Рада зобов'язала українців проводити енергоаудит будівель: скільки це коштує і кому доведеться отримати сертифікат


Рада зобов'язала українців проводити енергоаудит будівель: скільки це коштує і кому доведеться отримати сертифікат

Верховна Рада 22 червня ухвалила закон “Про енергетичну ефективність будівель”. Згідно з документом, всі будівлі повинні відповідати мінімальним критеріям енергетичної ефективності. Крім того, власників новобудов і будівель, які беруть участь в державних програмах (наприклад, отримали “теплий кредит”), зобов’язали отримати сертифікат, що підтверджує клас енергоефективності. Порушникам загрожує штраф – до 5100 гривень.

Що зміниться

Відповідно до закону, всі будівлі, крім об’єктів культурної спадщини, будинків з опалюваною площею до 50 квадратів, промислових об’єктів і церков, повинні відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Ці вимоги повинні гармонізувати з європейськими стандартами, а визначає їх орган центральної влади.
Окремим будівлям доведеться отримати сертифікат енергетичної ефективності, такий документ видається за підсумками енергоаудиту.

Кого зобов’язали отримати сертифікат:

  • Будинки, які ще будуються;
  • Будинки із загальною опалюваною площею більше 250 квадратів, в яких розташовані держоргани;
  • Будинки, які претендують на допомогу від держави (беруть участь в “енергоефективних” програмах).

Платити за енергоаудит та сертифікат будуть власники будівлі. Правда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий документ буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Перший варіант законопроекту парламентарії не підтримали. У ньому пропонувалося зобов’язати проводити енергоаудити у всіх житлових будинках. “Уряд хотів кожну квартиру зобов’язати проводити енергоаудит. Це зобов’язання виходить з європейської традиції і це їхня вимога. У них 70% квартир здається, оренда там прозора, з неї платять податки і держава захищає споживачів, щоб споживачі знали, скільки енергії споживає квартира”, – розповідає один з авторів нової редакції закону Олексій Рябчин.

Як зазначають експерти, часто будівлі державних і комунальних установ, об’єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), витрачають енергоресурси “марно”. Тепло йде через неутеплені стіни, вікна, вентиляцію, дах. При цьому оплачується опалення таких будинків за бюджетний кошт.

“У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з “Київенерго” в рамках спільної програми “Енергоефективний клієнт” ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис. будинків в Києві. Виявилося, що є низка бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше, ніж могли б за нормативом!”, – розповідає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

Як проводять енергоаудит і скільки це коштує

Українці витрачають на опалення приблизно в три рази більше енергоресурсів, ніж сусідня Польща. З 18 мільярдів кубометрів газу, які “спалюють” для генерації тепла, 9,5 мільярда просто “губляться”. Щоб виправити ситуацію, необхідно провести термомодернізацію більшості будівель. Список робіт і вимоги до них повинен визначити сертифікований енергоаудитор.

Повна термомодернізація житлового багатоквартирного будинку, якщо мешканці проведуть її за свої гроші, повністю окупиться за п’ять-сім років. До слова, як розповідає енергоаудитор Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності та мінімізувати втрати тепла можна в будь-якому будинку. Однак іноді, як зазначає експерт, легше побудувати нову будівлю.

“Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F в найвищий клас дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо мова йде про житловий будинок, необхідно буде відселяти всіх його жителів і повністю міняти всі інженерні мережі. В цьому випадку вже не обійтися тільки приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу і регулюванням системи опалення”, – розповідає Сергій Свистюк.

Так, щоб перевести будинок з класу С у клас А, треба підвищити його енергоефективність в 3 рази. За словами експерта, з кількох сотень будинків, в яких він провів енергоаудит, 60% будівель мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. “Зустрічаються і будівлі класу D, C – це вже будівлі нового і відносно нового спорудження”, – зазначає аудитор.

Є два джерела фінансування тепломодернізації будинку: залучені кошти і власні накопичення. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC та ін.), Ще один варіант – отримати бюджетне фінансування (державна чи міська програми 70/30), взяти кредит, наприклад, в Європейському банку. Ще можна залучити енергосервісну компанію, яка виконає всі роботи “під ключ”, профінансує проект, а вигоду від отриманої економії розділить разом з мешканцями.

Олександр Литвин

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua