимо високому рівні, і може призвести до системної кризи держави.

Досі в Україні не розроблена енергетична стратегія, і немає відповідей на головне питання: як підвищити рівень енергозабезпечення країни за рахунок внутрішніх джерел та зростання енергоефективності?

Енергозабезпечення – як політика

Як показує досвід розвинених країн, стабільне забезпечення енергоресурсами розглядається як частина зовнішньої політики. При цьому обов’язки держорганів, спрямовані на енергозабезпечення держави, як правило, закріплюються на законодавчому рівні. Кінцевою метою є просування інтересів у сфері енергетики за межами країни.

У випадку України, першочерговим завданням всіх причетних до цього питання органів влади є зміцнення енергетичної безпеки країни, підвищення надійності енергозабезпечення, зняття загроз для функціонування енергоринку.

На імпортній голці

Не секрет, що Україна зараз повністю залежить від імпорту енергоресурсів. Імпортується все: природний газ, нафта, нафтопродукти, ядерне паливо, і навіть вугілля. Устаткування для традиційної та альтернативної енергетики також купується за кордоном.

За останні сім років імпорт енергоресурсів обійшовся Україні в 120 млрд дол. Купівля енергоресурсів обходиться країні 15-20 млрд доларів щорічно. Імпорт тільки природного газу в 2012 році обійшовся Україні в 14 млрд доларів.

В умовах економічного і військового протистояння особливо небезпечним виглядає високий рівень залежності України від поставок енергоносіїв із Росії.

З Росії в Україну завозиться 70% ядерного палива. 62% імпорту вугілля і 17% імпорту нафтопродуктів припадає на Росію.

Позитивним моментом можна вважати відмову нашої країни від імпорту російського газу. Ще кілька років тому більша частина газу, що споживається в Україні, також імпортувалася з Росії.

Енерговитратна економіка

Українська економіка вкрай енерговитратна. На виробництво одиниці продукції Україна витрачає в 8 разів більше енергії, ніж в країнах, які впроваджують програми енергозбереження. Для того щоб заробити 1000 дол. ВВП, Україна витрачає енергоресурсів в 4 рази більше, ніж в Польщі, в 5 разів більше, ніж в Литві, і в 8 разів більше, ніж в Німеччині.

Ситуація з використанням природного газу ще гірша. На виробництво 1000 дол. ВВП Україна витрачає газу в 4 рази більше, ніж Румунія та Литва, в 9 разів більше від Польщі, і в 13 разів більше від Німеччини. Маючи розмір ВВП в 5 разів менший, ніж у Польщі, в 2016 році Україна спожила природного газу в 2 рази більше.
Тому впровадження енергозберігаючих технологій відкриває перспективу значного зниження витрат на енергоресурси.

За оцінками експертів Американської торгової палати, Україна може економити на енергоресурсах 11 млрд дол. щорічно, в тому числі в промисловості – 6 млрд дол., і в комунальному секторі – 4 млрд дол. на рік.
   
Національною програмою енергоефективності до 2020 року заплановано знизити кінцеве внутрішнє енергоспоживання на 9%.

Газовий капкан

Спроби Росії побудувати газопроводи Північний потік-2 і Турецький потік створюють додаткові ризики в питанні енергозабезпечення не лише для України, але і для країн Центральної Європи.

Будівництво Північного потоку-2 призведе до того, що основна точка надходження газу в країни Євросоюзу переміститься в Німеччину, де планується створити хаб з приймання російського газу.

У країн Центральної та Східної Європи відразу виникло резонне запитання, чи достатньо в Німеччині інфраструктури, щоб приймати заплановані обсяги газу, і потім ефективно перенаправляти його споживачам в інші країни ЄС.

На думку експертів, Північний потік-2 створить перевантаження в газопроводах з Німеччини в країни Східної Європи. Це призведе до порушення стабільного забезпечення газом країн Східної Європи, і може створити передумови для повернення контролю Газпрому над їхніми газовими ринками.

Що стосується України, наша країна може втратити не тільки доходи від транзиту російського газу, але і можливість закуповувати газ в країнах ЄС.

Допоможуть внутрішні резерви

Підвищити рівень самозабезпечення енергоресурсами можна за рахунок розробки внутрішніх резервів. Україна має в своєму розпорядженні достатньо потужні запаси енергетичних ресурсів. Запаси природного газу становлять близько 1 трлн кубометрів (вистачить на 30 років – авт.), нафти – близько 200 млн тонн (на 90 років – авт.). Запаси бурого вугілля становлять близько 8 млрд тонн, вистачить на 300 років. Запаси сланцевого газу – близько 5 трлн кубометрів.

При собівартості видобутку природного газу в 30-40 доларів, наша країна продовжує закуповувати імпортний газ, середньорічна вартість якого в 2012 році перевищувала 430 доларів. Раціональніше було б витратити гроші на геологорозвідку і створити умови для збільшення видобутку газу всередині країни. Завдання збільшити видобуток на 10 млрд кубометрів і вийти на рівень самозабезпечення країни газом, бачиться цілком реальним.

Схожа ситуація і з забезпеченням вугіллям. Окупація частини Донбасу призвела до появи дефіциту в країні енергетичного вугілля. Відсутнє вугілля почали шукати в ПАР, Австралії, США і інших країнах, що знаходяться від України за тридев’ять земель. Придумали формулу Роттердам+. І в результаті збільшили закупівлі вугілля в Росії.

Більш перспективно було б наростити видобуток вугілля в Західній Україні і на підконтрольних територіях Донбасу, і переобладнати ТЕС на використання цього вугілля. А держава могла б допомогти у фінансуванні переоснащення теплових електростанцій. Це обійдеться значно дешевше і буде економічно вигідніше, ніж закуповувати вугілля в Австралії.

На сьогоднішній момент Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів, в той час як потужності нафтопереробних заводів дозволяють повністю забезпечити країну нафтопродуктами.

Звісно, будуть потрібні інвестиції в модернізацію нафтопереробних заводів і в нарощення видобутку нафти. Але ці витрати, в кінцевому підсумку, приведуть до зростання вітчизняної економіки і зниження витрат на імпорт палива.

Східний газовий хаб

Перспективним проектом для зростання співпраці з ЄС в енергетичній сфері є створення на базі українських сховищ газового хаба, який буде сприяти підвищенню енергобезпеки та України і Євросоюзу.
 
Наявність на кордоні з ЄС найбільших за місткістю газових сховищ, з перспективою збільшення їх ємності, залучають великих операторів європейського газового ринку. Переваги використання українських сховищ газовими трейдерами полягають у можливості заробляти на сезонних коливаннях цін на європейському газовому ринку. Тому Україна має шанс стати одним з майданчиків по торгівлі газом у Європі.

Інтеграція України в європейську систему газозабезпечення дозволить підвищити транзитний потенціал нашої країни, забезпечити стабільне постачання газу в Україну з країн ЄС, підвищити рівень інтеграції з Євросоюзом в енергетичній сфері, забезпечити зростання іноземних інвестицій і синхронізацію роботи української ГТС і Європейської мережі системних операторів поставки природного газу.

Вето Північному потоку-2

Нещодавні дослідження показали, що будівництво Північного потоку-2 в цілому негативно вплине на добробут Євросоюзу. Тринадцять європейських країн виступили проти будівництва нового газопроводу і запропонували наділити представників ЄС правом вести переговори з Росією щодо доцільності його будівництва.

Початок переговорів між ЄС і Росією з питання Північного потоку-2 дозволить як мінімум відстрочити початок його будівництва. А принципова позиція європейських країн може привести до замороження будівництва газопроводу, беручи до уваги, що це проект суто політичний.

Росія, навпаки, має інтерес якомога швидше завершити будівництво Північного потоку-2, щоб мати важелі тиску на переговорах з Україною щодо нового транзитного договору.

Тому для забезпечення енергетичної безпеки Україні спільно з країнами ЄС бажано докласти максимум зусиль для блокування будівництва газопроводу.

Сергій Савенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua