2344
"Діамантова" угода: як Тігіпко надбав борги Жванії та Мартиненка
— Кредит&Депозит
Близько двох місяців знадобилося новому активному гравцю на банківському ринку — Сергію Тігіпку — щоб придбати частину активів та пасивів збанкрутілого Діамантбанку.
В п’ятницю ТАСкомбанк підписав з Фондом гарантування вкладів відповідну угоду, про деталі якої дізналися журналісти Економічної правди.
Якщо коротко про суть, то ТАСкомбанк взяв на себе зобов’язання виплатити вкладникам збанкрутілого банку гарантовані суми до 200 тис. грн., обсяг яких сягає 1,2 млрд грн.
За це Фонд гарантування віддає Тігіпку значну частину активів Діамантбанку, переважно нерухомість та кредитний корпоративний портфель, який переважно складається з боргів пов’язаних з Мартиненком і Жванією компаній.
Видання пояснює, які активи отримав Тігіпко, чому незважаючи на те, що їх оціночна вартість не покриє 1,2 млрд грн, це все одно вигідна для бізнесмена угода, і чому такий розвиток подій повинен задовольнити колишніх акціонерів. І головне — які шанси тепер у інших вкладників повернути свої кошти.
Сергій Тігіпко продовжує свою експансію на фінансовому ринку України. Черговим придбанням стали активи Діамантбанку. Як відомо, НБУ визнав цей банк неплатоспроможним 24 квітня, а уже через місяць стало відомо, що ним цікавиться власник групи “ТАС”.
За даними Нацбанку, офіційно власниками Діамантбанку (більше 10% акцій, ЕП) були Давид Жванія, Ігор Керез, Андрій Щукін і В’ячеслав Циганенко. Проте банк також часто пов’язували з Миколою Мартиненком, який офіційно був лише міноритарним власником банку. Утім, це лише “на папері”.
За словами колишніх співробітників банків, ключові питання роботи фінансової установи вирішували дві особи — Мартиненко і Жванія. До того ж, компанії їх бізнес-групи були найбільш закредитовані у банку. Тепер борги компаній Мартиненка і Жванії стали боргами ТАСкомбанку Тігіпка.
Не дивлячись на численні чутки про те, що угода між Фондом і ТАСкомбанком може зірватись, сторони 23 червня все ж таки закрили угоду. В цей же день НБУ відправив Діамантбанк на ліквідацію.
ТАСкомбанк бере на себе зобов’язання з виплати гарантованих вкладів в межах 200 тисяч гривень — приблизно на 1,2 млрд грн. Натомість Фонд віддає йому на цю сумму активи Діамантбанку.
Ті активи, які лишаються в банку, будуть реалізовуватись за стандартною процедурою ліквідації Фондом гарантування. Угода дозволяє державній установі почати виплати кредиторам четвертої черги, тобто тим вкладникам-фізособам, кошти яких перевищують 200 тисяч гривень.
Що саме придбав Тігіпко
Серед активів, що дістануться ТАСкомбанку — нерухомість, автотранспорт, меблі, обладнання, та кредити переважно юридичних осіб.
Балансова вартість всіх цих активів виглядає дуже привабливо — 3,14 млрд грн. Проте ринкова вартість, яку визначав незалежний оцінювач на замовлення Фонду гарантування, становила лише 1,08 млрд грн.
Балансова вартість всіх цих активів виглядає дуже привабливо — 3,14 млрд грн. Проте ринкова вартість, яку визначав незалежний оцінювач на замовлення Фонду гарантування, становила лише 1,08 млрд грн.
Найбільшу цінність тут представляють — нерухомість та кредити юридичних осіб.
Про яку саме нерухомість йдеться? За даними джерела ЕП, найбільш цікавим є чотири об’єкти на Контактовій площі. Зокрема, одна з них — це центральний офіс самого Діамантабанку за адресою Контрактова площа, 10А. Інші так само знаходяться поряд. Їх загальна оціночна вартість сягає 240 млн грн.
Ще один привабливий актив — 30 квартир в ЖК Crystal Park, який будувала девелоперська компанія Жванії та Мартиненка St Sophia Homes. Приблизна вартість квартир — 80 млн гривень.
Інший потенційний “бонус” для Тігіпка — корпоративний кредитний портфель. Так, його балансова вартість сягає 2,65 млрд грн, і за словами співрозмовника в НБУ, з них 2,1 млрд грн — це борги бізнес-групи Жванії та Мартиненка.
“Левова частка — це борги управляючої компанії девелоперських проектів St Sophia Homes. Але вона ніколи кредити не брала насправді, для цього використовувалися одноразові проектні компанії. Інші кредити — це ще десятки підконтрольних групі компаній”, — пояснює банкір.
Отже, портфель, який за балансом коштував 2,65 млрд грн, за умовами угоди, коштував Тігіпку фактично 735 млн грн. Думки щодо справедливості цієї оцінки дещо різняться.
Один з співрозмовників в НБУ каже, що причина низької оцінки пояснюється тим, що більшість кредитів багато років не обслуговувалися інсайдерами і були із “сміттєвими” заставами.
“Є факти які говорять, що в них портфель кредитів корпоративний вкрай поганої якості. Є такий показник, як нараховані несплачені відсотки. Тобто це відсотки по кредитах, які нараховуються кожного місяця, але клієнти їх не платять — у “Діаманта” відношення цих нарахованих несплачених відсотків до кредитного порфеля більше 16%. Це дуже багато, норма – 2-3%. В Ощада, в ВТБ і інших, які мають погані портфелі цей показник на рівні 10-12%”, — констатує співрозмовник ЕП в одному з приватних банків.
З цим категорично не погоджується екс-голова правління Банку Олег Ходачук.
“Політика роботи з інсайдерами нічим не відрізнялася від роботи з іншими клієнтами. Незабезпечених кредитів, крім овердрафтів за картками у банку не було. У нас майже всі застави — нерухомість. Кредити всі робочі. Єдина проблема, варта уваги, це кредити в Криму, але ми з ними вели активну роботу і досить ефективно продавали”, — каже Ходачук.
На його думку, ТАС може непогано заробити.
Як би там не було, але виходить, що фактично Тігіпко отримав право вимагати повернення боргів з компаній Мартиненка та Жванії на мільярдну сумму. Чи розраховує ТАСкомбанк без проблем повернути кредити? В банку на питання ЕП на момент публікації не відповіли.
“Виграють від цієї угоди і ті, і інші. Достатньо подивитися на той кредитний портфель. Його ж формували переважно із зобов’язань Жванії та Мартиненка. Хіба не дивно, що Тігіпко погодився взяти на себе такий тягар? Не дивно тільки тому, що вони домовилися. Він отримає у будь-якому разі більше. До того ж, у нього є великий “козир” — це нерухомість на Контрактовій площі, яку Мартиненко не відпустить”, — каже банкір, знайомий з перемовинами.
Водночас варто зазначити, що проти такої версії говорить той факт, що в периметрі угоди, яку хотів підписати Тігіпко, спочатку не було корпоративного портфелю Мартиненка та Жванії. За інформацією ЕП, ці кредити їм навязали у вже у Фонді гарантування, оскільки там не хотіли працювати с боргами олігархів, а це у держустанови виходить не дуже добре,
Крім того, варто зазначити, що Тігіпко не платить живими грошима. Зазвичай, не менше половини вкладників залишають свої гроші в приймаючому банку на умовах нового банку, в даному випадку – ТАСкомбанку.
Для другої сторони вигода лежить в двох площинах, вважає співрозмовник ЕП, що знайомий з перемовинами. По-перше, вони “очистять” свої кредити. По-друге, “заховають” подалі від НАБУ нерухомість за домовленостями з Тігіпко.
Що залишилось у Фонді
Загалом, у розпорядженні Фонду гарантування залишається близько 1,3 млрд грн.
З цих 1,3 млрд грн понад 400 млн грн – це високоліквідні активи, тобто фактично готівка та кошти на рахунках. Активів до реалізації у розпорядженні Фонду в рамках ліквідації лишається приблизно на 900 млн.
Головне питання – чи вистачить цих коштів для повернення вкладів бізнесу та тим клієнтам, які тримали в банку понад 200 тис. грн. З ними буде вже розраховуватися Фонд.
Так, з активів у 1,3 млрд грн, що лишаються Фонду, 150 млн грн буде списано на користь самого Фонду за відшкодування вкладів до 200 тисяч, які були здійснені державною установою до угоди.
Тобто, близько 1,15 млрд, якщо вірити оцінкам представника Фонду, залишається на задоволення вимог кредиторів 4-ї та можливо 5-ї черги. Спершу розпочнуть виплачувати кошти фізособам, чиї вклади перевищували 200 тисяч гривень. Таких у фонді було близько 700 млн.
Так, якщо Фонду вдасться реалізувати активи за ринковою вартістю, то Фонд повністю зможе покрити 4-ту чергу (вкладники фізособи з сумами понад 200 тисяч) та перейти до виплат юрособам, вклади яких у банку становили близько 2,4 млрд грн.
Але враховуючи практику реалізації активів, зазвичай активи купують нижче ринкової вартості. Також варто памятати, що є витрати на ліквідацію. Таким чином, шанси отримати кошти у значної кількості юросіб в дійсності невеликі.
Протилежної думки притримується Ходачук. “Я впевнений, що грошей вистачить на закриття всіх фізиків і частини юросіб. Я бачив, що в ліквідації залишається дуже багато дорогих і якісних об’єктів”, – каже екс-голова правління банку.
За даними видання, в банку тримали свої кошти в тому числі державні установи. Наприклад, Державне космічне агентство – “Укркосмос” – почало обслуговуватися в Діамантбанку за часів прем’єрства Арсенія Яценюка і мало на рахунках близько 30 млн доларів. Скільки коштів агентства залишилося на рахунках до визнання банку неплатоспроможним, невідомо.
“Якщо фонд буде розпродавати активи за такою низькою ціною як ви пишете, то безумовно коштів для юросіб не вистачить. Але це питання вже до фонду і як він їх буде продавати”, – зазначає Ходачук.
Олександр Мойсеєнко, Дмитро Дєнков
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
