7375
Лариса Побережнюк: як отримати земельну ділянку безкоштовно та не сплачувати хабарів
— Нерухомість
Земля є об’єктом права власності Українського народу, проголошує стаття 13 Конституції України. Це загальний принцип, але як отримати земельну ділянку конкретному громадянинові?
Стаття 121 Земельного кодексу України встановлює, скільки гектарів може отримати безкоштовно кожний громадянин України із земель державної чи комунальної власності. Розміри, на які можуть претендувати громадяни, варіюють від 0,01 га до розміру середньої земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради, а це може бути як 2 га, так і 4 га. Така різниця полягає в різному цільовому призначенні земельних ділянок.
Якщо особа вирішила зайнятися фермерством, вона має право отримати безкоштовно земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де буде знаходитися фермерське господарство.
У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Для ведення особистого селянського господарства безкоштовно можна отримати не більше 2,0 га. Для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара, для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара, для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Варто звернути увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 116 ЗКУ кожен громадянин України має право отримати земельну ділянку безоплатно у власність у межах вищезазначених норм один раз по кожному виду використання.
Тобто, отримання особою земельної ділянки для ведення фермерського господарства не позбавляє особу права отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства безкоштовно.
Тобто, кожен громадянин України має право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення.
До кого звернутися?
Отримати земельну ділянку теоретично громадянин зможе в будь-якому населеному пункті України. Чому теоретично, тому що земельна ділянка має бути вільною, місце розташування земельної ділянки відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральним планам населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Для отримання земельної ділянки, розташованої в місті, селі чи селищі, варто й звертатися до відповідної міської, сільської чи селищної ради. В разі ж якщо обрана земельна ділянка належить до земель спільної власності територіальної громади, звертатися необхідно до обласної чи відповідної районної ради.
Якщо ж виявиться, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває не в комунальній власності, а в державній, необхідно звернутися до відповідного управління Держгеокадастру. Виняток становить Київська міська державна адміністрація, яка у межах власної території передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Перелік документів
Перелік документів, який необхідно подати до обраного органу влади, на перший погляд доволі простий. Заявник подає клопотання довільного змісту до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, обравши із тих, які зазначені вище.
В клопотанні вказує орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Графічні матеріали можна отримати самим простим способом, скориставшись гугл мапами. Для ідентифікації особи, також подаються копія паспорта та копія реєстраційного номера облікової картки платників податків (ідентифікаційного номера).
Законом забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.
Після того як клопотання подане, його мають розглянути у місячний строк та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або ж надати мотивовану відмову у його наданні.
Частина 7 статті 118 Земельного кодексу передбачає виключно таку підставу відмови у наданні дозволу: невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
В тому разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання жодної відповіді не надано, а саме не надано ані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ані мотивованої відмови у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний термін з дня закінчення зазначеного терміну має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган.
В такому випадку потрібно обов’язково додати до письмового повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Погодження та затвердження проекту землеустрою
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Після розроблення проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути погодженим.
Існують обов’язкові погодження та виключні.
Обов’язково необхідно погоджувати проект з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастром).
Якщо ж проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.
Виключні погодження необхідні у випадках, якщо земельна ділянка розташована на території природо-заповідного фонду, пам’яток культурної спадщини, земель історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду.
Якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.
Після погоджень земельна ділянка реєструється в Державному земельному кадастрі. І вже разом з витягом з Державного земельного кадастру проект землеустрою подається на затвердження до органу, який надав дозвіл на його виготовлення. Останній крок – це реєстрація права власності в органах Міністерства юстиції чи у нотаріуса.
Отже, подолати весь шлях непросто, але можливо. Головне пам’ятати, як подолати основні «підводні камені», а саме, ніхто не має права вимагати «типових» графічних документів чи повертати останні в зв’язку з тим, що вони узяті з публічної кадастрової карти чи мапи гугл.
Перелік документів, які подаються разом з клопотанням, чітко визначений. Жодних додаткових експертиз чи виключних погоджень, окрім чітко передбачених законом, вимагати посадові особи не мають права. В разі невмотивованої відмови громадянин України має право оскаржити таке рішення в суді.
Лариса Побережнюк, керуючий партнер ПГ «Побережнюк і партнери»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
